Заступник Керівника ОП Андрій Смирнов:

«Не треба в умовах пандемії жити в судах в очікуванні санкцій на обшуки»

Подальше зростання захворюваності внаслідок поширення коронавирусу і введення Урядом режиму карантину істотно змінили звичний уклад життя громадян і порядок роботи підприємств. Очевидно, що в нових умовах якось повинні корегуватися пріоритети і напрями діяльності державних, зокрема, правоохоронних органів і органів виконання покарань. За роз'ясненнями «ЗіБ» звернувся до заступника Керівника Офісу Президента України Андрія СМИРНОВА.

- Андрію Олександровичу, в ЗМІ вже з'явилася інформація про проблеми, які нібито виникли або можуть виникнути в СІЗО і місцях позбавлення волі в зв'язку з COVID-19. Чого можна очікувати в перспективі?

- Не треба бути великим прогнозистом, аби не розуміти наслідки можливого виникнення спалахів епідемії в місцях попереднього ув'язнення та позбавлення волі. Додайте до цього не тільки закритість самих установ, а й традиційну відсутність там належного медичного сервісу, готового впоратися з подібними викликами, неможливість медичної ізоляції і ослаблений імунітет людей, що там знаходяться.

- Напевно особливо некомфортно зараз тим людям, до яких застосовано такий запобіжний захід як утримання під вартою. Адже невинних громадян (з урахуванням положень Конституції) фактично піддають додатковому ризику!

- Щоб уникнути невірного тлумачення критиками, відразу попрошу не ставитися до мого коментарю, як до офіційної рекомендації.

Говорячи про особисті, людські переживання, вважаю, що не враховувати це не можна. Головним критерієм превентивної, примусової ізоляції людини від суспільства в умовах зростаючої пандемії може бути тільки критерій його соціальної небезпеки. Утримання під вартою повинно застосовуватися тільки до соціально небезпечних громадян, які обгрунтовано підозрюються в насильницьких злочинах і злочинах, які посягають на територіальну цілісність і проти безпеки держави.

Разом з тим не варто забувати, що закон дає можливість примусово ізолювати людину за місцем її проживання, застосувавши до неї той же домашній арешт. І контролювати проходження такого «кримінально-процесуального карантину». У слідчих ізоляторах переважно знаходяться люди, вина яких не доведена. Від цього і потрібно виходити. Потрібно берегти всіх людей.

- Як тоді бути з злочинцями, які відбувають покарання в місцях позбавлення волі? Адже вони теж люди ...

- Те ж саме стосується і питань амністії. Загальносвітова практика останніх декількох тижнів показує готовність окремих держав прийняти невідкладну амністію осіб, які відбувають покарання за малозначні злочини або термін відбування покарання яких добігає кінця. Якщо не побачимо ініціативи Мін'юсту, почнемо підказувати.

- Може тоді потрібно задуматися про якість і напрями роботи тих, хто відправляє громадян до місць несвободи?

- І про правоохоронні органи не можна забувати. Не треба в умовах пандемії жити в судах в очікуванні санкцій на обшуки в реальному секторі економіки. Вам зайнятися більше нема чим? Мало того, що регулярно, з очевидним порушенням правил підслідності, так бігають з обшуками до айтішників, страхових компаній і імпортерів кави. Змініть на час свої балаклави на медичні маски і задумайтеся над тим, чим повинні займатися ваші органи в умовах пандемії.