Суддів, які досягли 65-річного віку, слід звільняти зі штату наступного же дня після дня народження. А вже потім, коли запрацює ВРП, вони зможуть вийти у відставку та отримати вихідну допомогу.
Таку позицію щодо особливостей припинення трудових відносин із суддями, які досягнули 65-річного віку, висловила Рада суддів, повідомляє «Закон і Бізнес».
Також РСУ пояснила, чому не можливо надати таким суддям відпустку без збереження заробітної плати після досягнення ними 65-років. Зокрема, з огляду на те, що голова суду зобов’язаний видати наказ про припинення трудових відносин, а надання відпустки — це його право, а не обов’язок.
Коли ж Вища рада правосуддя нарешті запрацює, вона має якнайшвидше розглянути відповідні заяви суддів про вихід у відставку (за наявності такого права) та ухвалити рішення. Таке рішення стане підставою для внесення запису до трудової книжки про звільнення судді у відставку та виплати вихідної допомоги.
Утім, питання, з якого дня буде нараховуватися довічне грошове утримання та чи будуть наступного року кошти для виплати вихідної допомоги, залишаються відкритими.
Рада суддів України
РІШЕННЯ
14 грудня 2022 року м. Київ №36
Щодо особливостей припинення трудових відносин із суддями, які досягнули 65-річного віку
До Ради суддів надходять звернення різних судів України щодо особливостей припинення із суддею, який досяг 65-річного віку, трудових відносин відповідно до вимог ст.125 закону «Про судоустрій і статус суддів» та припинення виплати суддівської винагороди, у зв’язку з тимчасовою неповноважністю Вищої ради правосуддя та неможливістю розгляду заяви такого судді про відставку.
У зверненнях зазначається, що на даний час повноваження складу Вищої ради правосуддя не здійснюються, а тому процедура припинення повноважень судді у зв’язку із його виходом у відставку не може бути дотримана.
При цьому порушуються питання можливості надання таким суддям відпусток, у тому числі і за власний рахунок, проведення відрахувань із суддівської винагороди у разі надання відпусток на майбутній період, виплати вихідної допомоги, суддівської винагороди за час, поки суддя не міг реалізувати своє право на відставку.
Крім того, у зверненнях порушується питання щодо особливостей припинення трудових відносин із суддями, які були відряджені до інших судів тощо.
Згідно з ч.2 ст.19 Конституції органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За приписами ст.133 закону «Про судоустрій і статус суддів» РСУ є вищим органом суддівського самоврядування та діє як виконавчий орган з’їзду суддів. Рада суддів організовує виконання рішень з’їзду суддів та здійснює контроль за їх виконанням, а також розглядає питання правового захисту суддів, соціального захисту суддів та їхніх сімей, приймає відповідні рішення з цих питань.
Пунктом 2 Положення про Раду суддів України встановлено, що рада вирішує питання організаційного забезпечення судів і діяльності суддів, соціального захисту суддів та їхніх сімей, а також інші питання, що безпосередньо не пов’язані зі здійсненням правосуддя. Рада має сприяти створенню належних організаційних та інших умов для забезпечення нормальної діяльності судів і суддів, утверджувати незалежність суду, забезпечувати захист суддів від втручання в судову діяльність, а також підвищувати рівень роботи з кадрами у системі судів.
З огляду на викладене, Рада суддів вважає за необхідне висловити свою позицію з порушених судами питань.
Статтею 48 закону «Про судоустрій і статус суддів», зокрема, передбачено, що суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання; суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом; незалежність судді забезпечується також і правом судді на відставку.
Статтею 112 закону встановлено, що суддя може бути звільнений з посади виключно з підстав, визначених ч.6 ст.126 Конституції.
Рішення про звільнення судді з посади ухвалює ВРП у порядку, встановленому законом «Про Вищу раду правосуддя».
Статтею 116 закону передбачено, що суддя, який має стаж роботи на посаді судді не менше 20 років, що визначається відповідно до ст.137 цього закону, має право подати заяву про відставку.
Заява про відставку, подається суддею до ВРП, яка протягом одного місяця з дня надходження відповідної заяви ухвалює рішення про звільнення судді з посади.
Суддя здійснює свої повноваження до ухвалення рішення про його звільнення.
За суддею, звільненим за його заявою про відставку, зберігається звання судді та гарантії недоторканності, встановлені для судді до його виходу у відставку.
Водночас правило, за яким суддя здійснює свої повноваження до ухвалення рішення про його звільнення не застосовується до суддів, які досягли 65-річного віку.
Адже п.1 ч.6 ст.126 Конституції визначено, що повноваження судді припиняються у разі досягнення суддею 65 років.
Зазначеній нормі Конституції відповідають положення ч.1 ст.53 закону, згідно з якими судді гарантується перебування на посаді судді до досягнення ним 65 років, крім випадків звільнення судді з посади або припинення його повноважень відповідно до Конституції та цього закону.
Також ст.120 закону визначено,що повноваження судді припиняються з наступного дня після досягнення ним 65 років.
Про наявність підстави для припинення повноважень судді голова суду, в якому суддя обіймав посаду, не пізніше як за місяць до дня, зазначеного в ч.1 цієї статті, повідомляє ВРП, Вищу кваліфікаційну комісію суддів та Державну судову адміністрацію України. До повідомлення додаються документи на підтвердження факту досягнення суддею 65 років.
Суддя не може здійснювати правосуддя з наступного дня після досягнення ним 65 років.
Згідно з ч.1 ст.125 припинення повноважень судді є підставою для припинення трудових відносин судді із відповідним судом, про що голова суду видає наказ.
Що стосується надання відпустки без збереження заробітної плати, то згідно зі ст.1 закону «Про відпустки» державні гарантії та відносини, пов’язані з відпусткою, регулюються Конституцією, цим законом, Кодексом законів про працю, іншими законами та нормативно-правовими актами України.
Законом «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 №2136-ІХ (зі змінами, внесеними законом «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» від 1.07.2022 №2352-IX) встановлено новий порядок надання працівникам відпустки без збереження заробітної плати.
Відповідно до ч.3 ст.12 закону №2136-ІХ протягом періоду дії воєнного стану роботодавець на прохання працівника може надавати йому відпустку без збереження заробітної плати без обмеження строку, встановленого ч.1 ст.26 закону «Про відпустки».
Разом з тим, оскільки така відпустка надається за домовленістю сторін, то роботодавець має повне право відмовити в її наданні. Тим більше — з огляду на імперативні норми стст.120, 125 закону про судоустрій і статус суддів, які визначають обов’язок голови суду видати наказ про припинення трудових відносин з таким суддею з наступного дня після досягнення ним 65 років.
Підсумовуючи викладене, слід прийти до висновку, що у разі досягнення суддею 65-річного віку, голова суду повинен видати наказ про припинення трудових відносин із таким суддею на підставі стст.24 (29 для суддів апеляційних судів, 42 для суддів касаційних судів), 53, 120, 125 закону «Про судоустрій і статус суддів».
Щодо відрахувань із суддівської винагороди за рахунок невідпрацьованої частини робочого року, то в такому випадку слід враховувати таке.
За загальним правилом, пріоритетними є норми спеціального законодавства, а трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, коли нормами спеціального законодавства не врегульовано спірних правовідносин або коли про це йдеться в спеціальному законі. Тобто на суддю як на особу публічного права з особливим статусом загальні норми трудового законодавства поширюються субсидіарно.
Порядок та умови надання щорічних основних та додаткових відпусток визначено у ст.79 КЗпП та ст.10 закону «Про відпустки». У даних нормах законодавства зазначено, що: у перший рік роботи після закінчення шести місяців безперервної роботи на підприємстві працівник має право на щорічні основні та додаткові відпустки повної тривалості; щорічні відпустки за другий та наступні роки роботи можуть бути надані працівникові в будь-який час відповідного року; крім того, є категорія працівників, яким надаються відпустки за їх бажанням в зручний для них час і до настання шестимісячного терміну. Як правило, такі відпустки надаються працівникам наперед, а при звільненні потрібно проводити відрахування із заробітної плати.
Відповідно до ст.22 закону «Про відпустки» у разі звільнення працівника до закінчення робочого року, за який він уже одержав відпустку повної тривалості, для покриття його заборгованості власник або уповноважений ним орган провадить відрахування із заробітної плати за дні відпустки, що були надані в рахунок невідпрацьованої частини робочого року.
Наведеним нормам кореспондує ст.127 КЗпП, якою встановлено обмеження відрахувань із заробітної плати. Відрахування із заробітної плати можуть провадитись тільки у випадках, передбачених законодавством України.
Разом з тим, відрахування за ці дні не провадиться, якщо працівник звільняється з роботи з підстав, зазначених в пп.3, 5, 6 ст.36 і пп.1, 2 та 5 ст.40 цього кодексу, а також при направленні на навчання та у зв’язку з переходом на пенсію.
Отже, якщо із суддею трудові відносини припиняються до закінчення робочого року, за який він уже одержав відпустку повної тривалості, для покриття його заборгованості розпорядник бюджетних коштів провадить відрахування із суддівської винагороди за дні відпустки, що були надані в рахунок невідпрацьованої частини робочого року.
Зазначене не поширюється на випадки, коли суддя на момент видачі відповідного наказу вже має право на пенсію і має право його реалізувати до моменту вирішення питання про його відставку.
Якщо в подальшому ВРП буде ухвалене рішення про відставку судді, голова суду, з яким суддя востаннє перебував у трудових відносинах, повинен оголосити відповідне рішення та внести до трудової книжки судді запис про те, що його звільнено у відставку.
Одночасно із внесенням такого запису слід вирішити питання про виплату вихідної допомоги судді у зв’язку з відставкою.
Це пов’язано із тим, що ча.1 ст.143 закону визначено, що судді, який вийшов у відставку, виплачується вихідна допомога в розмірі 3 місячних суддівських винагород за останньою посадою. Виплата допомоги здійснюється саме судді, який вийшов у відставку, та не пов’язана із перебуванням його у штаті відповідного суду.
З огляду на те, що у державному бюджеті кошти на виплату вихідної допомоги закладаються на відповідний календарний рік, розпорядникам бюджетних коштів слід вжити заходів до їх збереження з метою подальшої виплати, в тому числі й у наступний бюджетний період. У разі неможливості це зробити — слід вжити заходів для забезпечення відповідних видатків на наступний бюджетний період.
Водночас слід констатувати, що це питання (виплата вихідної допомоги судді після того, як з ним припинено трудові відносини) на законодавчому рівні не врегульовано достатньою мірою.
Щодо виплати суддівської винагороди судді за час, протягом якого суддя з незалежних від нього причин не мав можливості реалізувати своє право на відставку, то чинним законодавством така виплата не передбачена.
Наведені вище дії та рішення мають вчинятися та ухвалюватися судами, з якими суддя востаннє перебував у трудових відносинах.
Щодо відряджених суддів, то з огляду на неодноразово висловлену в рішеннях РСУ від 7.02.2018 №9 та 5.09.2022 №24 позицію про те, що голова суду, до якого відряджено суддю, зобов’язаний видати наказ про зарахування такого судді до штату і що з цього моменту він стає повноправним членом колективу та має право брати участь в роботі органів суддівського самоврядування, слід прийти до висновку, що відповідні дії та рішення мають вчинятися та ухвалюватися головами судів, до яких відряджено суддю, адже саме з цими судами суддя перебуває у трудових відносинах (їх правонаступниками у разі їх ліквідації чи реорганізації суду).
Після припинення трудових відносин всі необхідні судді документи, в тому числі й ті, що необхідні для оформлення довічного грошового утримання, також видаються судами, з якими суддя востаннє перебував у трудових відносинах (їх правонаступниками у разі їх ліквідації чи реорганізації суду).
Водночас РСУ з огляду на виявлені законодавчі прогалини вважає за можливе звернутися до суб’єктів законодавчої ініціативи з пропозиціями у законодавчому порядку врегулювати питання гарантій суддів, які досягли 65-річного віку та подали заяви про звільнення у відставку.
Заслухавши та обговоривши інформацію голови РСУ Моніча Б.С. щодо особливостей припинення із суддею, який досяг 65-річного віку, трудових відносин, відповідно до ст.133 закону «Про судоустрій і статус суддів» та Положення про Раду суддів України, затвердженого позачерговим X з’їздом суддів України 16.09.2010 (з подальшими змінами), Рада суддів
в и р і ш и л а:
1.У зв’язку з тимчасовою неповноважністю Вищої ради правосуддя визначити такі особливості припинення трудових відносин із суддями, які досягли 65-річного віку та подали заяву про звільнення у відставку:
1.1. У разі досягнення суддею 65-річного віку голова суду повинен видати наказ про припинення трудових відносин із таким суддею на підставі статей 24 (29 — для суддів апеляційних судів, 42 – для суддів касаційних судів), 53, 120, 125 закону «Про судоустрій і статус суддів».
1.2. Якщо трудові відносини із суддею припиняються до закінчення робочого року (періоду), за який він уже використав відпустку повної тривалості, для покриття його заборгованості розпорядник бюджетних коштів провадить відрахування із суддівської винагороди за дні відпустки, що були надані в рахунок невідпрацьованої частини робочого року (періоду). Правила, визначені в цьому пункті рішення, не поширюються на випадки, коли суддя на момент видання відповідного наказу вже має право на пенсію і може його реалізувати до моменту вирішення питання про його відставку.
1.3. Якщо в подальшому ВРП ухвалить рішення про відставку судді, голова суду, з яким суддя востаннє перебував у трудових відносинах, повинен оголосити відповідне рішення та внести до трудової книжки судді запис про те, що його звільнено у відставку. Одночасно з унесенням такого запису слід вирішити питання про виплату судді вихідної допомоги у зв’язку зі звільненням у відставку шляхом видання відповідного наказу.
1.4. Після припинення трудових відносин усі документи, у тому числі й ті, що необхідні судді для оформлення довічного грошового утримання, видає суд, з яким суддя востаннє перебував у трудових відносинах (у разі його ліквідації чи реорганізації — його правонаступник).
1.5.Дії та рішення, визначені пп.1.1—1.4 цього рішення, має вчиняти та ухвалювати суд, з якими суддя востаннє перебував у трудових відносинах (у разі його ліквідації чи реорганізації — його правонаступник).
2. Запропонувати ВРП невідкладно після відновлення своїх повноважень розглянути питання про звільнення у відставку суддів, які досягли 65-річного віку та подали відповідні заяви.
3. Звернути увагу розпорядників бюджетних коштів на необхідність вжиття в межах законодавства заходів, спрямованих на збереження коштів, передбачених на виплату вихідної допомоги суддям, які подали заяву про відставку. У разі неможливості це зробити вжити заходів для забезпечення відповідних видатків на наступний бюджетний період.
4. Звернутися до суб’єктів законодавчої ініціативи з пропозиціями у законодавчому порядку врегулювати питання гарантій суддів, які досягли 65-річного віку та подали заяви про звільнення у відставку в умовах тимчасової неповноважності ВРП, а саме, передбачити, що такі судді мають право на нарахування та отримання щомісячного довічного грошового утримання з дня, наступного після припинення трудових відносин.
Голова Б.Моніч
Натисність на зображення, аби підписатися на телеграм-канал «ЗіБ» та знати більше про новини судової системи.
Матеріали за темою
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!