Арешт коштів на рахунку платника здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.
На це звернув увагу Касаційний адміністративний суд (справа №822/6095/15).
Податковий орган просив накласти арешт на кошти підприємства на рахунках у банках у зв’язку з відмовою від проведення перевірки. Суд першої інстанції вважав, що це можливе лише в разі наявності в платника податкового боргу та відсутності майна або коли його вартість недостатня для погашення боргу.
Проте КАС зауважив, що арешт коштів платника не залежить від наявності рішення контролюючого органу про накладення арешту на майно. Обидва види арешту, за загальним правилом, застосовуються з однакових підстав і розрізняються лише процедурою застосування — або за рішенням керівника податкового органу (щодо майна, відмінного від коштів), або за рішенням суду (арешт коштів).
Отже, адміністративний арешт коштів не є похідним від адміністративного арешту майна, відмінного від коштів, і не може бути застосований судом виключно у випадку існування рішення контролюючого органу про накладення арешту на майно платника податків.

.
Матеріали за темою
ВС указав на різницю між зауваженням і скаргою
в„–4 (1562), 29.01—04.02.2022
ВС пояснив, чому ОСББ не відповідає за самочинну реконструкцію квартир їхніми власниками
в„–4 (1562), 29.01—04.02.2022
Суд скасував штраф за маску через порушення права на захист
в„–49 (1555), 04.12—10.12.2021
ВС пояснив, коли суд не може давати роз’яснення свого рішення
в„–41 (1547), 09.10—20.10.2021
Адмін’юстиція чекає плодів судової практики, поки законодавці реформують реформоване
в„–26-27 (1532-1533), 26.06—09.07.2021
Коли у держоргану немає коштів на судовий збір за апеляцію — позиція ВП ВС
в„–23 (1529), 05.06—11.06.2021
Сила Конституції здатна повернути сторони спору в минуле
в„–9 (1515), 27.02—05.03.2021
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!