ГСК скасував свавільний наказ Мін’юсту

яким інвестора позбавили корпоративних прав

Наказ Міністерства юстиції України, прийнятий за наслідками розгляду скарги у сфері держаної реєстрації, яким інвестора позбавлено права власності на корпоративні права, скасовано як свавільний.

Відповідне рішення у справі №910/12597/19 ухвалив Господарський суд м.Києва, повідомили виданню «Закон і Бізнес».

У ГСК пояснили, що свавільні дії Мінюсту, якими порушено статтю 1 Першого протоколу до Конвенції, полягали у наступному:

розгляд скарги з грубим порушення та за відсутності мотивування пропуску строків її подачі (подана через 3,5 роки після укладення особою договору купівлі-продажу корпоративних прав, особистого оформлення реєстраційних форм та правочину щодо відчуження, та мотивована неодержанням коштів);

розгляд скарги за відсутністю повноважень, оскільки скасована реєстраційна дія вчинена до 01.01.2016 р.;

не повідомлення діючих власників про розгляд скарги та ненадання їм копії скарги;

мотивування наказу в т.ч. невідповідністю даних в адресі скаржника (одна літера в назві села; інший номер будинку), при тому, що реєстраційні документи заповнювалися особисто скаржником, і саме така адреса наведена ним як у скарзі, так і в інших право установчих документах;

виконання наказу за наявності чинної судової заборони, яка знята приватним нотаріусом Нотарі О.І. за 11 хвилин до таких дій Мінюсту на підставі підробленого рішення суду, про що відповідач міг знати;

«направлення» реєстраційної справи за десять днів до офіційного запиту Мінюсту.

Внаслідок дій Мінюсту інвестора (власник сільськогосподарського підприємства) свавільно позбавлено його прав на таке підприємство та призвело до необхідності тривалих судових розглядів.

Наразі судом розглядається питання щодо можливості звернення до правоохоронних органів із окремою ухвалою.

За аналізом статистичних даних (2019-2020 роки) розгляду господарським судом міста Києва подібних спорів, близько 60% судових рішень приймаються про скасування наказів Мінюсту, виданих за наслідками розгляду скарги у сфері державної реєстрації, у зв’язку із їх незаконністю.

Наявність таких прецедентів псує репутацію Мінюсту та не сприяє довірі до цього органу щодо розгляду скарг у сфері державної реєстрації.