Історія кандидатів на посади суддів розпочалася у квітні 2017 року. Вони пройшли всі етапи підготовки та атестації — від початку та до моменту фінального екзамену. Проте під час перевірки результатів останнього повноваження членів ВККС були припинені. Врешті, 367 кандидатів на посади залишаються в підвішеному стані донині — це на тлі «пандемії кадрової нестачі» в судах.
Асоціація правників України спробувала підняти питання на поверхню для кінцевого вирішення проблеми та обговорила її разом із адвокатами, суддями, міжнародними експертами та безпосередніми учасниками подій. Представники ж ВРП та ВККСУ взяти участь у заході змоги не мали. Модератор заходу — Сергій Гришко, член Ради Комітету АПУ з процесуального права, Redcliffe Partners.
Безкінечне реформування: незалежний погляд
Важливий момент будь-якої процедури — врешті вона має дійти до свого логічного завершення. Натомість процедура відбору суддів, як і реформування судів в Україні, кінця не мають, підкреслила Анна Адамська-Галант, колишня суддя, головна міжнародна експертка Проєкту ЄС «Право-Justice». Вона наголосила: якщо держава прагне незалежності судів, то має забезпечити гарантію їх стабільності. Україна ж в цьому процесі допустила низку грубих помилок. Перша — переоцінка власних інституційних сил, непропорційних реальному масштабу завдань. За словами експертки, спроба одночасно охопити процедури кваліфікаційного оцінювання суддів, формування ВС тощо була занадто амбітною. Перший крок до вирішення проблеми реформування — поступовість. Наступною проблемою пані Адамська-Галант назвала втрату ресурсів — не тільки фінансових, але і часу та людей, згадавши про 367 кандидатів на посади суддів. Примножує проблеми остання — щодо доступу до правосуддя.
Сумна статистика & шляхи її покращення
Відповідно до наведеної модератором заходу статистики, судова система України наразі працює тільки на 60%. Так, на сьогодні, правосуддя відправляє 4951 суддя, при цьому 1546 мають право на відставку. Кількість незакритих вакансій — 2210.
Проте згадавши про конкурси до ВС та ВАКС, радник з юридичних питань Програми USAID реформування сектору юстиції «Нове правосуддя» Святослав Ткачук зауважив, що не зважаючи на згадані проблеми, Україна все ж досягла певного успіху в кадрових процедурах. Для подолання ж кадрового голоду, за його словами, перш за все, необхідно вносити зміни до профільного суддівського законодавства та якнайшвидше розблокувати роботу ВККС для завершення конкурсів.
«Людина, яка все рахує»: про статистику зсередини
Про кризову нестачу кадрів зазначила й Олена Кібенко, суддя Великої Палати Верховного Суду: «Ситуація катастрофічна. Фактично, реальні підрахунки не веде ніхто». За її словами, для усвідомлення реальних масштабів катастрофи потрібно розглядати статистику не з позиції наявних кадрів, а з погляду реальних потреб. Так, на ВС щороку припадає близько 4 мільйонів справ, при цьому навантаження на одного суддю першої інстанції — по 2000 справ, а це перевищення нормативів в 10 разів.
«Уявіть хірурга, у якого запланована 1 операція на день, а йому кажуть — візьми й зроби замість однієї десять операцій. Чи буде хоч одна з них ефективною?». Так, вітчизняна судова система опинилася в ситуації, коли судді працюють в умовах постійного перенавантаження та стресу.
За словами судді, система потребує негайного оновлення, а процедури — прискорення та спрощення. В іншому випадку система дуже скоро опиниться в стані повного занепаду. Так, щодня судді з багаторічним стажем йдуть у відставку, а нових кадрів не прибуває — повністю порушується принцип наступності знань та досвіду. При цьому кандидати резерву, перебуваючи у хронічно підвішеному стані, втрачають час і мотивацію.
Суди мають бути повністю незалежними, а судді — добропорядними. Тезу пані Адамської-Галант повторив старший партнер, адвокат ЮФ «Кушнір, Яким’як та Партнери» Олег Якимяк.Він наголосив: судова гілка влади має врешті стати повноцінною та рівноправною іншим. Незалежність та добропорядність при цьому — основа для такої її вибудови. Також він підкреслив, що ВККС має бути створена виключно після реформування ВРП: «Не треба поспішати. Будьмо поступові».
Погляд зсередини або вічне роздоріжжя
Про свою історію розповіли і безпосередні учасники процесу — кандидати з переліку 367 непризначених суддів. На момент, коли вони подавалися до конкурсу, навіть не підозрювали, що в системі наявні проблеми. Так, вони витратили значну кількість часу, зусиль, та поки — безрезультатно.
«Я просто підняла власну подану заяву, там зазначено: «33 роки». Зараз мені 37 і я, врешті, адвокат! Життя йде, а ми навіть не розуміємо, що нам робити, перебуваючи на якомусь вічному роздоріжжі», — підкреслила Юлія Байдуж.
Ми вже висвітлювали проблему, спілкуючись із безпосередніми учасниками подій, і намагалися знайти її вирішення разом із адвокатами в спецсерії матеріалів «Проблема 367»:
Переглянутизапис вебінару можна за посиланням.
Матеріали за темою
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!