Про витрати на правову допомогу

Неподання разом із першою заявою по суті спору орієнтовного розрахунку суми судових витрат, які сторона очікує понести у зв’язку з розглядом справи, не означає, що суд зобов’язаний відмовити в їх відшкодуванні.

Таку правову позицію висловив Касаційний господарський суд у додатковій постанові від 21.05.2020 у справі №922/2167/19.

У своїй заяві, направленій до ухвалення постанови судом касаційної інстанції, товариство просило стягнути судові витрати, понесені під час касаційного розгляду свого позову проти районної державної адміністрації та фізичної особи — підприємця. Після того як КГС залишив у силі рішення судів попередніх інстанцій, надійшло клопотання ТОВ про стягнення з відповідачів судових витрат у розмірі 30144 грн.

У запереченнях на клопотання ФОП послався на те, що товариство не подало разом із першою заявою по суті спору попереднього розрахунку судових витрат. Отже, суд зобов’язаний відмовити в їх відшкодуванні.

КГС констатував, що ст.124 Господарського процесуального кодексу не містить таких приписів, а тільки застерігає, що за вказаних обставин суд може відмовити у відшкодуванні судових витрат, за винятком судового збору. Тобто застосування відповідних положень ст.124 ГПК належить до дискреційних повноважень суду.

При цьому колегія суддів урахувала, що РДА фактично підтримувала доводи та вимоги касаційної скарги ФОП. Тому вирішила стягнути заявлені витрати з відповідачів у рівних частинах.