З нагоди 80-річчя з дня створення Державного архіву м.Києва його працівники вирішили провести оригінальну акцію: на сайті установи було відкрито віртуальну виставку «Історія міста Києва в архівних документах», в якій представлено унікальні матеріали ХVІІ—ХХІ століть.
Документи згруповані в три розділи: «Держава», «Економіка», «Київ і кияни у фотодокументі». Серед матеріалів, що збереглися, — копії універсала гетьмана Богдана Хмельницького жителям Києва на права і вольності, копія грамоти короля польського й князя литовського з тієї ж нагоди, грамоти від російських царів Олексія Михайловича й Петра Олексійовича. І навіть документ 1814 року про вибори депутатів Київського магістрату для зустрічі російського імператора з нагоди його повернення до Санкт-Петербурга.
В останньому київський губернатор Павло Черепанов віддає розпорядження «стосовно запрошення депутатів на випадок повернення Государя Імператора». Народних обранців у зв’язку з приїздом правителя чиновник пропонує «зібрати негайно». Крім того, указує прізвища «найкращих і благонадійних» з них, і рекомендує «представити їх особисто» імператорові.
Також, вивчивши матеріали, можна отримати статистичні дані про населення столиці. Так, згідно з одним із документів у 1914 році в м.Києві проживали близько 43 тис. дворян 1,5 тис. «білого» духівництва й майже 2 тис. «чорного», 19 тис. купців, 245 тис. міщан і 212 тис. «сільських станів». Крім того, серед киян налічувалося понад 20 тис. почесних громадян і майже стількох же потомственних почесних громадян — так-так, були й такі городяни.
До речі, рішень про привласнення звання почесного киянина в архіві є багато. «Почесними» наші співвітчизники ставали з різних причин: від мужності та героїзму при ліквідації аварії на ЧАЕС до «високохудожнього зображення краси рідного міста». Також жителі столиці нагороджувалися за «високу громадянськість» — саме тому, та ще і за самовіддану працю (виходячи з відомостей документа 1988 ро-
ку, почесною громадянкою міста стала ткаля Дарницького шовкового комбінату).
Є в архівних документах і постанова 1934 року про перенесення столиці УРСР до Києва. Та й матеріалів, за якими можна простежити за тим, як розвивалося місто, — немало. Починаючи з документів, що свідчать про вибір у 1810 році листонош з городян і відкриття центральної поштової контори в 1883 році, з контракту 1889 року між Київською думою та інженером Амандом Струве на будівництво міської залізниці, закінчуючи рішенням міськради про відкриття Київського метрополітену в 1960 році.
Як стверджують в архіві, його працівникам вдалося зберегти цінні фонди, тепер же ознайомитися з ними зможуть усі, хто бажає вивчити справжнісінькі сторінки історії.
Весь номер в форматі PDF
(pdf, 3.49 МБ)
Для зустрічі імператора в 1814 році київських депутатів зібрали «негайно», а найбільш «благонадійних» представили государеві особисто.
Матеріали за темою
Європарламент визнав Голодомор геноцидом
15.12.2022
В Іспанії знайшли як вибачитися за полювання на відьом
в„–6 (1564), 12.02—18.02.2022
У марокканській печері знайшли найдавнішу прикрасу
в„–40 (1546), 02.10—08.10.2021
На Чернігівщині створили літопис правосуддя
в„–43 (1082), 25.10—02.11.2012
Українських козаків узаконять
05.10.2012
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!