Олександр Шатній:

Реформування тендерних закупівель в сфері юридичних послуг: реальність чи міф?

Відповідно до Закону України “Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19.09.2019 № 114-IX 19 квітня 2020 року набувають чинності нові правила щодо проведення публічних закупівель.

Новими інструментами для підвищення ефективності закупівель є електронні каталоги, які працюють за принципом онлайн-магазину. Постачальники розміщують там свої товари, а державні замовники вибирають та проводять закупівлі, що значно спрощує процес закупівлі для бюджетної установи. Але, є одне “але” - електронні каталоги працюють лише щодо продажу товарів, а послуги найближчі  роки в них розміщуватись не будуть взагалі.

Одним із основних “надбань” нової редакції закону є заміна тендерного комітету на уповноважену особу, яка одноосібно буде займатись проведенням закупівель. Відповідно до перехідних положень вищевказаного закону, замовнику залишено право утворювати тендерні комітети до 1 січня 2022 року, яким з дуже великою вірогідністю скористається замовник, оскільки така схема проведення закупівель вже перевірена, а також відсутня достатня кількість на сьогодні спеціалістів, які могли би відразу взяти на себе одноосібно тягар проводити закупівлі на величезні суми. В такому разі всі заявлені ефекти зміни законодавства в цьому пункті ще мінімум декілька років взагалі не будуть відчутними.

Введення покарання за невиконання рішень Антимонопольного комітету України, на жаль, відчутного ефекту не дасть, оскільки замовник може в будь-якому випадку скористатись своїм правом і скасувати закупівлю з різних причин без наслідків для замовника. Ось тут потрібно напрацювати норми законодавства, які чітко регламентують відповідальність посадових осіб за скасування закупівлі з ряду причин “на їх розсуд”.

Можливість усунути протягом 24 годин недоліки тендерної документації є дуже умовним покращенням, оскільки левову частку тих документів, що вимагаються тендерним комітетом, потрібно взагалі скасувати і залишити лише електронну форму для проставлення відміток “так” чи “ні”, а довідки про несудимість, відсутність корупції, відсутність заборгованості зі сплати податків і ще ряду документів зобов’язати витребувати Замовника закупівлі в уповноважених органів.

Нова процедура торгів з обмеженою участю вже мала місце в системі Prozorro тому, нічого нового новим розділом Закону України “Про публічні закупівлі” не вводиться - лише певним чином деталізується.

Підсумовуючи новели законодавства в сфері публічних закупівель через призму закупівлі юридичних послуг можна стверджувати, що найближчі декілька років ніяких суттєвих змін не відбудеться.