Незборимість кадрового голоду

Правники обурюються через тривалий період «повноважної» невизначеності

Критична нестача кадрів у судовій системі досі залишається гострою проблемою, яка значно погіршує доступ громадян до правосуддя. Як служителі Феміди, так і представники влади вже кілька років обговорюють можливі шляхи подолання кризи. На жаль, до бажаного результату ці дискусії не приводять.

Боротьба з наслідками, а не з причиною

Безумовно, правники погоджуються з тим, що основною підставою для виникнення судового колапсу стало припинення повноважень членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів у листопаді 2019 року. Нині складається враження, що представники законодавчої влади швидше обирають шлях боротьби з наслідками, аніж спрямовують свої дії на усунення причини. Адже роботу ВККС і досі не відновили.

У результаті залишаються недостатньо укомплектованими місцеві та апеляційні суди. Унаслідок цього рівень навантаження на володарів мантій постійно зростає, а громадяни у свою чергу страждають від збільшення строків розгляду справ.

За статистикою, чисельність суддів зараз становить лише 64% від затвердженої кількості штатних посад. Крім того, такими, що не завершили процедуру проходження кваліфікаційного оцінювання, залишаються понад 2000 суддів. Майже у половині апеляційних загальних судів фактична кількість законників відносно штатної чисельності становить менше ніж 50%.

Про необхідність невідкладного відновлення роботи ВККС днями черговий раз наголосили і члени Вищої ради правосуддя, і представники різних державних інституцій.

Дотепер тимчасовим рішенням залишалося надання можливості відрядження суддів туди, де дефіцит кадрів є критичним. Однак такі заходи не можуть сприяти розв’язанню проблеми. Саме тому як єдиний спосіб вирішення питання члени ВРП бачать якнайшвидше відновлення діяльності ВККС.

Однак для створення однієї багатостраждальної комісії необхідно прискорити роботу іншої. Але тут уже виникають нові проблеми, оскільки конкурсна комісія аж ніяк не поспішає розпочати виконувати свої обов’язки.

Як повідомляє ВРП, вони неодноразово запрошували членів комісії на робочу зустріч, щоб обговорити нагальні питання. Крім того, у ВРП стверджують, що вже розроблено план дій, який дасть змогу розпочати роботу. Проте нещодавно члени конкурсної комісії від міжнародних та іноземних організацій вкотре не з’явилися на засідання.

Прогноз із минулого

Наприкінці 2020 року «ЗіБ» уже попереджав про високу ймовірність подальшого загострення кадрової кризи у судах. Ще тоді Олександра Жуковська з Дубенського міськрайонного суду Рівненської області передбачила, що «у вересні 2021 року станеться колапс судової влади».

Нагадаємо: на той час із 674 судів повний штат мали усього 103, тобто 85% потерпали від кадрового голоду. У зв’язку із цим О.Жуковська й наголошувала, що у разі затримки відновлення діяльності ВККС не буде можливості завершити кваліфікаційне оцінювання діючих суддів і провести конкурси для заповнення вільних посад.

За її словами, до такої ситуації дійдуть саме у вересні 2021 року. Адже в цей час припиняться повноваження у суддів, призначених на п’ятирічний строк президентськими указами від 24.09.2016 №410/2016 та від 29.09.2016 №425/2016. Тобто в один момент можуть припинити здійснювати правосуддя 190 законників. Безперечно, від наслідків такого відтоку кадрів постраждають всі регіони України.

Тож ще тоді О.Жуковська вказувала на гостру потребу недопущення для суддів тривалого періоду без повноважної невизначеності. Проте сама процедура кваліфікаційного оцінювання від володарів мантії не залежить та затягнулась на роки без їхньої вини. До того ж заповнення вільних суддівських вакансій можливе лише за результатами конкурсу, тож тут без формування ВККС виправити ситуацію не вдасться.

На той час, у 2020 році, служителі Феміди сходилися на думці, що судова гілка влади виснажується та знаходиться на межі колапсу, а це загрожує основам існування демократичної держави.

Крім того, з метою пошуку виходу з критичної кадрової кризи члени ВРП неодноразово проводили фахові публічні обговорення. До участі залучалися судді, адвокати, науковці та національні експерти.

У листопаді 2020 року заступник голови ВРП Олексій Маловацький, звертаючись до ситуації з ВККС, зазначав, що законодавство не може передбачати ліквідацію або зупинення діяльності органів державної влади. Тож він ставив питання щодо повернення законодавства на той рівень, на якому воно існувало у 2019 році. Тобто до ситуації, що передувала закону №193-IX, який призвів до розпуску комісії без будь-якої перспективи відновити її роботу.

Своєю чергою голова Національної асоціації адвокатів України Лідія Ізовітова вказувала на те, що сама ідея припинення повноважень органу до формування й запуску його нового складу не відповідає ні європейським стандартам, ні Конституції.

Знову до актуального

Уже на цьогорічному судовому форумі голова Південно-західного апеляційного господарського суду, голова Асоціації суддів господарських судів України Наталія Богацька знову наголошувала на критичній ситуації з кадрами (див. «Не зійшлись у пріоритетах», «ЗіБ»). Служителька Феміди вказала на те, що станом на вересень 2021 року в Харківському апеляційному суді замість 60 суддів працювало лише 16, у Рівненському — 8 замість 23. У Дніпровському та Одеському ситуація трохи краща, але й там штати не заповнені більше ніж наполовину. На думку Н.Богацької, така статистика свідчить про те, що існує загроза повного припинення роботи деяких судів в Україні.

На жаль, постійний обмін актуальною інформацією та різні пропозиції від правників і досі не змогли вплинути на вирішення проблеми повноцінного функціонування судової влади в нашій державі. Можливо, вихід із кризи затягується на невизначений термін, бо поки що судді та політики мають різні пріоритети. Однак будемо сподіватися, що найближчим часом законники та влада будуть боротися з колапсом судової системи не тільки розмовами, а й разом робитимуть кроки для виходу з критичної ситуації.

Та поки що влада замість конструктиву вдається до «батогів», утішаючись нібито початком роботи етичної ради. Утім, наявність органу ще не обіцяє його дієвості. Тож попереду ще не один скандал і не один судовий процес, що дійсно може замість реанімації призвести до поховання національної Феміди. Або — її незалежності.