Голова Касаційного госпсуду Богдан Львов:

«Безадресне, бездоказове цькування судової системи не породжує жодних позитивних наслідків»

У Касаційному господарському суді не зрадили своїм вподобанням і вдруге поспіль обрали головою установи Богдана ЛЬВОВА. Відразу після виборів він погодився дати ексклюзивний коментар для «ЗіБ», в якому розповів про формування довіри до судової влади та до кандидатів на посади.

— Богдане Юрійовичу, у своїй промові ви говорили про необхідність розбудови правової держави саме на засадах довіри. На вашу думку, що можна зробити для цього саме на вашій посаді?

— Довіра формується десятиріччями, а псується, на жаль, набагато швидше. Тому потрібно визначити якісь межі, за які заходити не можна.

Тобто, якщо дійсно існує якась ситуація, в якій суд або суддя вчинили щось неправомірне чи поводилися неправильно, то в такому випадку вона обов’язково має вирішуватися. Але несправедливі звинувачення на адресу всіх суддів і безадресне, бездоказове цькування судової системи  не породжує жодних позитивних наслідків.

Ідеться про свободу слова кожної особи. Це якраз приклад неповаги особи до іншої людини, до державних інституцій, а інколи — фактично умисний злочин проти людства та держави. І така цілеспрямована поведінка багатьох осіб протягом тривалого часу свідчить про те, що ця руйнація відбувається умисно.

Зараз суди все ж таки залишаються тією інституцією, яка працює. Так, з багатьма проблемами й, можливо, не завжди однозначно якісно, але досить ефективно. Тому нам треба змінювати ставлення шляхом  виховання дітей, прищеплення правової культури і роз’яснення ще з дитинства, що можна робити, а чого ні. Наступним кроком є правниче просвітництво населення.

Якщо говорити про чиновників, то якраз тут і має йти мова про примус. Потрібно не відкладати на десятиріччя, а примушувати зараз — або відповідайте за свої слова, або зважайте на наслідки того, про що говорите. Є кодекс етики держслужбовців і його порушувати також не можна. Має бути відповідальність за поширювану недостовірну інформацію. І це відкладати вже нікуди.

Звичайно залишаються проблеми, які необхідно вирішувати, проте є і дані щодо рівня довіри українців до судової влади. В усьому світі вони визнаються як непогані показники якості роботи судової системи. Це і строки розгляду справ, і якість їх розгляду (тобто кількість скасованих і змінених рішень), і кількість рішень, які не оскаржувалися. Усі ці показники свідчать, що в нас не найгірша судова система у світі.

— Як думаєте, чому більше ніхто з ваших колег не виявив бажання висунути власну кандидатуру на дану посаду? Це позитивне явище, що свідчить про формування довіри до вас за ці 4 роки чи це від небажання в нинішніх політичних реаліях і ситуації, в якій опинилась судова влада, узагалі йти на будь-які адміністративні посади?

—  Відверто кажучи, мені це приємно, хоча ви й могли пересвідчитись у тому, що думки є різні і рішення не було одноголосним. Це означає, що мені є над чим працювати, є необхідність переглянути свій шлях, можливо, десь щось виправити.

Але колись одна розумна людина мені сказала, що вперше бути обраним — це випадковість, а коли тебе обирають на ту саму посаду вдруге — це дійсно визнання. І тому дуже приємно, що колектив мені висловив цю довіру.

У нашому колективі є багато яскравих, амбітних і досить молодих особистостей. А молодість завжди має переваги, адже надає більше часу для зосередження, самовдосконалення та додаткового навчання. Тому мені здається, що наступні вибори будуть доволі цікавими.

— Мабуть, однією з найбільш очікуваних подій у сфері господарського судочинства є запуск роботи Вищого суду з питань інтелектуальної власності, про створення якого ви говорили і сьогодні, і на одному з нещодавніх IP-форумів. Ви зазначали, що результати ворожіння на кавовій гущі можуть бути більш достовірними в питанні запуску його роботи, аніж реальні прогнози експертів. Але все ж таки, як вважаєте: за ті 4 роки, які у вас попереду на посаді голови КГС, роботу цього суду вдасться запустити?

— Після ситуації «з кавовою гущею» вже відбулося певне невеличке позитивне зрушення — створено конкурсну комісію, яка має відбирати членів до Вищої кваліфікаційної комісії суддів. Хоча, все ж таки, це питання не одного місяця, але якщо конкурсна комісія запрацює, то мені здається, що протягом 6 місяців можливі створення й запуск роботи ВККС.

Якщо говорити про етап, на якому наразі перебуває створення Вищого IP-суду, то, на мою думку, це має бути один з перших кроків ВККС, адже його формування можна завершити за дуже короткий час — протягом одного-двох місяців. За оптимістичними розрахунками, протягом року створення цього суду цілком можливе. Але, якщо врахувати необхідність фінансування, кадрові моменти, то певна небезпека відкладення його запуску все ж зберігається.