Председатель Верховного Суда Всеволод Князев:

«Организовать сейчас полноценную эвакуацию огромного массива судебных дел из судов невозможно»

Как в условиях военного положения работают суды? Что будет с дальнейшим рассмотрением дел, если здание суда, в котором они слушались, разрушено? Как быть участникам процесса, вынужденным переехать в другие регионы или за границу? Почему судьи вынуждены сейчас скрываться, чтобы сохранить верность присяге? На эти и другие вопросы в интервью Цензор.НЕТ ответил председатель Верховного Суда Всеволод КНЯЗЕВ.

«Деякі суди на захоплених територіях продовжують працювати, судді ухвалюють рішення іменем України, ризикуючи життям і своїми сім'ями»

– 15 березня відбулася конференція європейських рад правосуддя, у якій ви також брали участь. Чи говорили про Україну? Як ваші колеги ставляться до того, що зараз відбувається?

– У конференції брали участь понад 80 учасників від різних країн. Здебільшого це голови верховних судів, які очолюють такі ради в європейських країнах. Вони всі одностайно підтримують нас. Вони як судді не можуть брати участі в політичних процесах, але неофіційно спілкуються з політиками щодо прискорення євроінтеграції, закриття неба, вступу до НАТО.

Особливо нам допомагають країни Балтії, Польща, Словаччина. Вони близько, тому дуже хвилюються, щоб ця агресія не перекинулась і на них. Також разом із нами вони опікуються питаннями виключення РФ з усіх міжнародних судових органів. Уже є певні досягнення. Наприклад, усі члени Конференції голів верховних судів Центральної та Східної Європи одностайно висловилися за те, щоб виключити з неї РФ. Надалі Росія не братиме участі в роботі Конференції.

Знаю, що й Конференція європейських конституційних судів також вирішила виключити РФ. Це невеликий вклад, проте він теж певною мірою змінить свідомість громадськості й тих освічених людей у Росії, які ще не втратили совість і можуть формувати громадську думку та впливати на політичне керівництво.

Так само наш Верховний Суд звернувся з листом до всіх європейських судових і міжнародних юридичних організацій щодо виключення Росії з їх складу. І поступово цей процес рухається.

Ми також підтримуємо виключення Росії з Ради Європи. Зі свого боку теж за можливості будемо долучатися до цього процесу.

– Що дасть на практиці виключення Росії з міжнародних юридичних організацій, які стосуються судочинства?

– Вони не голосуватимуть у цих організаціях, не ухвалюватимуть рішень, не затверджуватимуть стандартів з прав людини, верховенства права. Бо про які права людини можна говорити в Російській Федерації, якщо вони зараз здійснюють агресію проти України?! Вони абсолютно не мають права брати участь у житті європейського співтовариства та й усього цивілізованого світу. І Росія, і Білорусь мають бути виключені як члени з усіх таких міжнародних організацій.

– Є серед суддів в інших країнах, з якими ви спілкуєтеся, ті, хто підтримує Росію?

– Немає. Верховний Суд отримує численні листи підтримки від різних юридичних і судових європейських організацій, які одностайно засуджують агресію Російської Федерації, підтримують Верховний Суд, Україну й українських громадян.

Ми зі свого боку закликаємо їх переказувати гроші на підтримку армії та наших громадян, які залишилися без житла, на гуманітарну допомогу. І вони це роблять.

Я отримую листи від голів верховних судів, майже всі європейські судді долучаються до допомоги українцям, переказують дуже багато грошей. Серед адвокатів, суддів, прокурорів створено спеціальні організації, які зараз розміщують наших громадян на території європейських країн.

Наші колеги також збирають гуманітарну допомогу. В Литві, Латвії, Естонії, Словенії, Словаччині, Польщі, інших країнах. Бронежилети, каски, ліки та інше. Наші судді Верховного Суду зустрічають ці посилки на кордоні й допомагають переправляти в ті регіони, які цього потребують. У нас є судді-жінки, які щоденно займаються цими питаннями.

Багато суддів з інших судів також залучені до волонтерської діяльності.

– Як працюють українські суди в умовах воєнного стану?

– Суди зараз можна поділити на три категорії.

Перша – це суди, розташовані на захоплених територіях. Такі суди переважно не працюють. Немає зв’язку з багатьма суддями, бо окупанти відключили мобільний зв’язок. Є лише часткова інформація, що окупанти отримали особові справи в судах, і російські військові ходять по домівках суддів, шукають їх.

Судді переховуються, бо їм погрожують розправою, переконують їх вступити до лав суддів РФ, працювати з окупантами. Наші судді відмовляються. Хто може – телефонує і повідомляє цю інформацію.

Голови судів питають, чи будуть гуманітарні коридори. Судді хочуть залишити захоплені території, бо постійно перебувають під загрозою з боку російських окупантів і не хочуть зраджувати присязі. Ситуація там непроста.

Деякі суди на захоплених територіях продовжують працювати, судді ухвалюють рішення іменем України, ризикуючи життям і своїми сім’ями. Так, наприклад, ми знаємо, що в оточенні місто Суми. Але, як мені повідомили, за останні два дні сумські судді постановили десятки рішень про обрання запобіжних заходів у вигляді арешту російським диверсантам і окупантам. Вони це зробили, усвідомлюючи, що перебувають в оточенні.

Друга категорія судів – це суди, розташовані на територіях у зоні активних бойових дій, під обстрілами. Там, де вже просто неможливо працювати, суди припинили свою роботу. Наприклад, станом на сьогодні 31 приміщення судів уже знищено й суттєво пошкоджено. У багатьох райцентрах і містах немає інтернету, зв’язку, електрики. У такому разі Верховний Суд ухвалює розпорядження щодо зміни територіальної підсудності таких справ і передає їх на розгляд іншим судам. Де справи передати неможливо, їх будуть відновлювати. Принаймні вирішуються термінові питання щодо кримінального процесу, подовження заходів тримання під вартою, обрання запобіжних заходів. Те, що не можна не розглядати.

Частина судів на територіях, де ведуться активні бойові дії, працюють, але розглядають лише термінові кримінальні й цивільні справи.

У такій зоні перебуває і Верховний Суд, бо Київ теж обстрілюють. Ми розглядаємо наразі лише термінові справи, пов’язані з кримінальним процесом, зміною підсудності тощо. Сподіваємося на покращення ситуації. Верховний Суд відновить свою роботу, щойно це буде можливо.

Що стосується судів, розташованих на більш-менш безпечних територіях, то вони продовжують працювати у звичайному режимі.

– Коли змінюється підсудність судів, приміщення яких знищено, справи передають у суди, розташовані на безпечних на цю мить територіях?

– Звичайно. Станом на 17 березня вже 116 судів припинили свою роботу через окупацію або розташування в зоні активних бойових дій. Щодо цих судів прийнято рішення про зміну підсудності, а справи передаються до тих судів, де зараз безпечніше. Хоча насправді важко сказати, яка територія безпечна. Але виходимо з наявної в нас інформації.

– Як людям дізнатися, що з їхньою справою і де вона перебуває?

– Інформацію про зміну підсудності публікуємо на сайті Верховного Суду й нашій сторінці у Фейсбуці, а також у телеграм-каналі ВС та у Твіттері. Це можна дізнатися і за номером Єдиного контакт-центру судової влади України.

«Судам рекомендовано в разі неявки сторін відкладати розгляд справи на інші дати»

– А як розглядатимуться справи, якщо люди до цих судів не можуть дістатися?

– Судам рекомендовано в разі неявки сторін відкладати розгляд справи на інші дати. Адже люди справді через об’єктивні причини не можуть дістатися до судів. Можливо, хтось із учасників процесу служить нині в Збройних силах України чи територіальній обороні.

– Якщо не можуть розшукати учасника процесу, теж відкладатимуть розгляд? Багато ж наших громадян залишилося без домівок, виїхало в інші регіони чи за кордон.

– Звичайно. Якщо немає підтвердження від людини, що вона просить розглядати справу без її участі, й немає цієї людини в судовому засіданні, цю справу не розглядатимуть. Усі такі справи відкладатимуть до з’ясування ситуації.

– А що фізично з матеріалами справ у судах, приміщення яких знищено? Вони ж не всі є в електронному вигляді.

– Частково матеріали є в електронному вигляді, їх передають. Яка ситуація в судах на захоплених територіях, достеменно не відомо. З ними немає нормального зв’язку. Там поки немає жодної змоги ні справи вивезти, ні суддів і працівників апаратів судів урятувати.

Суди, розташовані в зоні активних бойових дій, намагаються вивозити справи. Верховний Суд дав роз’яснення щодо того, що необхідно вивозити найбільш важливі справи. Це справи, які стосуються особливо тяжких злочинів, прав неповнолітніх, а також справи, які мають суттєвий вплив на права учасників процесу. Решту – за змогою. Бо ми розуміємо, що організувати зараз повноцінну евакуацію величезного масиву судових справ із судів неможливо. Це, скажімо так, не пріоритетна задача для держави. Бо всі сили і транспорт кинуто на боротьбу з ворогом.

– Що потім робити, якщо матеріали буде втрачено?

– Є механізм відновлення. Тож після перемоги всі втрачені справи будемо відновлювати.

– Тобто людям про це зараз не варто турбуватися?

– Звичайно, це проблема, і я не можу сказати, що хвилюватися не варто. Але це одна з тих проблем, розв’язати яку під час воєнних дій неможливо. Процесуальні механізми її вирішення є. І суди це робитимуть після перемоги.

– Ви сказали, що російські військові ходять по домівках суддів і погрожують їм. Є такі судді, які перейшли на бік окупантів?

– Поки що мені про це невідомо. Сподіваюся, що немає.

– Репресій щодо суддів немає? Ніхто не потрапив у полон?

– На захоплених територіях, наприклад у Херсонській області, в Ірпені, немає зв’язку з багатьма суддями, їхня доля нам невідома. Знаємо, що кілька днів тому було вбито суддю Чернігівського апеляційного суду, яка намагалася евакуюватися із захопленої території. Суддю разом із сім’єю розстріляли в автомобілі.

– Ви спілкуєтесь із суддями, які зараз у Маріуполі?

– Намагаємося спілкуватися, але зв’язку з ними практично немає.

– Що кажуть ті, в кого зв’язок є?

– Деякі встигли виїхати. Інші хочуть виїхати, щоб продовжити жити і працювати. Вони так само, як і решта мешканців міста, ночують у підвалах, у бомбосховищах. Жодних особливих умов для них, звісно, немає. Єдине, що вони представники української влади, тому "увага" окупантів до них набагато більша, відповідно й загроза їхньому життю теж більша.

Для багатьох суддів Донецької та Луганської областей це вже другий переїзд. Адже перший був у 2014–2015 роках.

– Як бути з тими суддями і працівниками апаратів судів, які втратили роботу через те, що приміщення судів зруйновано?

– Верховна Рада вже ухвалила закон про заходи, які потрібно вжити в разі виникнення таких ситуацій. Ним врегульовано питання відрядження для суддів, які втратили роботу, бо приміщення судів знищено. Їх будемо в спрощеному режимі переводити до інших судів. А Державна судова адміністрація України буде в спрощеному порядку збільшувати кількість посад суддів у судах, які працюють. Такі самі можливості прописано і для працівників апаратів судів. Сподіваюся, що все це робитиметься максимально швидко, без складних бюрократичних процедур.

– Де вони житимуть, невідомо?

– Вони в такій самій ситуації, як і решта людей, які втратили житло. Якихось спеціальних умов для суддів не передбачено.

– Коли Кабміном було прийнято постанову № 245, якою вирішено забрати з бюджетної програми для забезпечення здійснення судових рішень місцевими й апеляційними судами 541 млн грн, писали про те, що вона боляче вдарить по працівниках апаратів судів, у яких невеликі зарплати. Це правда?

– По-перше, хочу сказати, що Верховний Суд ухвалив рішення про те, що ми добровільно відраховуємо 60 % свого заробітку на потреби ЗСУ. Апеляційні суди зараз прийняли рішення про те, що судді відраховуватимуть 50 % свого заробітку. Також судді першої інстанції ухвалюють рішення щодо відрахування 40 % заробітку на потреби армії та на гуманітарні питання. Тобто нині судова влада з-поміж інших держаних органів чи не найбільше підтримує українську армію і громадян, що постраждали від агресії РФ.

Щодо постанови Кабінету Міністрів про перерозподіл бюджетних видатків, то ми її підтримаємо. Гроші знімаються з видатків розвитку. Це ті видатки, які планувалися на ремонт приміщень, закупівлю меблів тощо. Ця постанова станом на сьогодні не торкнеться зарплати працівників апаратів судів.

– Генпрокурор Ірина Венедіктова заявляла, що є прокурори, які тікали за кордон і навіть давали хабарі, щоб виїхати. Серед суддів теж є втікачі?

– У мене такої інформації немає. Річ у тому, що судді поки звільнені від мобілізації і мобілізуються в останню чергу. Знаю, що кілька суддів виїжджали за кордон, щоб вивезти свої сім’ї після того, як у них було зруйновано житло. І всі ці судді, наскільки мені відомо, повернулися в Україну.

– Читала, що чимало суддів Верховного Суду долучилися до лав ЗСУ і тероборони.

– Це правда. Значна кількість наших суддів із перших днів вступила до лав тероборони. Є ті, що мобілізувалися до ЗСУ. Вони боронять нашу землю від ворога зі зброєю в руках. Не можу називати конкретних цифр чи прізвищ, бо судді просили цього не говорити і з питань безпеки, і з моральних причин. Але це немала кількість суддів.

– З огляду на всі ті воєнні злочини, які вчиняються на території нашої країни, можливо, зараз варто відновити військові суди?

– Це питання, яке нині обговорюється. Думаю, що це непогана ідея. Ніхто не очікував, що буде війна, створити військові суди в умовах воєнного конфлікту буде непросто, але на майбутнє або якщо зараз все-таки в нас буде змога попрацювати над цим питанням, вважаю, що це було б правильно.

– ЄСПЛ на звернення України прийняв рішення про забезпечувальні заходи і вимагає від Росії зупинити напади на цивільні об’єкти. Росія це ігнорує. Існують якісь юридичні міжнародні механізми примусити країну-агресора виконувати таке рішення?

– Невиконання рішення Європейського суду з прав людини має призвести до посилення санкцій щодо РФ. Іншого механізму немає. Виключення Росії з Ради Європи, що сталося 16 березня, теж абсолютно правильний і закономірний крок. Росія має відчути себе вигнанцем на міжнародній арені.

Цензор.НЕТ