«Особи, які не мають ЕЦП, наразі не зможуть брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференцзв’язку»
Після того, як парламент вніс зміни до процесуальних кодексів, стало можливою участь у розгляді адміністративних, цивільних та господарських проваджень навіть з власної кухні. Залишалося визначити платформу, на якій це відбуватиметься, та затвердити порядок проведення засідань в онлайн режимі. «ЗіБ» звернувся до заступника голови Державної судової адміністрації України Сергія ЧОРНУЦЬКОГО, аби він прокоментував нововведення.
— Сергію Петровичу, на якій стадії наразі перебуває готовність ДСАУ забезпечити виконання норм щодо проведення судових засідань в режимі відеоконференцій?
— Після набуття чинності змінами до процесуальних кодексів було дано доручення Державному підприємству «Центр судових сервісів» допрацювати відповідне програмне забезпечення з урахуванням вимог закону щодо ідентифікації осіб, які беруть участь у судових засіданнях за межами суду. Також ДСАУ оперативно були розроблені порядок використання цього програмного забезпечення та порядок дистанційної участі сторін у судовому засіданні.
Сьогодні (8 квітня. — Прим.ред.) голова ДСАУ Зеновій Холоднюк підписав відповідний наказ, який доведено до відома всіх судів відповідних видів юрисдикції. Ми дали час ознайомитися із новим порядком, задати нашому адміністраторові питання, якщо вони виникнуть. А вже із завтрашнього дня цей процес має розпочатися.
— Які ключові моменти цього порядку? Чи зможе людина виходити на відеозв’язок із судами із дому?
— Так, звісно. Основна вимога, що передбачена законом для дистанційної участі в судовому засіданні, — це підтвердження особи, яка є стороною у справі і має такий намір. Законодавець передбачив для цього два варіанти: перший — отримати електронний цифровий підпис, другий — якщо особа не має такого підпису, то у порядку, що визначений законом «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» або Державною судовою адміністрацією.
Отже, ми такий порядок затвердили. І наразі можливий один варіант ідентифікації — шляхом накладання електронного цифрового підпису.
— Тобто показати на камеру паспорт недостатньо?
— Ні. Для того, аби особа взяла участь у засіданні в режимі відеоконференцзв’язку, вона повинна зареєструватися. Ця реєстрація відбуватиметься лише з використанням електронного цифрового підпису, що вважатиметься підтвердженням або ідентифікацією особи. Тобто, особи, які не мають ЕЦП, наразі не пройдуть авторизацію і не зможуть брати участь у судовому засіданні дистанційно.
Водночас, порядок передбачає, що на початку судового засідання, представник сторони, який бере участь дистанційно, має показати документ, який посвідчує його особу, зокрема, паспорт.
— А як же другий варіант ідентифікації, який ви згадали?
— Ми цим займаємося. Передбачається, що особа вказуватиме свій номер паспорта, який суддя або система направлятимуть в Єдиний демографічний реєстр, який сьогодні адмініструє Державна міграційна служба. Звідти суддя отримуватиме відповідну інформацію з фотокарткою та зразком підпису, аби він міг перевірити, що на відеозв’язку дійсно та особа, як вона себе називає, і що паспорт не є підробленим. Можливо, суддя попросить особу розписатися на аркуші паперу і звірить цей підпис з наявним у реєстрі.
— А чи впізнає суддя в людині, яка сидітиме за монітором, ту, що зображена на фотокартці в паспорті? Адже через заборону на роботу перукарень чимало осіб можуть виглядати зовсім інакше, ніж у паспорті. По собі можу судити…
— Я б не сказав, що це є проблемою суто відеоконференцзв’язку. Адже якщо з новою зачіскою прийти у зал судового засідання, то, можливо, і наживо судді буде важко переконатися, що це та сама особа, що і на фотокартці в паспорті. Тож це питання не до системи, а до зовнішнього вигляду особи.
— Уточнення щодо програмного забезпечення: це буде ваша програма, яку потрібно встановити на власному комп’ютері, чи можна скористатися якимись загальновідомими додатками?
— Це програма EasyCon, власником якої є державне підприємство, що знаходиться у сфері управління ДСАУ. Встановлювати окрему програму на власному комп’ютері не потрібно, це — хмарна система.
На жаль, скористатися такими програмами як-то Skype чи Zoom не є можливим з огляду на вимоги ідентифікації особи. Натомість, EasyCon дозволяє проводити реєстрацію за допомогою ЕЦП. До того ж, це веб -орієнтована система: достатньо скористатися будь-яким браузером, зайти за посиланням і вона запропонує зареєструватися.
— Ця система буде доступна в усіх судах чи це якийсь пілотний проект?
— Передбачається, що такою можливістю може скористатися будь-який суд. Ця програма встановлена у нас у дата-центрі і суди так само через портал «Судова влада» заходитимуть у неї, аби з’єднатися зі стороною чи сторонами у справі.
— Тобто, можна запевнити, що з 10 числа будь-який бажаючий, який, звісно, має ЕЦП, зможе звернутися до суду і клопотати про проведення засідання онлайн і суддя не повинен відмовити в цьому?
— По-перше, процесуальні кодекси передбачають подання відповідної заяви за 5 днів до судового засідання. В ній слід указати номер справи, в якій особа хоче взяти участь дистанційно. Копія такої заяви у той самий строк має бути надіслана іншій стороні провадження.
Своєю чергою, суддя, з огляду на технічні можливості, зокрема, кількість залів, де встановлено відповідне обладнання, має видати ухвалу про призначення такого засідання. Проте, слід враховувати, що сьогодні лише близько 60% залів засідань облаштовані такою технікою.
Втім, можу припустити, що у перші дні, коли ще не буде великої кількості таких звернень, усі такі заяви будуть задоволені.

Сергій Чорнуцький: «Особи, які не мають ЕЦП, наразі не зможуть брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференцзв’язку»
Матеріали за темою
Апелянт не повинен цікавитися в ЄДРСР долею своєї скарги — ВС
в„–13 (1519), 27.03—02.04.2021
Спір може розглянути не та юрисдикція, якщо більше нікому — ВС
в„–13 (1519), 27.03—02.04.2021
Касаційні фільтри: рік із новими процесуальними нормами
в„–10 (1516), 06.03—12.03.2021
Сплата судового збору: оригінал квитанції не потрібний - ВС
в„–9 (1515), 27.02—05.03.2021
Коли можна ігнорувати висновки ВСУ – позиція ВС
в„–8 (1514), 20.02—26.02.2021
Нардепи не квапляться розвантажити суди, але не проти озброїти громадян
в„–3-4 (1509-1510), 16.01—29.01.2021
Як невизначеність статусу електронного суду порушує права громадян
в„–1-2 (1507-1508), 01.01—15.01.2021
Судовий збір 2021: розміри ставок (повна таблиця)
в„–1-2 (1507-1508), 01.01—15.01.2021
Ми маємо стати хірургами і прибрати наріст у вигляді ГК з правового поля України, — член робочої групи з рекодифікації цивільного законодавства Олексій Кот
в„–46 (1500), 14.11—20.11.2020
У кримінальний процес уведуть фахівців, які долатимуть колізії — проект
в„–45 (1499), 07.11—13.11.2020
Опубліковано огляд позицій ВП ВС (документ)
29.10.2020
Чи потребує процедура з’ясування судом думки дитини уточнення?
в„–41 (1495), 10.10—16.10.2020
Опубліковано щотижневий огляд рішень ВС
15.10.2020
Те, що помічник пізно знайшов заяву про відвід, не виправдання для суддів — ВС
в„–35 (1489), 25.08—31.08.2020
Оприлюднено огляд практики ВП ВС (документ)
21.08.2020
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!