Подеколи читаєш звернення органів суддівського самоврядування і з прикрістю констатуєш: автори у судах ніколи не бувають, а якщо і трапляється, то точно не в українських. Самим не соромно про "надмірний тиск" під час Революції Гідності писати? Чому ж про окремих колег, що все життя працюють за принципом "чего изволите?" не згадуєте?
Роман
Подеколи читаєш звернення органів суддівського самоврядування і з прикрістю констатуєш: автори у судах ніколи не бувають, а якщо і трапляється, то точно не в українських. Самим не соромно про "надмірний тиск" під час Революції Гідності писати? Чому ж про окремих колег, що все життя працюють за принципом "чего изволите?" не згадуєте?
Подеколи читаєш звернення органів суддівського самоврядування і з прикрістю констатуєш: автори у судах ніколи не бувають, а якщо і трапляється, то точно не в українських. Самим не соромно про "надмірний тиск" під час Революції Гідності писати? Чому ж про окремих колег, що все життя працюють за принципом "чего изволите?" не згадуєте?
Романе, а ти сам був у судах ? Щось мені здається - ніколи, беручи до уваги "мудрій" змість твого коментаря