Президент Асоціації правників України Анна Огренчук:

«Голос АПУ та правників загалом дійсно став гучнішим. А це є вкрай важливим в епоху стрімких змін»

За 19 років існування Асоціація правників України об’єднувала суддів, адвокатів, нотаріусів, приватних виконавців, сприяючи комунікації всієї юридичної спільноти. Як змінилося правління асоціації? Чому для юристів настав час діяти спільно на базі єдиної платформи? Про це, а також про етичний кодекс правника й нагальні проблеми системи судочинства «ЗіБ» поговорив із президентом АПУ Анною ОГРЕНЧУК.

«Наступним кроком є розширення бази членів АПУ за рахунок інхаусів, держслужбовців, представників наукової сфери»

— Анно, ви очолюєте Асоціацію правників України з липня. Що із задуманого вже вдалося втілити та які плани на найближчий час?

— Розвиток асоціації відбувається еволюційним шляхом, і всі кроки спрямовані на підвищення якості як самої асоціації, так і професії загалом. Наше головне завдання — зміцнення інституційності АПУ, і в цьому ми досягли значних результатів.

По-перше, оновили склад правління, що дасть можливість розширенню присутності всіх правничих професій. По-друге, зміцнили секретаріат асоціації. З 1 листопада на посаду виконавчого директора АПУ прийшла працювати Інна Ліньова. Її професійний досвід охоплює як приватну практику, так і роботу в проектах Ради Європи та Європейського союзу в сфері юстиції. А операційним директором стала Вікторія Краснова, яка до того 6 років пропрацювала у секретаріаті асоціації.

Також ми посилюємо експертизу та розширюємо комунікацію з урядом та парламентом. Ми продовжуємо співпрацювати у напрямках судової реформи, змін у процесуальне законодавство, реформи законодавства про банкрутство тощо. Поряд з цим запровадили нові ініціативи. Так, в асоціації створені два нові комітети — комітет з GR та комітет з комплаєнсу. Члени АПУ вже ввійшли до робочої групи Верховної Ради щодо законодавчого регулювання лобістської діяльності.

Цієї осені до нас приєдналися нові генеральні партнери Hillmont Partners, AEQUO, AVELLUM. Також партнером асоціації стало AGA, а партнером комітету АПУ з медіації — АБ Марії Камінської.

Тож голос АПУ та правників загалом дійсно став гучнішим. А це є вкрай важливим в епоху стрімких змін та популізму, коли позицію юридичної спільноти не завжди враховують.

— АПУ протягом усього свого існування виступає об’єднуючою платформою для всієї юридичної спільноти. Чи плануєте посилювати цю роль АПУ, в тому числі, через розширення членства в асоціації за рахунок вагомого представництва інших професій?

— Сьогоднішній склад правління втілює в життя ідею про те, що АПУ — це асоціація, яка об’єднує представників усіх юридичних професій. Адже серед його членів — вперше представники від Офісу Генпрокурора, державної служби, інституту арбітражних керуючих та традиційно представники суддівського корпусу, нотаріусів, партнери провідних юридичних компаній, представники регіонів, інхауси та науковці. Тож наступним кроком є розширення бази членів АПУ за рахунок інхаусів, держслужбовців, представників наукової сфери.

На етапі реалізації знаходяться наші ініціативи, спрямовані на об’єднання юридичних професій. Зокрема, ми створюємо кар’єрний центр на базі асоціації, в межах якого буде відбуватися співпраця з рекрутерами, створюватися база вакансій та резюме кандидатів, діятимуть програми стажування. Також плануємо започаткувати knowledge-хаб, в якому буде зібрано унікальний контент для юристів — бібліотека, виступи провідних фахівців у конкретній галузі, тренінги та вебінари, Law firm management програми.

Що стосується академічного співробітництва, ми співпрацюємо з багатьма університетами, а зараз уклали меморандум з Інститутом права Київського національного університету ім.Т.Шевченка. І надалі плануємо продовжувати таку співпрацю з ключовими юридичними вишами по всій країні, організовуючи стажування талановитим студентам.

Крім того, серед новацій АПУ — започаткування щорічної премії «Видатні молоді юристи». Ми маємо на меті знайти та відзначити молодих зірок юриспруденції, які не тільки успішні у своїй професійній кар’єрі, але й демонструють інновації та лідерство. Упевнена, що таких багато, а ми оберемо найкращих!

«Ідеальний кодекс етики — це недосяжна ціль. Ми ставимо перед собою ціль більш реальну»

— Ви також плануєте розробити правила етики правника. Які ключові моменти, з вашої точки зору, повинен містити ідеальний етичний кодекс юриста?

— Ідеальний кодекс етики — це недосяжна ціль. Ми ставимо перед собою ціль більш реальну — підготувати перелік етичних правил, з якими погодяться всі юридичні професії. У багатьох країнах всі правники здобувають одну і ту ж освіту, здають один і той же екзамен для доступу до професії, і потім вже обирають спеціалізацію, в якій хотіли б працювати. В Україні це не так, і юридична професія є більш розрізненою. Як результат — деколи правникам з різних професій важко знайти спільну мову. Тож ми розглядаємо кодекс етики як один зі способів згуртувати юридичну спільноту ще більше і дійти згоди щодо основоположних принципів, які мають бути нашим орієнтиром.

Серед таких принципів я бачу нульову толерантність до корупції, повага до верховенства права та прав людини, незалежність та неупередженість та інші. Ми сподіваємося працювати над етикою разом з судовими та правоохоронними органами, приватними юридичними професіями, вивчатимемо досвід інших країн. При цьому ми пам’ятаємо, що кодекс етики — це не ціль. Ціль — об’єднання і розвиток юридичної професії.

— До того як очолити асоціацію, ви головували у комітеті процесуального права, одному з ключових комітетів АПУ. Як проходить робота в комітетах? Над якими питаннями вони працюватимуть найближчим часом?

— Робота в комітетах — одна з найголовніших складових діяльності АПУ, спрямована на вдосконалення законодавства та покращення взаємодії з органами влади. Одна з останніх ініціатив комітету АПУ з процесуального права — надання пропозицій з удосконалення законодавчого регулювання касаційного оскарження судових рішень (закон №460-ІХ). Крім того, комітет АПУ з конкурентного права звернувся до голови Антимонопольного комітету Ольги Піщанської стосовно врахування зауважень та пропозицій комітету АПУ до законопроекту №5431, який стосується вдосконалення діяльності АМК.

Ми також активно долучаємось до реформування законодавства у сфері інтелектуальної власності, у сфері захисту персональних даних, реформи Конституційного Суду, підтримуємо реформування інституту мораторію у державному секторі, постійно працюємо над покращенням корпоративного законодавства. Робота ведеться постійно: експертиза членів АПУ присутня в усіх знакових для країни законопроектах.

 «Українська судова система перебуває у глибокій кадровій кризі, фінансовій кризі та кризі довіри»

— Як колишній член Ради з питань судової реформи при Президентові України, чи співпрацюєте ви з профільним парламентським комітетом? Як оцінюєте проведення судової реформи у державі?

— Так, ми тісно співпрацюємо із профільним комітетом Верховної Ради. Зокрема, ми залучені до майже всіх змін, що відбуваються у сфері юстиції. Окрім того, що я вже озвучила, у нашому фокусі прийняття закону про медіацію, а також закону про адміністративні процедури. Останній має вивести відносини органів державної влади та громадянина або бізнесу на якісно новий рівень.

При винесенні своїх рішень, органи влади та місцевого самоврядування повинні, зокрема, керуватися принципом верховенства права, не відступати від своєї попередньої практики, а найголовніше — обов’язково дотримуватися вказівок суду щодо застосування конкретних норм права. Сподіваюсь, що такі зміни покращать ситуацію з практикою ігнорування органами влади обов’язкових судових рішень.

Що стосується судової реформи, то, на жаль, питання повноцінного функціонування незалежної судової влади залишається невирішеним. Сьогодні у судах не вистачає майже третини суддів, масові звільнення працівників апарату судів також стали звичним явищем. Українська судова система перебуває у глибокій кадровій кризі, фінансовій кризі та кризі довіри. Для її подолання необхідна синергія всіх органів державної влади, громадянського суспільства та бізнесу. Підкреслюю, що саме синергія, співпраця, а не протистояння. Нам потрібно домовитися і ця домовленість має базуватися на Конституції, стандартах Ради Європи та практиці Європейського суду з прав людини. Наші зусилля повинні бути спрямовані на знаходження балансу між незалежністю судової гілки влади та її підзвітністю суспільству.

— Під час Судового форуму, організованого АПУ, обговорювали проблему хронічного недофінансування судової системи та кадрової кризи. Чим це загрожує Україні та яким чином, на вашу думку, можна вирішити ці питання?

— За даними щорічної доповіді Вищої ради правосуддя, суди фінансуються тільки на 65%. Як наслідок у судах немає навіть марок та паперу, поштова кореспонденція призупинена майже в усіх судах. Якщо у 2018 році фінансування судової влади (за вирахуванням усіх видатків) складало 10,7 млрд грн., то цього року — 8 млрд. Тому сьогодні терміново потрібно шукати стратегічні шляхи розв’язання проблеми фінансування судів у довгостроковій перспективі, щонайменше, на 3—5 років.

Кадровий дефіцит у судовій владі — це не просто про недостатність суддів, про надвелику завантаженість, це — про перспективу нефункціонування деяких судів взагалі. Думаю, катастрофічні наслідки такої ситуації мають бути очевидними для всіх. Адже несвоєчасне правосуддя рівнозначне відсутності правосуддя взагалі.

Тож відновлення роботи ВККС та запуск оновленої ВРП — це пріоритети, на які слід звернути увагу в першу чергу. І асоціація готова підтримати ці процеси та стати майданчиком для обговорення можливих спірних питань і знаходження консенсусу.

«Адвокація ідеї жіночого лідерства та промоція гендерно збалансової державотворчої політики є як ніколи актуальними»

— У вашій передвиборчій програмі серед іншого був пункт інтегрувати асоціацію до міжнародного юридичного співтовариства. Наскільки міцними нині є міжнародні зв’язки АПУ та які шанси українських правників стати потужним гравцем на світовій арені?

— Ми розглядаємо міжнародну співпрацю у двох напрямках. По-перше, аналогічні юридичні асоціації в інших країнах. З деякими уже є конкретні напрацьовані проекти, зокрема, ми провели успішну агроконференцію з Міжнародною асоціацією юристів (IBA). Також плануємо співпрацювати з іншими європейськими асоціаціями, а також Американською асоціацією юристів (ABA) та NYSBA — Асоціацією юристів Нью-Йорка.

Інший напрямок, який ми розвиваємо — міжнародні проекти, які працюють в Україні з проектами ЄС та Ради Європи. А також починаємо співпрацювати у новому форматі з ОБСЄ та USAID. Подробиці зможу повідомити згодом. Скажу тільки, що наша спільнота має бути інтегрованою в міжнародну. І ми над цим працюємо.

— Ви перша жінка — президент АПУ і відома тим, що популяризуєте ідеї жіночого лідерства. Скажіть, що вас спонукало не стояти осторонь цього питання і чому ви вважаєте це важливим для України?

— Так, для мене це справді важлива частина життя та професійної діяльності. Ось кілька цифр, які свідчать про те, що адвокація ідеї жіночого лідерства та промоція гендерно збалансової державотворчої політики є як ніколи актуальними. Представництво жінок у Верховній Раді становить тільки 20%. Приблизно така ж сама ситуація в керівництві центральними органами виконавчої влади, де відсоток жінок складає 22,8%. І це ще один з найвищих показників за останні часи.

Згідно з опитуванням GfK Ukraine та UNFPA 70% чоловіків та 65% жінок вважають, що «кожна жінка має бути передусім дружиною та матір’ю». 82% чоловіків досі переконані, що світ ділиться на чоловічі та жіночі професії. 69% опитаних впевнені в тому, що найважливіша роль жінки — піклуватися про власний дім та готувати їжу для родини, а 63% — що доглядати за немовлятами — це виключний обов’язок матері. Розрив у рівні середньомісячної зарплати між чоловіками та жінками на аналогічних посадах в Україні становить 20,4%.

Це мислення точно не відповідає ХХІ ст., і ми маємо його змінити. У цьому напрямку ми плануємо впроваджувати освітні програми, сприяти імплементації міжнародних стандартів у цій сфері, співпрацювати з національними та міжнародними проектами. Так, нещодавно АПУ розпочала співробітництво із Центром міжнародного приватного підприємництва (CIPE) та ОБСЄ.