В узгодженій манері

Як не допускати помилок при застосуванні Гаазьких конвенцій

Ще півроку тому Україна ратифікувала Гаазьку конвенцію про угоди про вибір суду. Нині в нашій державі працюють над іншим міжнародним документом. Оскільки такі конвенції нові для вітчизняної Феміди, правники й досі дискутують щодо їх застосування на практиці.

Напрацювання попереду

Днями відбувся завершальний семінар, на якому служителі Феміди мали можливість визначитись, яким чином підвищити ефективність при використанні інструментів Гаазької конференції з міжнародного приватного права. Організаторами відповідної серії заходів виступили Верховний Суд та проект ЄС «Право-Justice».

Зокрема, на семінарі обговорювали застосування Гаазької конвенції про угоди про вибір суду, ратифікованої Україною в червні поточного року. Разом з тим під час дискусії спікери відзначали й інший міжнародний документ, що нині перебуває на фінальній стадії ратифікації у Верховній Раді. Мова йде про Гаазьку конвенцію щодо визнання та виконання іноземних судових рішень у цивільних або комерційних справах.

Насамперед голова Касаційного цивільного суду Борис Гулько зауважив, що це нові для нашої держави конвенції й напрацювання відповідної судової практики ще попереду. При цьому він наголосив на важливості проведення семінарів, оскільки учасники мають змогу вислухати та взяти до уваги інформацію, яку готові надати представники постійного бюро Гаазької конференції з міжнародного приватного права.

За словами Б.Гулька, подібні дискусії однозначно сприяють розумінню ідеології, мети та значення конвенцій. Він переконаний, що саме це допоможе не допускати в майбутньому помилок під час їх застосування на практиці.

Про плідну та ефективну співпрацю з ВС у сфері застосування конвенцій розповіла міжнародний експерт з питань судової реформи проекту «Право-Justice» Анна Адамська-Галлант. Вона поінформувала про початок роботи щодо організації більш масштабної конференції, на якій порушені питання будуть обговорюватись у ширшому колі.

Водночас за активну позицію України та зацікавленість особливостями застосування конвенцій подякував секретар Постійного бюро Гаазької конференції з міжнародного приватного права Жоао Рібейру-Бідауї. «Конвенції — це та база, яка сприяє на міжнародному рівні посиленню правової визначеності, доступу до правосуддя, а також можливостям виконання судових рішень, ухвалених в інших країнах», — зазначив спікер.

Ж.Рібейру-Бідауї зауважив, що перші спроби уніфікувати цю галузь міжнародного права були зроблені ще 150 років тому. Однак вже сьогодні на законників покладається важливе завдання напрацювати судову практику, завдяки якій конвенції стануть дійсно дієвим інструментом та будуть застосовуватися в узгодженій манері.

Разом з тим секретар повідомив, що до Гаазької конвенції про вибір суду на сьогодні долучилися 32 договірні сторони (у тому числі ЄС). З одного боку, це не так багато, з другого — її учасниками стали США та Китай. Спікер звернув увагу на те, що на приєднання цих країн до деяких інших конвенцій чекали понад 10 років. «Тому мені здається, що факт підписання цими країнами конвенції 2005 року — це хороший знак», — додав він.

Натомість до Гаазької конвенції про визнання та виконання іноземних судових рішень поки приєдналися 5 договірних сторін. Як зазначив Ж.Рібейру-Бідауї, найближчим часом очікується, що ЄС ратифікує відповідний документ. Він запевнив, що в багатьох країнах триває активне обговорення стосовно приєднання до цієї угоди.

Серед ключових переваг гаазьких конвенцій спікери виділили можливість уникнення зайвих судових спорів, наявність більш передбачуваних підстав для відмови у виконанні запитів, єдність тлумачення, покращення доступу і водночас підвищення якості правосуддя. Безперечно, ці умови можуть посприяти тому, що держава стане більш привабливою для іноземних інвестицій.

Наближені, але відмінні

Своєю чергою юрист Нінг Жао пояснила, що Конвенція про судові рішення загалом доповнює попередній документ, який Україна вже ратифікувала. Адже відповідні угоди мають деякі спільні цілі. Зокрема, це стосується розширення доступу до правосуддя, сприяння міжнародній торгівлі та інвестиціям, наявності правової визначеності й передбачуваності. Тому положення цих конвенцій багато в чому наближені, але все ж існують відмінності.

Як зазначила Н.Жао, Конвенція про вибір суду насамперед передбачає чіткий, простий та передбачуваний механізм для становлення потужної та ефективної правової бази щодо транскордонної торгівлі та інвестицій. Натомість друга конвенція встановлює спільні рамкові положення для визнання рішень на міжнародному рівні, а також надає комплекс загальноприйнятих норм для їх виконання в міжнародних видах юрисдикції. Тобто вона є вкрай необхідним додатковим документом до попередньої угоди.

При цьому конвенція 2005 р. охоплює справи з міжнародним елементом, цивільні та господарські справи, виключні угоди про вибір суду. Своєю чергою конвенція 2019 р. стосується визнання та виконання судових рішень іноземних судів між договірними сторонами, не передбачає перегляду по суті та має непрямі підстави юрисдикції.

За словами Н.Жао, важливим аспектом у застосуванні обох документів є регулювання всіх процедур законодавством запитуваної держави. Водночас суд, до якого звернулися, має діяти невідкладно.

Отже, за умови ефективної імплементації конвенції будуть забезпечувати правову визначеність у частині вирішення міжнародних спорів та виконання відповідних судових рішень. Вони зможуть надати суб’єктам господарської діяльності можливість з більшою ймовірністю передбачати перебіг потенційних судових проваджень. Тому, безперечно, підписання міжнародних документів є кроком уперед на шляху до створення якомога сприятливіших умов для вирішення спорів.

Насамкінець учасники заходу зійшлися на тому, що ВС та постійне бюро Гаазької конференції з міжнародного приватного права мають у подальшому об’єднати зусилля заради підвищення ефективності в застосуванні конвенцій.