З одного боку, Конституція гарантує право на оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів влади. З іншого — будь-який юридичний спір підпадає під юрисдикцію судів. Чи може тоді закон обмежити це право?
Таке питання порушено у конституційній скарзі Тараса Зайця, якого у 2011 році було призначено на 5-річний строк до Святошинського районного суду м.Києва. Потім брав участь у конкурсі до Вищого антикорупційного суду, але не справив враження на міжнародних експертів.
Тепер другий сенат КС має визначитися, чи відповідають Конституції встановлені у ч.3 ст.88 закону «Про судоустрій і статус суддів» обмеження на підстави перегляду та скасування рішень Вищої кваліфікаційної комісії суддів у судовому порядку.
До речі, Т.Заєць ще у 2019 році успішно пройшов кваліфоцінювання, а напередодні цих слухань отримав подання від Вищої ради правосуддя щодо призначення до свого ж суду.
Якщо КС погодиться із автором подання, це може стати прецедентом і для перегляду інших законодавчих положень, якими запроваджується неконституційне обмеження судового контролю за актами органів влади, зокрема, ВРП та Національного банку.
Автор конституційної скарги Тарас Заєць
Матеріали за темою
Повноваження керівника апарату суду, надсилання рішення в ЄСІТС та інші висновки в огляді КАС
26.03.2024
Коли не суддя не може оскаржити рішення ВРП про закриття дисциплінарного провадження — ВП ВС
23.01.2024
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!