РСУ з’ясовувала, чи можуть діти працювати в апаратах тих самих установ, де трудяться їхні батьки
Чи не в кожній професії трапляються династії, коли роками вміння та репутація передаються від старшого до молодшого. Певно, і суддівська робота не виняток. Щоправда, має свої обмеження та кілька «але». То як би відданість професії не призвела до відповідальності перед законом?
Власне, із листами такого змісту звернулися до Ради суддів Василь Ковчежнюк із Гайсинського районного суду та Василь Задорожний із Чечельницького районного суду Вінницької області. Законники просять роз’яснити, які посади допустимо обіймати батькам та дітям в одному суді?
Зокрема, В.Ковчежнюк у своєму зверненні цікавиться, чи мають право з огляду на приписи ч.1 ст.9, ч.1 ст.4 закону «Про засади запобігання і протидії корупції» діти суддів, голів судів, їх заступників працювати в апараті тих судів, де працюють їхні батьки, поза безпосереднім підпорядкуванням останніх. До того ж переймаються, чи не є це підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності аж до звільнення з посади судді. Цікавить В.Ковчежнюка й відповідь на питання, чи не є законною перешкодою для призначення судді на адміністративну посаду робота його дитини в апараті?
Очільник Гайсинського районного суду Вінницької області вже звертався до Ради суддів загальних судів із проханням роз’яснити вимоги закону «Про засади запобігання і протидії корупції». Проте РСЗС вирішила надіслати лист до РСУ, «оскільки питання, порушені у зверненні, можуть бути актуальними для всіх судів загальної юрисдикції відповідно до ч.5 ст.127 закону «Про судоустрій і статус суддів».
Питання дійсно виявилося актуальним. У травні цього року до РСУ звернувся ще один суддя з Вінниччини — В.Задорожний. Він просив пояснити, чи можлива та які «загрози несе» робота сина й батька на посаді судового розпорядника чи помічника судді, якщо вони працюють в одній установі.
Тож розбиратися, як учинити суддям, узялися члени РСУ. Заступник голови ради Раїса Ханова ознайомила колег зі зверненнями суддів, закликаючи поділитися думками із цього приводу.
Член РСУ Павло Гвоздик розповів, що досить часто трапляються й складніші ситуації, ніж згадувані в листах. Наприклад, якщо батько і син працюють суддями, при цьому батько — заступник голови суду. «Слід рекомендувати нашим колегам, які займають адміністративні посади, уникати безпосереднього підпорядкування їм їхніх дітей. Якщо батько — голова суду, а син працює помічником чи секретарем судового засідання, я в цьому не вбачаю катастрофи», — зауважив П.Гвоздик. Як приклад подібної ситуації він навів випадок в одному із судів на Івано-Франківщині, коли довелося батька й сина перевести працювати в різні райони. Але наголосив, що не завжди можна таким чином вирішувати питання.
«Ми цей механізм можемо поширити аж до нерозумного: якщо батько працює в суді, то діти не мають права там працювати. А щоб уникати конфлікту інтересів, вони не повинні працювати і в прокуратурі, і в адвокатурі. Але ж це нонсенс», — застеріг П.Гвоздик.
Секретар РСУ Тетяна Козир для уникнення подібних ситуацій порадила працівникам суду ознайомлюватися з посадовими інструкціями в судах. Мовляв, так можна з’ясувати, в чому перетинаються обов’язки і хто кому підпорядковується. Проте погодилася, що ситуації бувають різні. «Якщо будуть зафіксовані моменти конфлікту інтересів, тоді матимемо предмет для розмов. А поки що, якщо дитина бажає бути суддею, стала переможцем у конкурсі на посаду судді, то для чого когось із них звільняти? У таких випадках маємо говорити про виваженість», — висловилася Т.Козир.
«Але ж нас запитують, як бути, якщо батько — суддя, а син — його помічник?» — звернувся до колег голова РСУ Василь Онопенко.
«Ми ж самі змоделювали ситуацію, коли в нас помічник є, по суті, якимось представником патронатної служби. На роботу його призначають за поданням судді та звільняють за ним же. Ми створили такі можливості, що начебто так і можна зробити», — зауважив П.Гвоздик.
Дійсно, у ч.4 ст.151 закону «Про судоустрій і статус суддів» зазначається: «Судді самостійно здійснюють добір помічників. Помічник судді призначається на посаду судді та звільняється з посади керівником апарату відповідного суду за поданням судді». А в ч.5 цієї ж статті визначено: «Помічники суддів з питань підготовки справ до розгляду підзвітні лише відповідному судді». Проте непокоїть законників ч.1 ст.9 («Обмеження щодо роботи близьких осіб») закону «Про засади запобігання і протидії корупції», якою забороняється безпосереднє підпорядкування близьких осіб.
«Думаю, ми не можемо що-небудь забороняти, бо розуміємо: обидва звернення пов’язані зі складанням можливих протоколів. Якщо скажемо, що неможливо, аби помічниками судді були його діти, то ми поширимо конкретну думку на всі інші випадки. Думаю, судді повинні ставитися до цього питання зважено та уникати подібних ситуацій», — поділилася думками член РСУ Валентина Щепоткіна.
Зрештою члени ради зійшлися на тому, що неправильно позбавляти людей права на професію. Тож погодилися, що треба розглядати питання не загалом, а виходячи з кожної конкретної ситуації. А відтак і над рішенням щодо звернень суддів із Вінниччини вирішили серйозно поміркувати. Попрацювати над цим доручили Р.Хановій.
ПРЯМА МОВА
ГАЛИНА КАНИГІНА, член Ради суддів України:
— Судді та ті особи, які працюють на адмінпосадах, мають уникати ситуацій, де є конфлікт інтересів. Якщо в одному суді працюють батько — суддя і його дитина — судовий розпорядник, то тут немає безпосереднього підпорядкування, як і немає підстав говорити про якусь корупцію.
РАЇСА ХАНОВА, член Ради суддів України:
— У мене подвійне ставлення до цього питання. З одного боку, здається правильним, щоб такі ситуації були унеможливлені взагалі, з другого — з урахуванням права на професійну діяльність чи буде правильним заборонити можливість роботи на певних посадах?
Матеріали за темою
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!