Коди замість контрактів

Як скоро IT-технології замінять фахівців у галузі права?

Інформаційні новинки не лише втілюються в життя, вони змінюють економічні та правові засади. Завдання служителів закону — приборкати комп’ютерну силу та підкорити її нормативним регулюванням.

Оцифрований бізнес

Токени, криптовалюта, біткоїн, блокчейн… Для декого це незрозумілі терміни, дехто заробляє на цьому чималі гроші, а окремі особи з юридичною освітою ламають голову над правовою природою цифрових фінансів і не знають, як їх оподатковувати. А в цей час токенізація загрожує створенням нової піраміди на кшталт МММ. Тож як запобігти появі фінансової пастки у важкоконтрольованому полі?

Про це розповів засновник DistributedLab Павло Кравченко на III конференції з ІТ-права, що була організована Асоціацією правників України. Уже сьогодні експерти прогнозують абсолютну токенізацію не тільки грошей, а й нерухомості, цінних паперів, дорогоцінних металів та інших видів власності.

Токен становить таке собі посвідчення права власності на певний актив. Умови анонімності сфери оцифрування ускладнюють нагляд за нею спеціальних державних органів. Один із видів токенів — utility tokens дещо нагадує акції. Зважаючи на те, що за них пропонується купувати товари, неважко уявити, як швидко зросте їхня ціна. Подальший продаж 5% токенів стратегічному інвестору приведе до неабиякого фінансового зростання.

Очевидно, що такі масові маніпуляції на ринку наражають на небезпеку економічні засади. Як констатували правники, тільки тоді, коли імплементація технологій у бізнес спричинить появу критичної маси, яку уряд не зможе ігнорувати, він буде змушений вирішувати гостру проблему її регуляції.

Нормування криптоманії

За швидкістю біткоїн-транзакцій неможливо простежити, переказ повернути також нереально. Ми маємо справу з найволатильнішою валютою й досі не створили правового фундаменту для неї. Натомість наші білоруські колеги вже досягли успіху в криптозаконах. Не так давно набрав чинності підписаний президентом Білорусі декрет «Про розвиток цифрової економіки» від 21.12.2017 №8. Революційне для країн СНД рішення вивело сусідню республіку в топ країн з розвиненою системою технологій.

Закон стосується вузької спеціалізації IT-права: регулювання криптовалют, токенів та ІСО (Initial coin offering). Проте вирішення саме цих питань забезпечить у перспективі глобальний розвиток технологій у рамках закону.

Тож для білорусів створили більш ніж сприятливі умови, насамперед скасувавши оподаткування доходів, отриманих унаслідок майнінгу, обміну та реалізації токенів, аж до 2023 року. Фізичних осіб, які займаються подібною діяльністю, декрет не визнає підприємцями. Юридичним же особам надали дещо інші правомочності, які ті можуть здійснювати за допомогою резидента парку високих технологій.

Узагалі ПВТ є епіцентром усіх подій у сфері регламентації ІСО та токенізації. Саме в його адміністрацію резиденти зобов’язані виплачувати 1% виручки, отриманої в результаті такої діяльності.

Окрему увагу присвятили криптобіржам, прописавши регламентацію їх діяльності шляхом уведення правил допуску токенів та інших порядків. Не забули й про майнові гарантії, передбачивши вимогу щодо наявності в національному банку півмільйонного рахунку в доларовому еквіваленті. Що стосується ICO-проектів, то їх чекають відповідність розробленим резидентами ПВТ-рекомендаціям, зовнішній аудит і контроль за дотриманням інтересів власників токена.

Але як усі ці правочини посвідчуватимуться і чи є в цьому коловороті місце для звичних для нас договорів?

Договір-ключ

Місце в новітніх технологіях знайдеться лише для сучасних угод. Це, зокрема, смарт-контракт, незвичний за формою, але тотожний за змістом. Такий договір перебуває у блокчейн-системі у вигляді коду. Його обов’язкове виконання забезпечується програмою. Коли сторони все зводять до спільного знаменника, відбувається запуск коду-договору. У ньому прописуються всі умови, які автоматично виконуються відразу після настання певних обставин.

Але, щоб розробити смарт-контракт, необхідно бути швидше математиком, ніж юристом. Істотні умови звичного для нас договору потрібно трансформувати у змінні. З виокремлених змінних за допомогою модулів слід сформувати контракт, в якому наводитимуться певні числові показники. А текстову частину угоди — помістити до IPES-сховища, посвідчивши її електронним підписом.

Таким чином, механічність гарантує дотримання всіх обумовлених елементів. І така електронна схема може застосовуватися не лише в приватних правовідносинах, а навіть як інструмент державного управління.

Безумовно, смарт-контракт — це загальнодоступний, ефективний і зручний у використанні формат, який може відіграти допоміжну роль у багатьох сферах. Однак не варто забувати, що немає нічого досконалого: система схильна до непередбачуваних помилок, кіберзлочинці не сплять, та й закон, з одного боку, вводить обмеження до договорів, а з другого — не регулює царини криптовалют.

Незважаючи на всі ці стоп-фактори, правники побоюються, що вони просто стануть непотрібними у світі цифрової економіки й можуть бути повністю витіснені мовою програмування. Проте ті домовленості, які, немов пазли, складаються в код, так чи інакше потребують професійного юридичного підходу.

IP & IT 

Створити щось у мережі означає автоматично бути готовим до плагіату. У захисників інтелектуальної власності з кожним днем додається роботи, тому окрема секція конференції була присвячена нетрадиційним підходам до безпеки авторства.

Перший етап зустрічі стосувався індустрії геймінгу — популярної течії, результатом діяльності якої є продукт для мільйонів людей. Виявляється, забезпечувати його недоторканність необхідно ще на стадії появи ідеї щодо створення нової гри. Деякі досвідчені компанії розробляють типові угоди про нерозголошення, які підписують із розробниками, котрі шукають інвесторів, навіть коли ті презентують лише початковий задум. Хоча це швидше виняток, ніж правило. Після створення продукту подібну обітницю мовчання складають особи, які його тестують, обумовлюючи безпеку гри на одному з останніх етапів втілення її в життя.

Окрема увага була приділена конфіденційності між роботодавцем та працівником. Здавалося б, як ці правовідносини можуть впливати на сферу технологій? Однак ІТ-бізнес — це світ без кордонів. Часто українські спеціалісти працюють, наприклад, на американську компанію, підпорядковуючись одній із 50 юрисдикцій. У кожному штаті своє ставлення до комерційної таємниці: в деяких суди зобов’язують колишнього співробітника не тільки не розголошувати певної інформації, а й кілька років не працювати на аналогічній посаді. Можливість такої дискримінації та обмеження фактично права на роботу має бути відома потенційному ІТ-спеціалісту.

Модератор дискусії, директор компанії IPstyle Марія Ортинська, підбиваючи підсумки, підкреслила зв’язок ІТ та ІР: перші не втомлюються кидати другим нові виклики, а останні йдуть в ногу з розвитком технологій.