Піар під час «чуми»

Заспокоївши бізнес обіцянками, парламентарі прийняли закон, який суттєво звужує права та можливості

«Антикоронавірусне» законодавство за гучними гаслами про податкові канікули та підтримку громадян містить ряд винятків та обмежень. Зокрема, мораторій на перевірки суттєво скоротили.

Міфічні гарантії

Народні обранці вкотре зробили саме так, як і обіцяли. І податкові канікули для бізнесу запровадили, і пільги надали, і про тих, хто працює віддалено, подбали. Утім, з невідомої причини текст закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30.03.2020 №540-ІХ дещо відрізняється від того, за який голосували в сесійній залі.

Звісно, важко нарікати на якість роботи народних обранців, які змушені замість самоізоляції поближче до сонця працювати в сповненій вірусами сесійній залі. Принаймні це єдине більш-менш адекватне пояснення вжитим заходам. Адже, попри запроваджений карантин, раптово для підприємців збільшили ліміти доходів. Тож, якщо карантин пішов вам на користь і ви встигли вивчити 3 іноземні мови, побудувати мільйонний бізнес у режимі онлайн або нарешті освоїли МЛМ, то матимете змогу заплатити трішечки менше податків.

Зокрема, підприємцям І групи дозволили мати дохід в 1 млн грн., а для ІІ та ІІІ груп — 5 млн та 7 млн грн. відповідно. Залишається сподіватися, що це хоч кому-небудь насправді стане в пригоді. Утім, продовжуючи турбуватися про себе, народні обранці надали громадянам ще більше вкрай необхідних пільг.

Наприклад, неймовірною щедрістю виглядає розширення права на податкову знижку. Тож, коли бізнес допомагає державі, лікарням, оплачує ліки та роботу патологоанатомів, він включає ці суми до податкової знижки в повному обсязі. Диво, а не новація! Проте й за це варто подякувати, адже багато хто насправді турбується про якість життя в країні, на відміну від парламентарів.

Окрема тема — реформи в медичній сфері. Адже раптом уся країна дістала можливість долучитися до обговорення, що відбувалося в Комітеті з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування. Ще наприкінці 2019 та початку 2020 року тривали обговорення з приводу того, яким чином медичні заклади закуповуватимуть ліки у випадку епідемії. Перешкоди створювало антикорупційне законодавство, яке наполягає на тривалій процедурі тендерів. Здається, у намаганнях розкласти вогнища для корупціонерів, нам таки вдалося добити вітчизняну систему охорони здоров’я.

В очікуванні перевірок

Не встигли підприємці зрадіти запровадженому мораторію на перевірки, як народні обранці згадали, що в умовах кризи необхідно також наповнювати бюджет. Тому запроваджений мораторій почали скасовувати. Перш за все необхідно розуміти, що заборона на проведення перевірок з боку податкової має чітко окреслені часові межі — з 18 березня до 31 травня.

Так, голова комітету з податкового та митного права Асоціації правників України Тетяна Лисовець попереджає, що цей мораторій не є абсолютним. Зокрема, камеральні перевірки йтимуть своїм звичаєм. На документальні та фактичні накладено мораторій. Однак і тут є винятки. Наприклад, якщо платник подав декларацію, в якій заявлено до відшкодування суму ПДВ, за наявності підстав для перевірки, визначених у ст.200 Податкового кодексу, а також у випадку, коли платник подав декларацію з від’ємним значенням ПДВ, що становить більше ніж 100 тис. грн., слід чекати перевірок.

Попри те що на фактичні перевірки накладено мораторій, він так само має низку винятків. Наразі мораторій поширюється на перевірки щодо обігу готівки, дотримання правил про реєстратори розрахункових операцій та трудового законодавства. Винятком є діяльність, яка стосується підакцизних товарів. Тоді такі перевірки триватимуть, незважаючи ні на карантин, ні на протиепідемічні заходи.

Також важливо пам’ятати, що перевірки, розпочаті до 18 березня, будуть зупинені до 31 травня. Після цього вони продовжаться без будь-яких додаткових документів. Якщо ж планова перевірка не була розпочата до 18 березня, то вона повинна бути перенесена в плані-графіку, але інформація про це має бути розміщена на сайті ДПС не пізніше ніж 30 березня. Аналогічно відбувається і з мораторієм на перевірки з приводу єдиного соціального внеску.

Що ж до перевірок з боку інших державних органів, то тут мораторій також не є абсолютним. Як зазначає Т.Лисовець, мораторій накладається виключно на планові перевірки. Разом з тим він не поширюється ні на тих платників, які внесені до підвищеної групи ризику, ні на питання дотримання санітарних норм, ні на питання державного регулювання цін. Отже, бюджет будуть наповнювати, навіть незважаючи на гучні гасла, що бізнесу в умовах карантину дадуть канікули.

Крім того, навіть якщо ваш бізнес не працює, варто перевіряти власні двері. Адже багатьох уже очікують «листи щастя» від державних органів, які, хоч і не знайшли порушень, уже завітали.

«Кухонні» засідання

Зазнала «покращень» і судова система. Закон надає право Феміді в господарських і цивільних справах обмежити доступ до зали судових засідань особам, які не є учасниками процесу, але за умови наявності загрози життю чи здоров’ю особи. Утім, нова редакція кодексів не врегульовує, яким чином та за якими критеріями суд оцінюватиме наявність загроз життю та здоров’ю. Закон також не передбачає права третьої гілки влади обмежити доступ до зали тим, хто є учасником процесу.

Крім того, учасник справи може взяти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду. Проте відсутність адекватного електронного суду створила багато проблем. Зокрема, незважаючи на появу на перший погляд адекватної норми щодо можливості брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції з будь-якого пристрою, такі заходи неможливо запровадити.

Нова норма передбачає два варіанти підтвердження особи учасника. Перший — електронний підпис. Однак накладати електронний підпис у режимі відеоконференції нема куди. Другий варіант — установлювати особу в порядку, визначеному законом «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» або Державною судовою адміністрацією, що так само породжує більше запитань, ніж відповідей.

Найцікавіше, як завжди, починається на етапі безпосереднього застосування. Адже, доки сторони в процесі, адвокати та представники можуть брати участь у судових засіданнях, не полишаючи кухні, приватним виконавцям несподівано поліпшили життя.

Зокрема, Мін’юст доопрацював Положення про Дисциплінарну комісію приватних виконавців. Завдяки змінам тепер останніх запрошують порушити режим самоізоляції та прибувати до міжрегіональних управлінь юстиції. Тож постає запитання: чи відбудуться аналогічні зміни в роботі арбітражних керуючих?

«Посткарантинні» банкрутства

Також в умовах кризи виникають запитання щодо збереження життєдіяльності підприємств. Адже Кодекс з процедур банкрутства передбачає обов’язок директора підприємства стрімголов бігти до суду, якщо на підприємстві вимальовуються ознаки неплатоспроможності. Тож, доки більшість європейських країн працює над пом’якшенням норм, український законодавець турбується з приводу траншів і маршів, усе більше й більше підвищуючи штрафи за шашлики в громадських місцях.

Доки Україна викорінює свій бізнес, Німеччина внесла зміни до законодавства, яке стосується питань банкрутства, якими зупинила обов’язок директора звертатися до суду на період дії «антикоронавірусних» заходів. Аналогічним шляхом пішла Австрія, суттєво збільшивши строки для обов’язкового подання заяви про банкрутство. Іспанія у свою чергу зупинила дію чинників, завдяки яким кредитори спричиняли банкрутство місцевого бізнесу.

Крім того, у Конфедерації з питань європейського права про реструктуризацію та неплатоспроможність уважають, що вкрай необхідно забезпечити для бізнесу можливість антикризового фінансування. Зокрема, ідеться про необхідність відтермінувати платежі або ж надати підприємствам можливість запровадити режим «зимового сну».

Звільнити не можна залишити

Утім, український законодавець неспроможний навіть унести потрібні зміни до законодавства, якими врегульовується оренда. «Антивірусний» закон, опублікований у «Голосі України», відрізняється від тексту проголосованого законопроекту. Зокрема, у газеті міститься інше формулювання щодо звільнення від орендної плати під час карантину, ніж прописано в проекті, розміщеному на офіційному сайті Верховної Ради. Як пояснила партнер, адвокат ADER HABER Law Firm Олександра Федотова, різниця — саме в термінах.

«Опублікований текст закону №540-ІХ несподівано змінив формулювання зі «звільняється» на «може бути звільнений». У той час, коли в тексті проекту, розміщеному на сайті ВР й ухваленому на засіданні 30 березня, зазначено, що орендар звільняється від плати за користування майном відповідно до ч.6 ст.762 Цивільного кодексу, тобто немає формулювання «може бути». Таким чином, звільнення стало не обов’язковим, а лише можливим», — наголосила О.Федотова.

На думку експерта, такі зміни у формулюванні ніяк не впливають на суть. «У нормі закону міститься відсилання до ч.6 ст.762 ЦК. А вона сама по собі звільняє наймача від сплати орендної плати в разі, якщо він не може використовувати майно з незалежних від нього причин. А в цю норму, яка існує з моменту вступу ЦК в силу, ніяких змін внесено не було», — пояснила О.Федотова. Водночас юрист зауважила, що редагування норм прийнятого закону неприпустиме в правовій державі.

Здається, громадяни вже звикли до ефектного піару можновладців, але цього разу парламентарі перевершили самих себе. Адже адекватної протидії ні епідемії, ні фінансово-економічній кризі наразі нема. Проте є багато світлин, де накрохмалені народні депутати крокують у респіраторах владними коридорами. Лікарі запевняють, що дихати треба свіжим повітрям, інакше існує загроза гальмування мозкової діяльності. Усе це може негативно позначитися на громадянах. Особливо, якщо ти — депутат.

КОМЕНТАР ДЛЯ «ЗіБ»:

Тетяна ЛИСОВЕЦЬ,
голова комітету з податкового та митного права Асоціації правників України:

— У цілому внесенні зміни дещо зменшать утрати, які в результаті понесе бізнес унаслідок запровадження карантинних заходів. Однак такі заходи навряд чи будуть швидко відмінені, отже, і втрати бізнесу будуть суттєвими. Тому податкові канікули варто було б увести не лише на строк дії карантинних заходів, а й на хоча б мінімальний строк, для оговтання бізнесу від посттравматичного синдрому. А мораторій на проведення більшості перевірок варто було б оголосити до кінця року.

Разом з тим значних утрат зазнають бюджети місцевих громад, оскільки серед змін — пільги щодо сплати місцевих податків. Тому законотворцям однозначно слід визначитися з компенсаторами, отже, на черзі — перегляд закону «Про Державний бюджет України на 2020 рік».