Бійка на робочому місці може визнаватися нещасним випадком на виробництві
Торік «ЗіБ» повідомив про рішення французького суду, який визнав секс у відрядженні виробничою потребою. Наш Верховний Суд вирішив не пасти задніх і визнав, що нещасний випадок може статися внаслідок бійки на робочому місці. Головне — мотиви.
У червні 2017 року чоловік звернувся до суду з позовом проти державного підприємства, яке відмовлялося скласти акт про нещасний випадок на виробництві, що стався з ним у 2008 році. А починалося все з кримінальної справи...
Липневим ранком він перебував на чергуванні як сторож. Аж раптом з’явився помічник комбайнера, який приїжджав на роботу на власному автомобілі та залишав його біля сторожки. Той у нецензурній формі почав висловлювати претензії, нібито хтось краде з бензобака його машини пальне. Проте сторож повідомив, що до його службових обов’язків не належить стеження за приватними автомобілями. Тоді помічник комбайнера вдарив його в обличчя, чоловік не втримався на ногах і впав.
Згодом він був прооперований унаслідок забою головного мозку тяжкого ступеня та став інвалідом. Однак в історії хвороби не зазначено внаслідок чого він зазнав травми. Відповідно був складений акт про нещасний випадок, що не пов’язаний з виробництвом.
Лише через 8 років суд визнав помічника комбайнера винним за ч.1 ст.125 Кримінального кодексу, призначив тому штраф у розмірі 850 грн. та зобов’язав виплатити сторожу 5000 грн. як компенсацію за моральну шкоду.
Дочекавшись вироку, Харківський районний суд у цивільній справі №635/3143/17 відхилив претензії потерпілого про складання акта про нещасний випадок на виробництві за формою Н-1. Адже вважав, що позивач не довів факт того, що нещасний випадок із ним стався на роботі під час виконання трудових обов’язків, а погіршення стану здоров’я та інвалідність перебувають у причинному зв’язку з отриманими від іншого працівника тілесними ушкодженнями.
Натомість колегія суддів Касаційного цивільного суду була іншої думки. У постанові від 9.01.2020 вона зазначила, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми ст.43 Конституції, ст.153 Кодексу законів про працю, пп.7, 14, 16 Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 25.08.2004 №1112.
Як зауважив КЦС, у кримінальному праві до особистих мотивів злочину відносять помсту, сексуальні спонукання, ревнощі, боягузтво, жорстокість, кар᾽єризм, заздрість, жалість, співчуття, родинні та інші почуття, сором, захопленість певними предметами або будь-якою діяльністю. Натомість кривдник пред’явив сторожеві претензії щодо охорони припаркованого автомобіля. А виникнення конфлікту на ґрунті претензій щодо неналежного виконання трудових обов’язків охоронцем підприємства свідчить про відсутність підстав для застосування винятку, передбаченого в п.16 порядку (щодо випадків, які сталися з особистих мотивів). Хоча сам сторож і заперечував, що нагляд за приватним автомобілем уходив до його службових обов’язків.
Утім, КЦС констатував, що позивач дістав тілесні ушкодження, перебуваючи на робочому місці на території підприємства, за безпечність умов праці якого відповідає роботодавець, унаслідок небезпечного виробничого фактору, а саме — агресивних дій іншого працівника, що стались у процесі виконання трудових обов’язків. Тому КЦС дійшов висновку, що цей нещасний випадок є таким, що пов’язаний з виробництвом.
Отже, якщо, наприклад, нардепи поб’ються в сесійній залі й, не дай Боже, хтось дістане травму, то це також потрібно буде визнати нещасним випадком на виробництві. Адже суперечки між народними обранцями, як правило, виникають саме через виконання депутатських повноважень, а не з особистих мотивів.
Матеріали за темою
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!