Будь-яка особа, присутня в залі судового засідання, може фотографувати чи знімати відео процесу на портативний пристрій без дозволу суду. Однак, якщо йдеться про трансляцію інтернеті, такий дозвіл необхідний.
Про це зазначив суддя Касаційного цивільного суду в складі Верховного Суду Віктор Стрільчук під час зустрічі керівництва КЦС із представниками апеляційних судів, передає кореспондент «ЗіБ».
Він зазначив, що ч.4 ст.7 чинного Цивільного процесуального кодексу передбачає, що особи, присутні в залі судового засідання, представники ЗМІ можуть проводити у залі судового засідання фотозйомку, відео- та аудіозапис з використанням портативних відео- та аудіотехнічних засобів без отримання окремого дозволу суду, але з урахуванням обмежень, встановлених цим кодексом.
«Витлумачити цю норму можна лише однозначно, тобто ні за яких обставин суд не може заборонити користуватися портативними пристроями відео чи аудіо запису, і при цьому думка учасників процесу не враховується», – сказав суддя.
На його думку, законодавець виписав норму таким чином «під впливом громадськості, громадських активістів, ЗМІ». І виходив з того, що гласність та відкритість судового процесу є важливішою цінністю, ніж права окремої особи-учасника процесу, що заперечує проти зйомки.
Що ж до останньої фрази: «але з урахуванням обмежень, встановлених цим кодексом», то ці обмеження стосуються виключно закритих судових засідань, що передбачено ч.7 ст.7 ЦПК.
У представника Апеляційного суду Запорізької області виникло питання, а чи будуть правомірними дії особи, яка в судовому засіданні з використанням мобільного телефону проводить відеозйомку з одночасною он-лайн трансляцією в інтернеті? Доповідач послався на ч.5 ст.7 ЦПК, відповідно до якої трансляція судового засідання здійснюється з дозволу суду.
Втім, у КЦС вважають, що трансляція навряд чи буде заважати розгляду справи та винесенню справедливого законного рішення. Водночас зазначалося, що в такому разі суддя має зробити зауваження особі, що проводить трансляцію без дозволу суду.
Але постало питання, чи може він відреагувати таким чином, щоб припинити трансляцію, якщо особа не реагує на зауваження. Відтак судді треба попередити «оператора» про порушення ним норми закону. І відреагувати пізніше «у встановлений законом спосіб», зокрема, повідомити органи, які можуть вирішити питання про притягнення до відповідальності особи за порушення.
На питання, чи заважає суддям он-лайн трансляція засідання, представник Запорізької апеляції зазначила, що ні, однак, на цьому може наполягати сторона у справі. «Коли людина прийшла до суду, вона знає, що це публічний орган, який здійснює публічне правосуддя», – відповів секретар Пленуму ЦКС, секретар першої судової палати Дмитро Луспеник.
Матеріали за темою
У покупців ЗМІ перевірятимуть репутацію
05.09.2022
Що писали ЗМІ перед війною вивчить комісія
22.06.2022
Телебачення перенесли у додаток Дія
06.03.2022
Усіх журналістів візьмуть на суворий облік в Азербайджані
в„–6 (1564), 12.02—18.02.2022
Мешканців Братислави привчать бачити хороше у житті
в„–3 (1561), 22.01—28.01.2022
ЄСПЛ: тривожність адвоката — не основа для арешту журналіста, який про нього написав
в„–50 (1556), 11.12—17.12.2021
Суддю звинувачують в некомпетентності через публікацію в інтернет-газеті
в„–40 (1546), 02.10—08.10.2021
«НАШ» знову хочуть позбавити ліцензії
17.09.2021
Відмовляти журналістові в інформації стане безпечніше — проект
в„–7 (1513), 13.02—19.02.2021
Підвищеними штрафами захистять журналістів від нападів — проект
в„–25 (1479), 20.06—26.06.2020
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!