Чи оплачується час перебування на військових зборах і за чий рахунок?

Як оплатити довідку працівникові, у якого робочий день за графіком із 07.00 до 19.00, але на роботу він не виходив, оскільки відповідно до повістки райвійськкомату його викликали на збори, де він перебував з 08.00 до 16.00?

Згідно з частиною 11 статті 29 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» від 25 березня 1992 року № 2232-ХІІ (далі — Закон № 2232) за призваними на збори військовозобов’язаними на весь період зборів, зокрема й на час проїзду до місця їх проведення і назад, на підприємстві, в установі, організації будь-якого підпорядкування і форми власності зберігається місце роботи, обіймана посада та середня заробітна плата . У пункті 7 Інструкції про умови виплати грошового забезпечення та заохочення військовозобов’язаних та резервістів, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 12 березня 2007 року № 80 (далі — Інструкція № 80), передбачено, що вказані гарантії зберігаються як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом.

Враховуючи те, що робочий день працівника за графіком із 07.00 до 19.00, можна зробити висновок, що працівник працює позмінно. Згідно зі статтею 57 КЗпП час початку і закінчення зміни встановлюється правилами внутрішнього трудового розпорядку підприємства та графіками змінності відповідно до законодавства. Тоді законодавство радить застосовувати підсумований облік робочого часу.

Згідно зі статтею 61 КЗпП на безперервно діючих підприємствах, в окремих виробництвах, цехах тощо та на деяких видах робіт, де за умовами виробництва (роботи) не можна додержати встановлену для цієї категорії працівників щоденну або щотижневу тривалість робочого часу, можна встановлювати підсумований облік робочого часу. При цьому згідно з пунктом 4 Методичних рекомендацій щодо застосування підсумованого обліку робочого часу, затверджених наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 19 квітня 2006 року № 138, тривалість роботи працівника протягом дня може бути д о 12 годин робочого часу за зміну (за підсумованим обліком робочого часу), якщо цього вимагають виробничі потреби підприємства.

Середня заробітна плата військовозобов’язаним, призваним на збори, розраховується відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100 (далі — Порядок № 100).

Згідно з абзацом третім пункту 2 Порядку № 100 середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарних місяці роботи. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.

Згідно з пунктом 8 розділу IV Порядку № 100 нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадиться множенням середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених законодавством, — календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених законодавством, — на число календарних днів за цей період.

Отже, в нашому випадку середня заробітна плата за години перебування працівника на військових зборах розраховуватиметься як сума заробітної плати за два попередніх місяці роботи працівника, поділена на суму відпрацьованих годин за ці два місяці. Знайдемо середньогодинну заробітну плату, яку множимо на суму годин за місяць, які працівник перебував на військових зборах відповідно до часу, вказаного у повістці.

Відповідно до пункту 11 Інструкції № 80 середній заробіток військовозобов’язаним, призваним на збори, виплачують підприємства , на яких вони працюють (працювали). У майбутньому такі витрати відшкодовуватимуть військові комісаріати.

Згідно з пунктом 11 Інструкції № 80, щоб покрити витрати на виплату середнього заробітку військовозобов’язаним, призваним на збори, підприємство має подати до військкомату , в якому вони перебувають на обліку, відповідні рахунки до оплати .

Крім того, до рахунків потрібно додати відомості на виплату середньої заробітної плати, нарахованої військовозобов’язаним, призваним на збори, за формою, затвердженою Інструкцією № 80.

Як оплатити робочий час працівника, не підтверджений повісткою? Ніяк, адже його не було на роботі в період його зміни, який не «закритий» повісткою. Якби в повістці не стояли часові межі, а було вказано, що працівника викликають такого-то числа на таку-то годину, то повістка давала б можливість нарахувати середню заробітну плату працівникові за весь період зміни.

У нашому випадку працівникові варто написати пояснювальну записку, у якій вказати причину свого нез’явлення на роботу (скажімо, час, потрібний на проїзд до військкомату і назад). Це дасть змогу не звільняти його за прогул (адже прогул — це нез’явлення на роботу понад три години протягом робочого дня, і не важливо, безперервно чи сумарно). На підставі пункту 4 статті 40 КЗпП роботодавець має право розірвати трудовий договір з працівником у разі вчинення ним прогулу без поважних причин. Якими ж можуть бути поважні причини? У КЗпП нема на це відповіді. Відповідь на це запитання дає лист Міністерства праці та соціальної політики України від 20 листопада 2006 року № 270/06/187-06. Причину прогулу можна вважати поважною, якщо з’явленню на роботу перешкоджали істотні обставини, які не може усунути сам працівник. До таких причин, зокрема, може належати виконання працівником громадського обов’язку тощо.

Тому керівник підприємства, розглядаючи пояснювальну записку працівника, може й ухвалити рішення оплатити цей час працівника, якщо підприємство госпрозрахункове. Одначе якщо це бюджетна установа, то швидше за все ці години залишаться без оплати, бо головне фінансове управління (КРУ), перевіряючи, не пропустить такої оплати.

Журнал « Довідник кадровика » № 9, 2014

Кривоозерський районний суд Миколаївської області