Мусульманський комплімент

Скільки нотаріусу коштуватиме обов’язковий доступ до реєстру та чому «барани» відклали укрупнення судів на рік?

Особисті образи, вартісний реєстр, фантомні шпигуни та відтермінування планів щодо укрупнення. У Комітеті Верховної Ради з питань правової політики намагалися прийняти бодай щось не через Трускавець.

Характер обов’язковості

Першим на засіданні комітету розглядали проект «Про внесення змін до деяких законів України щодо уточнення порядку доступу нотаріусів до Єдиного державного демографічного реєстру» (№3989). Як не дивно, обговорення цієї законодавчої ініціативи та поправок до неї тривало годину.

Народний депутат Ігор Фріс представив документ і як голова підкомітету, і як колишній нотаріус. Нардеп зазначив, що в ході роботи над проектом колеги запропонували надати доступ до демографічного реєстру не лише нотаріусам, а й суддям.

Водночас члена комітету Сергія Демченка збентежило формулювання про те, що нотаріус «обов’язково використовує данні демографічного реєстру». Цей характер примусовості вочевидь не враховував ситуації, коли використовувати реєстр просто немає потреби. Наприклад, під час звернень іноземців. На думку С.Демченка, абсурдною є спроба таким чином робити із загальної норми обов’язковість. Також нардеп запропонував дещо змінити формулювання у частині суб’єктів, які матимуть доступ до реєстру. Так, аби потім не потрібно було вносити зміни у разі, якщо доступ відкриють, до прикладу, адвокатам.

Але народні депутати в обговорені пішли дещо далі. Так, нардеп Денис Маслов поцікавився, в який спосіб подібні правочини вчиняються зараз, без наявного у нотаріусів доступу до демографічного реєстру. А також повернувся до питання обов’язковості з дещо раціональної точки зору. Нардепа цікавило, скільки коштуватиме підключення до реєстру і що робити нотаріусам, в яких не стане коштів на нього?

Виходячи з обов’язковості, що закладена проектом, такі нотаріуси просто не зможуть укладати правочини, не зазирнувши до реєстру. Д.Маслов провів аналогії з іншими реєстрами та системами і припустив, що підключення одного робочого місця до такого реєстру може обійтись у 100 тис. грн.

У Мін’юсті зазначили, що дійсно йдеться про приблизно таку суму. А це  доволі серйозні витрати. Пов’язано це з дуже високими стандартами захисту, які використовуються Державною міграційною службою. Таким чином, було б доцільніше передбачити гібридний варіант використання даних із демографічного реєстру або шукати інший варіант підключення до нього.

Взагалі ж стратегічно планувалося, що доступ до цього та інших реєстрів автоматично підтягнеться тоді, коли буде запроваджено електронний нотаріат. Зрештою в комітеті вирішили відкласти розгляд даного проекту та спробувати знайти відповіді на ті питання, які виявилися проблемними при розгляді цього документа.

Без статистики

Обговорення наступного питання за часом тривало менше, однак викликало в народних обранців бажання більш емоційно висловлюватись. Ішлося про проект «Про внесення зміни до ст.151 Кодексу адміністративного судочинства» (№5410). А саме — про заборону в’їзду на територію України іноземцям або особам без громадянства, які можуть підозрюватися у вчиненні шпигунських дій або дій, які можуть підірвати національну безпеку України.

Нагадаємо, що раніше «ЗіБ» уже висвітлював розгляд цього проекту в комітеті (див. «Магічна сила петиції»). Тоді представник Служби безпеки зазначав, що існує практика, за якою суд задовольняє позови таких осіб. Зокрема, для того, щоби вони мали можливість бути присутніми під час розгляду справи в суді. Однак жодної статистики щодо таких випадків не навів.

Ще тоді у нардепа Сергія Власенка виникло питання, під кого саме намагаються протягти такий закон, який фактично створить новий позасудовий механізм. А його колега Олег Макаров припустив, що, мабуть, ідеться про один, але страшний випадок, унаслідок якого й було створено такий документ.

Цього разу С.Власенко також нагадав про попередній розгляд даної ініціативи та задався тими самими питаннями: якщо випадки поодинокі, то чому потрібно регулювати це законом? На це й представник СБУ зазначив: мовляв, існує тенденція до поширення таких випадків. А голова підкомітету Павло Павліш наголосив, що це становить потенційну небезпеку для громадян України.

С.Власенко не оминув можливості взяти слово, хоча й для дещо інших коментарів: «Я вітаю заслужених юристів України з трускавецької правової школи».

Народний депутат Сергій Соболєв також висловив критику проекту. На його думку, небезпека полягає в подвійному чи навіть потрійному тлумаченні пропонованих норм. Нардеп зазначив: якби існував чіткий реєстр осіб, яким заборонено в’їзд на територію України, механізм був би більш зрозумілим. Але тут ключова проблема полягає вже не в законодавстві, а в ДМС.

Загалом більшість членів комітету підтримали цей проект, однак все ж попросили надати їм більш деталізовану статистику.

Дедлайни горять

Ще одним важливим з точки зору дотримання дедлайнів став законопроект «Про внесення змін до закону «Про судоустрій і статус суддів» щодо територіальної юрисдикції місцевих судів на території України до прийняття закону щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв’язку з утворенням (ліквідацією) районів» (№5387). Ішлося про внесення змін, які б дозволили відтермінувати на рік перехід до укрупнення судів.

Так, не дивлячись на те, що карта судів вже запропонована і знаходиться на етапі погодження, все ж тверезий розум підказує, що за 3 місяці, які лишились до реалізації задуманого плану, не вдасться ані перевезти архіви з матеріалами справ з одних судів до інших, ані налагодити розумний авторозподіл справ. У Вищій раді правосуддя зазначили, що, незважаючи на титанічну роботу, яка була проведена, наразі суди не готові до укрупнення.

Опозиція не оминула можливості вколоти правлячу партію. С.Власенко нагадав, що абсолютно безглуздим було прийняття одних законопроектів, аби потім не встигати з реалізацією інших, та зазначив: «Ми спочатку успішно створюємо проблеми, а потім героїчно їх долаємо. Опозицію ви не слухали тоді й не слухаєте зараз. Не було б ніяких проблем, якби ви все це зробили не через Трускавець, а по-нормальному».

Нардеп зазначив, що проект дійсно потрібен, але лише для того, щоб виправляти помилки. Зрештою опозиціонер назвав колег з монобільшості «баранами». Це дуже не сподобалося голові комітету Андрію Костіну, і він відповів, що «барани» — це занадто». Але й на це в гострого язика С.Власенка знайшлася репліка: «Барани в мусульманському світі — дуже поважні тварини». Утім, А.Костіну й мусульманські компліменти від опозиції здались образливими.

Разом з тим, поки народні обранці продовжують дивитися на те, що встигли наприймати, як баран на нові ворота, реальних проблем слід очікувати значно більше, ніж реальних змін.