Кваліфоцінювання суддів:процедура бюрократизується всупереч закону та юридичній науці

В Україні поновлюється кваліфікаційне оцінювання суддів. Законодавчою процедурою передбачена участь Громадської ради доброчесності як дорадчого органу, що надає відповідні висновки, та Вищої кваліфікаційної комісії суддів, яка їх розглядає.

У випадку негативного висновку ГРД, суддя його спростовує на колегії ВККС, яка складається з трьох членів. Після аналізу наведених фактів робиться висновок щодо обґрунтованості наданого висновку.

Але ще з 2016 року існує і нерегламентована законом практика. Після висновків колегії судді повинні в обов’язковому порядку додатково проходити співбесіду з пленумом ВККС (у складі 16 членів), яка має їх затвердити. Але для перевірки відповідності чинних суддів своїй посаді в межах тимчасової процедури закону «Про судоустрій і статус суддів» цього не передбачається.

Як зазначив у коментарі для «ЮГ» член Комітету Верховної Ради з питань правової політики Роман Бабій, провідні наукові центри України зробили низку висновків на підтвердження нікчемності такої процедури.

Попри все, ВККС продовжує направляти суддів на пленарні співбесіди. Навіщо ускладнювати процедуру оцінювання суддів на відповідність – запитання відкрите. Імперативна норма закону «Про судоустрій і статус суддів», яка визначає субʼєкта оцінювання на відповідність судді посаді, — тільки колегія ВККС.

Роман БАБІЙ, член Комітету Верховної Ради України з питань правової політики:

— Проблема у тому, що особливий порядок подолання висновків ГРД членами ВККС діє виключно для процедури здатності (це робиться на засіданні всього складу ВККС). Для перевірки відповідності діючих суддів своїй посаді в межах тимчасової процедури Закон цього не передбачає.

Спроби ототожнити ці процедури виглядають логічно лише на перший погляд, адже обидва є різновидами оцінювання суддів чи кандидатів. Проте насправді це як порівнювати процеси прийому на роботу та звільнення — неприпустимо. У результаті процедури підтвердження здатності людина приймається чи не приймається на роботу (в гіршому випадку вона залишається в тому статусі який у неї був до оцінювання), а після невдалого проходження процедури відповідності суддя втрачає свій статус та звільняється з роботи.

Саме така позиція зафіксована у наукових висновках провідних вищих навчальних закладів (зокрема, Університету Шевченка, Харківської та Одеської юракадемій, Університету Франка), до яких я звертався з цього питання і які власне обговорювалися на зустрічі (посилання на висновки науковців — у коментах).