Представляємо огляд найважливіших правових тем тижня, про які можна прочитати в новому випуску газети Закон і Бізнес N5 (1459). 8 – 14 лютого 2020 р.
Дехто з членів органу самоврядування полюбляє бути предметом обговорень у соціальних мережах, а комусь це здається втручанням у самоврядування. Їх об’єднує фінансові заохочення за роботу. Про те, як РСУ намагалася прийняти положення «про порядок висунення кандидатів у члени Ради суддів України та обрання їх з’їздом суддів України», читайте у матеріалі «Гласність, гроші та інші неприємності»
У квітні наберуть чинності зміни до закону щодо фінансового моніторингу. Зовсім скоро адвокатам доведеться обирати «цукерки або життя» — заможні клієнти чи санкції від держави. Про те, як адвокату адаптувати стратегію захисту під нові норми, в інтерв’ю «ЗіБ» розповів голова секретаріату Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Віктор ВОВНЮК.
У Верховній Раді дотепер не усвідомили, що за неособисте голосування народних обранців очікує не лише штраф, а й позбавлення мандатів. Адже це передбачено в Конституції. Як каратимуть за кнопкодавство, дізнаєтесь у статті «Бумеранг кнопкодавства».
Маючи інструменти примусу, держава повинна своїм громадянам давати й інститут захисту. І захисту не тільки від кримінального переслідування, а й в інших категоріях судових справ. На цьому побудована майже вся європейська система правозахисту. Яку мету переслідують у владних коридорах, аби ризикнути всім заради скасування адвокатської монополії розповів у статті «Жереб кинуто?!» ОЛЕКСІЙ ФАЗЕКОШ, голова Ради адвокатів Закарпатської області, голова правління Асоціації захисту прав правників України.
Поліцейський, який отримав інвалідність унаслідок поранення під час виконання обов’язків і через це був звільнений зі служби, має право на одноразову виплату. Але якщо пішов з роботи за власним бажанням — ні. Перший сенат Конституційного Суду має з’ясувати, чи відповідають такі умови принципам верховенства права. Чи може гарантована державою допомога залежати від підстав звільнення зі служби в поліції, читайте у матеріалі «Одноразова дискримінація».
Рада Європи пообіцяла поговорити про порушення прав українських адвокатів, але навряд чи це допоможе. Зважаючи на зрослу кількість убивств адвокатів, невдовзі професія може спалахнути синім полум’ям. Кого ще треба звільнити, щоб держава не поринула в буремні 90-ті, читайте у матеріалі «Черга до крематорію».
Наміри Кабінету Міністрів відкласти підвищення посадових окладів суддів ще на рік зазнали жорсткої критики з боку органів суддівського врядування. Під час засідання профільного комітету вони єдиним фронтом виступили за відхилення такої ініціативи. Докладніше про це — у статті «Єдиним фронтом».
Кримінальне провадження проти водія, який збив пішохода на смерть, закрили, пояснивши це відсутністю складу злочину. Адже водій через 6 годин після інциденту здав аналіз на алкоголь, і він показав 0,79 проміле. Про те, як суддя втратив роботу, бо сів п’яним за кермо та збив пішохода, читайте у матеріалі «Кар’єра — під колесами».
Був закон «пропозичальницький», а став кодекс прокредиторський. Раніше боржники мали величезні можливості, але новий кодекс забезпечив кредиторам суттєвий вплив на процедуру банкрутства. Нову філософію Кодексу з процедур банкрутства наразі опановують у господарських судах. Докладніше про це — у статті «Де безвідповідальність, там борги».
Субсидіарна відповідальність за доведення до банкрутства є відносно новим правовим інститутом, який з початку 2018 року почав активно застосовуватись у судовій практиці. Тож Верховний Суд уже виклав деякі позиції із цього приводу, що стануть у пригоді при застосуванні аналогічних норм Кодексу з процедур банкрутства. Як притягувати до субсидіарної відповідальності за доведення до банкрутства, розповів у статті «Шукаймо винних!» СЕРГІЙ ЖУКОВ, суддя-спікер Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, д.ю.н.
З 1.01.2020 в Україні мав бути запроваджений інститут кримінальних проступків. Проте в останній момент цей строк перенесли ще на півроку, а Уряд запропонував удосконалити новий інститут з урахуванням думки європейських експертів. Розглянемо, як саме. Докладніше про ідею спрощеного порядку розслідування кримінальних проступків розповів у статті «Плюси й мінуси ідосконалення» ОЛЕКСІЙ КАЛІННІКОВ, старший партнер АО «Могильницький та партнери».
Планується змусити слідчих припинити вилучати комп’ютери, сервери, телефони та інші пристрої компанії, перешкоджаючи її діяльності. В інакшому випадку слідчих притягатимуть до кримінальної відповідальності. Докладніше про підстави вилучення електронних носіїв інформації розповіла у матеріалі «Копіюй або відповідатимеш» ОЛЬГА ДРАЧЕВСЬКА, радник з юридичних питань першого віце-президента ТПП України, адвокат, засновник ЮК «Інколанс».
Численні скарги підприємців на дії слідчих і прокурорів щодо необґрунтованого вилучення комп’ютерної техніки стали передумовою для ухвалення законів, відомих суспільству під назвою «Маски-шоу стоп». Однак вони не розв’язали нагальних проблем, а лише ускладнили юридичну конструкцію процесуальних норм. Докладніше про це у статті «Неоптимальні запобіжники» розповів ВАСИЛЬ ФАРИННИК, старший партнер АО CREDENS, д.ю.н., заслужений юрист України.
Закон і Бізнес № 5/2020
Матеріали за темою
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!