Тетяна Іванович

Трудова повинність, використання потужностей та трудових ресурсів підприємств як заходи правового режиму воєнного стану

Указом Президента України № 393/2018 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 26 листопада 2018 року «Щодо надзвичайних заходів із забезпечення державного суверенітету і незалежності України та введення воєнного стану в Україні» введено в Україні дію особливого правового режиму – воєнного стану, який передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування особливих повноважень, а також тимчасове обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб.

Зміст правового режиму воєнного стану, порядок його введення та скасування, правові засади діяльності органів державної влади, військового командування, військових адміністрацій, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій в умовах воєнного стану, гарантії прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб регулюється Законом України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 р.№ 389-VIII (далі — Закон № 389).

Виключний перелік заходів правового режиму воєнного стану закріплений у ст. 8 Закону № 389. Наступні заходи, які можуть бути введені в дію військовим командуванням разом із військовими адміністраціями відповідного регіону, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, можуть вплинути на виконання трудових обов’язків працівниками та роботу підприємств, відповідно:

1. запровадження трудової повинності для працездатних осіб, не залучених до роботи в оборонній сфері та сфері забезпечення життєдіяльності населення і не заброньованих за підприємствами, установами та організаціями на період дії воєнного стану з метою виконання робіт, що мають оборонний характер, а також ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, які виникли в період дії воєнного стану, та залучення їх в умовах воєнного стану до суспільно корисних робіт, що виконуються для задоволення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань, правоохоронних органів і сил цивільного захисту, забезпечення функціонування національної економіки та системи забезпечення життєдіяльності населення і не потребують, як правило, спеціальної професійної підготовки осіб;
2. 2.      використання потужностей та трудових ресурсів підприємств, установ і організацій усіх форм власності для потреб оборони, зміна режиму їхньої роботи, проведення інших змін виробничої діяльності, а також умов праці відповідно до законодавства про працю.

Варто зазначити, що згода працівника на трудову повинність з метою залучення до суспільно корисних робіт не потрібна (п. 3 Порядку залучення працездатних осіб до суспільно корисних робіт в умовах воєнного стану, затвердженого постановою КМУ від 13.07.2011 р. № 753), натомість усе ж потрібне погодження керівника.

Військове командування разом з місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, а якщо це неможливо – самостійно – приймає рішення про запровадження трудової повинності та залучення працездатних осіб до виконання суспільно корисних робіт, яке доводиться до відома населення через засоби масової інформації.

У рішенні зазначаються обставини, що склалися в регіоні (місцевості, населеному пункті), і несприятливі фактори техногенного, природного та воєнного характеру, що створюють загрозу для населення та істотно знижують рівень забезпечення його життєдіяльності, шляхи протидії таким факторам і ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій.

У рішенні також зазначаються обґрунтування необхідності залучення працездатних осіб до виконання суспільно корисних робіт, критерії відбору таких осіб, зокрема, за віком, професією, спеціальністю, перелік груп (бригад, загонів) працездатних осіб, що залучаються до виконання суспільно корисних робіт, їх орієнтовна чисельність та порядок взаємодії, перелік видів суспільно корисних робіт, до виконання яких залучаються працездатні особи, межі території, транспортні маршрути та найменування об’єктів, де планується виконання зазначених робіт, місце та час збору працездатних осіб, що залучаються до виконання суспільно корисних робіт, строк їх виконання, посадові особи, які відповідають за інформування, оповіщення та збір зазначених осіб, підприємства — замовники суспільно корисних робіт, де працюватимуть такі особи, інші питання, вирішення яких сприятиме виконанню таких робіт.

До суспільно корисних робіт залучаються працездатні особи, у тому числі особи, що не підлягають призову на військову службу, які за віком і станом здоров’я не мають обмежень до роботи в умовах воєнного стану (крім працездатних осіб, що залучені до роботи в оборонній сфері та сфері забезпечення життєдіяльності населення і заброньовані за підприємствами на період мобілізації та воєнного часу з метою виконання робіт, що мають оборонний характер), а саме:безробітні та інші незайняті особи, працівники функціонуючих в умовах воєнного стану підприємств (за погодженням з їх керівниками), що не залучені до виконання мобілізаційних завдань (замовлень) та не зараховані до складу позаштатних (невоєнізованих) формувань цивільного захисту, — у порядку переведення (на умовах строкового трудового договору), особи, зайняті в особистому селянському господарстві,студенти вищих, учні та слухачі професійно-технічних навчальних закладів,особи, які забезпечують себе роботою самостійно.

Відтак, трудова повинність працівників функціонуючих підприємств можлива лише за умови погодження виконавчого органу такого підприємства.

Ватро також зазначити, що бронювання працівників під час воєнного стану можливе, але виключно військовозобов’язаних, які працюють в органах державної влади, інших державних органах, органах місцевого самоврядування та на підприємствах, в установах і організаціях, яким встановлено мобілізаційні завдання (замовлення), щоб забезпечити функціонування зазначених органів та виконати мобілізаційні завдання (замовлення).

Відтак, якщо підприємству з тих чи інших підстав не встановлено мобілізаційного завдання (окремі вимоги мобілізаційного плану щодо номенклатури, обсягів виробництва необхідної продукції, утворення і підготовки до розгортання спеціальних формувань, а також затверджені в установленому порядку першочергові заходи мобілізаційної підготовки), то бронювання – неможливе.