Старі мотори

ВП ВС скасувала стягнення за передання майна директора заводу в управління АРМА

Дисциплінарний орган оголосив порушникові догану. Судді поставили за вину заваду підозрюваному користуватися майном, яке не було речовим доказом, після завершення розслідування. Проте законникові вдалося довести, що, поки обвинувального акта нема, розслідування триває.

Статки під арештом

Справу Віктора Фоміна з Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області Вища рада правосуддя розглядала вдруге. Адже першого разу ВРП просто замінила догану на попередження. Одначе друга спроба виявилася більш удалою — стягнення скасували взагалі, а справу закрили.

Підставами для відкриття дисциплінарного провадження стали «дії судді, що свідчать про істотне порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, яке унеможливило реалізацію учасниками судового процесу процесуальних прав та обов’язків, а також порушення засад рівності всіх учасників судового процесу перед законом». Про це йдеться в рішенні дисциплінарної палати.

Наприкінці травня 2018 року В.Фомін задовольнив клопотання детектива Національного антикорупційного бюро та передав Національному агентству з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, майно підозрюваного, на яке вже був накладений арешт. Власник майна вважає, що це відбулося протизаконно, з порушенням вимог Кримінального процесуального кодексу. Адже інший суд це майно насправді не арештовував і не забороняв ним користуватися.

На момент, коли В.Фомін так легковажно розпорядився чужою власністю, досудове розслідування вже завершилося. Тому детективи НАБУ не могли вимагати арешту, при цьому речовими доказами речі не визнали.

Майно опинилося в управлінні АРМА абсолютно несподівано для підозрюваного, адже його не повідомили, що відбудеться розгляд клопотання, під час якого вирішуватимуть долю його активів.

ДП отримала скаргу від невдоволеного власника та відкрила провадження. З’ясувалося, що справа стосується корупції в оборонній сфері. Свого часу держава заплатила виробникові танків за встановлення на бронетехніці нових моторів. Натомість установили старі. Керівникові заводу повідомили про підозру. За злочин передбачено покарання від 7 до 12 років. Щоправда, згодом обвинувачення змінили. Надалі особу підозрювали лише в службовому підробленні.

Солом’янський районний суд м.Києва наклав арешт на майно, аби забезпечити його конфіскацію. Згодом підозрюваним та їхнім захисникам повідомили про завершення досудового розслідування, а також про те, що вони мають доступ до матеріалів справи. Вже після цього НАБУ звернулося до Солом’янського райсуду з клопотанням про передання в управління арештованого майна.

В.Фомін, який тоді був слідчим суддею, погодився з доводами детективів і задовольнив клопотання. Земельна діяльна, корпоративні права в 6 підприємствах, а також частина спільного з дружиною майна — все перейшло під управління агентства.

Щоб не було розтрати

Суддя направив у ДП свої пояснення. Особу затримали та повідомили про підозру в корупційному злочині, який належить до тяжких, — привласненні та розтраті майна. Служитель Феміди звернув увагу на те, що внаслідок бездіяльності або умисних дій власника вартість активів може зменшитись, а це призведе до того, що покарання у вигляді конфіскації майна в майбутньому неможливо буде виконати. Тож виникла нагальна потреба передати останнє в управління. Адвоката власника на засідання не викликали, оскільки слідчий суддя дійшов висновку, що це робити необов’язково.

Твердження скаржника, що на момент прийняття ухвали досудове розслідування закінчилося, на думку законника, не зовсім правдиві. Підозрюваний заявив, що, хоча йому та його адвокатові повідомили про завершення розслідування, обвинувальний акт так і не склали та в суд не відправили. А відповідно до чинного КПК саме цим має завершуватися стадія досудового розслідування.

В.Фомін уважає, що прийняв мотивовану ухвалу, яка відповідає вимогам чинного законодавства та міжнародно-правовим актам. Тож попросив закрити провадження.

Проте палата таки побачила порушення. У КПК не прописано права суду передавати в управління майно, на яке накладено арешт, без установлення заборони розпоряджатися або користуватися такими активами. А В.Фомін саме так і вчинив. Тому вимоги закону, на думку ДП, законник грубо порушив, оскільки, як убачається з матеріалів справи, при накладенні арешту на майно заборону розпоряджатися чи користуватися ним суд не застосовував. Відповідно до норм закону в управління може бути передано лише майно, яке визнано речовим доказом у справі. Утім, конкретно це майно не визнали речовим доказом.

Згідно із законом прокурор зобов’язаний у найкоротший строк після повідомлення особі про підозру вчинити одну з таких дій: закрити кримінальне провадження, звернутися до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності або з обвинувальним актом. Відомості про закінчення досудового розслідування прокурор уносить до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Після цього вчиняти слідчі дії не можна.

За проступок судді винесли догану, яку він оскаржив. Рада пом’якшила покарання, замінивши стягнення на попередження. Та суддя дійшов висновку, що й цього забагато. І подав скаргу ще раз.

ВРП знову розглянула справу. Адже рік тому В.Фомін звернувся до Великої палати Верховного Суду, аби розібратися, хто ж був правий. У листопаді минулого року скаргу судді задовольнили та стягнення, винесене Радою, скасували.

Днями ВРП розглянула дисциплінарну справу повторно. Цього разу чи то законник був настільки переконливим, чи органу врядування просто не хотілося повторювати ту саму історію, але справу закрили.