Затишшя перед буревієм

Народні депутати дружно просунули ЄСІТС та заборонили третій рейх

На черговому засіданні Комітету Верховної Ради з питань правової політики цього разу на диво обійшлося без довготривалих обговорень, політичних образ і принципових дебатів.

Плоди вето

Першими розглянули пропозиції Президента від 19.03.2021 до закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення затриманому, підозрюваному, обвинуваченому, засудженому права на отримання правової допомоги» (№2063). Глава держави наклав вето на даний акт, тому комітет узявся доопрацьовувати закон. Керівник парламентського підрозділу Андрій Костін повідомив колег, що аналогічна ситуація вже виникала із законом, який розглядали в іншому комітеті.

Народний депутат Сергій Власенко зауважив, це питання слід вирішувати в робочому порядку під час обговорення разом з Міністерством юстиції. «Ми несподівано дізналися, що драйвером цих пропозицій Президента був Мін’юст. Усі зауваження мають технічний характер, і в пропозиціях немає зазіхань на концептуальні засади закону. Фактично все вже на завершальній стадії погодження», — зазначив він.

Тож члени комітету проголосували за доопрацювання закону згідно із зауваженнями гаранта.

Сподіватися не варто

У другому читанні комітет розглянув законодавчу ініціативу «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення поетапного впровадження Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи» (№3985). Доповів про хід внесення правок народний депутат Роман Бабій. Та оскільки під час засідання комітету були присутні представники судової влади, то питання виникло не так до доповідача, як до тих, кому в майбутньому доведеться реалізовувати плоди законотворення.

Народний депутат Денис Маслов задав питання представникові Державної судової адміністрації Сергію Чорнуцькому, коли ж «Електронний суд» запрацює в повноцінно. На що останній відповів, що із цим законом у Вищої ради правосуддя з’являться відповідні повноваження і стане можливим увести систему «Електронний суд» у правові рамки.

Однак Д.Маслова також зацікавило питання, коли суди припинять роздруковувати подані матеріали та почнуть приймати позовні заяви в електронному вигляді. С.Чорнуцький відповів, що комп’ютерна техніка, яка потрібна для цього, уже тривалий час не оновлювалась, а з огляду на фінансування судової влади, що залишає бажати кращого, оновиться вона не скоро.

Водночас заступник голови ВРП Олексій Маловацький зазначив, що питання прийняття даного проекту є актуальним, однак не варто сподіватись, що означені проблеми в судах вирішаться. Все, що дасть зробити майбутній закон, — це приймати позови в електронному вигляді, аби громадяни мали можливість звернутися до суду. Особливо у таких ситуаціях як зараз — із карантинними обмеженнями. А також «Електронний суд» дозволить здійснювати обмін файлів. Сама ж ЄСІТС не готова.

Продовжуючи його тези, Р.Бабій зазначив, що ЄСІТС — це дуже амбіційний проект, і за рік-два, особливо з наявним фінансовим ресурсом, неможливо реалізувати весь масштаб задуманого. Саме тому з’явилась ідея рухатися поступово в напрямку впровадження даної системи. «Якщо ж ситуація з фінансами покращиться, будуть запускатись нові модулі ЄСІТС», — додав нардеп.

Зрештою комітет проголосував на користь даного законопроекту. Бо краще робити бодай якісь кроки уперед, ніж тупцювати на місці, очікуючи бюджетної манни від Мінфіну.

Підтримали народні депутати й прийняття у другому читанні проекту закону щодо врегулювання окремих питань проходження служби у Службі судової охорони (№3935).

Міжнародна арена

Одразу два законопроекти презентувала на засіданні комітету заступник міністра юстиції Валерія Коломієць. Перший стосувався внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань міжнародного судового співробітництва (№4428). Він, за словами доповідача, покликаний збільшити ефективність міжнародного співробітництва України.

Таким чином пропонується внести зміни до цивільного, господарського та адміністративного процесуального законодавства, а також закону «Про міжнародне право». Ідеться про можливість передання провадження у випадку наявності відповідних іноземних судових рішень та договорів.

Однак О.Маловацький висловив збентеження стосовно даної ініціативи навіть з огляду на озвучене заступником міністра та попросив надати до ВРП текст цього проекту для надання висновку. «Важливо, щоб означене не суперечило публічному порядку. Адже якщо буде передано рішення про смертну кару, то таке рішення не повинне підлягати виконанню».

Другий репрезентований В.Коломієць законопроект стосувався внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з ратифікацією Конвенції про угоди про вибір суду (№5120), суб’єктом подання якого є Президент. Ініціатива покликана створити умови для вищезгаданої ратифікації. Члени комітету проголосували за обидва документи.

Недоторканність Бандери

У порядку попереднього розгляду нардепи заслухали Максима Бужанського з презентацією законопроекту його авторства. Ішлося про запобігання героїзації воєнних злочинців і легалізації нацизму (№2797).

«Мова йде про те, що діючий закон про заборону тоталітарних режимів — це насправді антирадянський закон. У ньому, однак, погано виписана частина, яка стосується третього рейху», — зазначив М.Бужанський. Запропоновано ж норми, якими забороняється вшанування осіб, які мали відношення до СС та знищення євреїв.

При цьому автор проекту нагадав, що в цьому році виповнюється 80 років від трагедії в Бабиному Яру. Також нардеп зауважив, що, попри побоювання націоналістів, цей проект не стосується ОУН, УПА та їхніх провідників. Натомість пропоновані заборони в країнах ЄС прописані законодавчо, тож Україні є сенс долучитися до такої практики.

Члени комітету підтримали ініціативу без обговорення.

Ще кілька схвалень

А ось Міністерство соціальної політики отримало зауваження від А.Костіна. Голова парламентського підрозділу наголосив на тому, що репрезентувати свої проекти повинні не працівники департаментів, а особисто міністр чи його заступник. Утім, Мінсоцполітики вже не вперше практикує надсилання аж ніяк не високопоставлених чиновників на засідання комітету.

Втім це не завадило народним депутатам підтримати проект «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо захисту майнових прав недієздатних осіб та осіб, цивільна дієздатність яких обмежена», (№5098).

Схвальним виявилось і рішення стосовно проекту закону щодо створення умов для виконання угод про врегулювання спору (мирових угод), укладених між іноземним суб’єктом та державою Україна (№5267), поданим Кабміном.

На такій оптимістичній ноті депутати, власне, і закінчили засідання. Та, вочевидь, це лише затишшя перед буревієм, народні посланці пішли набиратися сил для жорсткого протистояння в обговоренні більш принципових законопроектів. Наприклад, про ліквідацію Окружного адміністративного суду м.Києва та інші реформені кроки, пов’язані із судоустроєм.