Гроші бачиш? А вони є

Суд не може зобов’язати передати біткоїни, бо вони не мають ознак матеріального світу

Поки точаться дискусії, чим є криптовалюта, цифрові «гроші» набувають дедалі більшого поширення. Різні країни по-різному намагаються врегулювати їх обіг: від надання певного статусу до повної заборони. В Україні це питання залишається фактично невирішеним, що несе ризики.

Не забороняється, але не рекомендується

Нещодавно в Україні було придбано квартиру за біткоїни, а деякі автозаправки та кафе вже приймають їх у рахунок оплати. Проте, оскільки криптовалюті не надано правового статусу, суди не можуть ухвалювати рішення у справах, предметом яких є, наприклад, операції з біткоїнами.

Про це говорили судді, адвокати, науковці, експерти на конференції «Правові аспекти криптовалюти в Україні». Захід організували Всеукраїнська асоціація адміністративних суддів, Асоціація податкових радників, Асоціація адвокатів України, Вищий адміністративний суд, Національна школа суддів та платформа TaxLink.

На думку Оксани Епель з Київського апеляційного адміністративного суду, криптовалюту не можна вважати грошима. Однак, оскільки вона стає все більш поширеною у світі та Україні, нам необхідно визначити її статус. «Сьогодні немає законодавчого визначення криптовалюти. І відповідні операції відбуваються за принципом «дозволено все, що не заборонено законом», — сказала вона.

Та зазначила, що в листопаді 2014 року Національний банк оприлюднив офіційне роз’яснення, де визначив криптовалюту, зокрема біткоїни, як «грошовий сурогат», не забезпечений реальною вартістю, тому використання таких засобів для здійснення платежів на території України неможливе. До того ж підкреслив, що під час використання криптовалюти існує підвищений фактор ризику — анонімність і децентралізованість операції, а також зазначив, що за всі подібні операції відповідальність несе виключно учасник розрахунків, а не НБУ як регулятор. Тобто використання не забороняється, але й не рекомендується.

Баланс інтересів

Утім, операції з криптовалютою проводяться, й виникає запитання, чи потрібно їх обкладати податком, зокрема на додану вартість. О.Епель звернула увагу на рішення Європейського суду з прав людини від 22.10.2015 у справі «Гедквіст проти Швеції». Суд постановив, що операції з біткоїнами та іншими віртуальними коштами на території Європейського Союзу не повинні обкладатися ПДВ.

Вердикт винесено за зверненням особи, яка хотіла запустити сервіс із обміну біткоїнів на традиційні грошові одиниці. Виявилося, що такі операції обкладаються ПДВ, оскільки біткоїн не має статусу товару. Та ЄСПЛ визнав: оскільки ця криптовалюта створена лише «як засіб платежу», її варто розглядати як валюту, а не як товар. А угоди, пов’язані з валютою, банкнотами, монетами, що використовуються як законний платіжний засіб, не повинні оподатковуватися таким чином.

На думку доповідачки, хоча це рішення й не є джерелом права, ми не можемо не брати його до уваги. Тим більше що деякі країни ЄС уже впровадили відповідні правові позиції в національне законодавство. Зокрема, Німеччина, Фінляндія, Норвегія звільнили операції з криптовалютою від ПДВ й вирішили обкладати їх податком на доходи.

У деяких країнах, таких як В’єтнам, Болівія, Еквадор, Таїланд, використання криптовалюти взагалі заборонено на законодавчому рівні. Проте, вважає О.Епель, Україні не варто йти цим шляхом. Є досвід Японії, яка визнає криптовалюту фінансовим активом і засобом платежу.

Також суддя відзначила, що слід дотримуватися балансу інтересів держави та фізичних і юридичних осіб. Отже, треба чітко розрізняти предмет операції. Якщо йдеться про купівлю-продаж криптовалюти, такі операції не повинні оподатковуватись. Якщо ж віртуальними грошима оплачується товар чи послуга, вони виступають як платіжний засіб, тож проведення таких операцій має оформлятися відповідними первинними документами, виникатимуть правові підстави для нарахування ПДВ.

Єдиного підходу немає

На тому, що сьогодні переважна більшість операцій з криптоактивами — поза межами правового поля, наголосила й суддя-спікер Дніпропетровського окружного адміністративного суду Ірина Верба. З одного боку, це добре, бо не створюються штучні важелі, пов’язані з регулюванням, у тому числі з фіскальною метою, розвивається і ринок, і економіка в цілому.

Та з другого — виникають ризики. Зокрема, неможливість державного фінансового моніторингу та контролю. «Ось це дійсно погано, тому що не всі операції, пов’язані з криптоактивами, є позитивними», — зазначила суддя. Існує загроза використання криптовалюти в операціях, які поза межами закону.

Країни намагаються по-різному врегулювати це питання. Так, у деяких штатах США криптовалюта вважається майном, в інших — грошима. При цьому визнано, що певні операції підпадають під законодавство про цінні папери.

Конгресмени розробили законопроект, яким пропонується прирівняти віртуальні гроші до реальних і вивести їх з-під законодавства про ЦП. Водночас американські законодавці вивчають, яким чином можна запобігти ризикам фінансування тероризму.

У Новій Зеландії криптовалюту прирівняли до ЦП. А в Австралії урядовці звернулися до центробанку з проханням легалізації біткоїна та визнання його офіційною валютою. У Великій Британії податківці та митники дотримуються підходу, що валютні операції не обкладаються ПДВ. Однак тільки якщо йдеться про законний засіб платежу, що не стосується криптовалюти.

Північна Корея заборонила криптовалюту. Проте в ЗМІ з’явилася інформація, що уряд країни використовує цифрову валюту щоб обійти міжнародні санкції. Росія має на меті створити власну одиницю — рукоїн. А в Білорусі цього літа прийняли нормативний акт, яким передбачається введення в обіг криптовалюти на базі блокчейна.

У серпні план щодо запуску національної криптовалюти (есткоїна) оприлюднила Естонія. На це відреагував Європейський центральний банк і заборонив уряду країни такі дії, щоб не було конкуренції євро.

По захист прийдуть самі

Вочевидь, постає питання щодо визначення статусу криптовалюти, зокрема біткоїна, в Україні. І.Верба звернула увагу на рішення Дарницького районного суду м.Києва від 24.03.2016 (справа №753/599/16-ц), яке залишено в силі апеляційною інстанцією та набрало законної сили.

Позивач хотів зобов’язати відповідача передати йому у власність товар у вигляді цифрової продукції Bitcoin на загальну суму 10000 грн. Суд зазначив, що не може зобов’язати відповідача передати позивачу речі, які не мають ознак матеріального світу. «Йдеться про відсутність правового регулювання для захисту наших громадян. Суд не зміг захистити не тому, що не захотів, а тому, що не було правової можливості», — прокоментувала доповідачка ситуацію.

Також цікавою видається позиція Харківського окружного адміністративного суду в постанові від 13.10.16 у справі №820/5120/16, яка також набула законної сили після апеляції, однак оскаржується в касаційному порядку. Позивач просив скасувати податкові консультації стосовно віртуальної валюти. Фіскали вважали, що операції з конвертацією віртуальних коштів обкладаються ПДВ. Проте суд дійшов іншого висновку, пославшись на рішення у справі «Гедквіст проти Швеції».

І.Верба вважає, що кожну операцію слід розглядати окремо. І парламент повинен визначитись із відповідним правовим захистом як у цивільному, так і в кримінальному законодавстві. «Оскільки свобода використання криптоактивів є природною, незбалансоване та непропорційне регулювання призведе до обмеження ринку на певних територіях і вимушеності переведення операцій до більш лояльних юрисдикцій», — сказала вона.

Сьогодні в парламенті зареєстровано вже 3 законопроекти щодо криптовалюти. Утім, документи піддаються критиці. Вочевидь, на часі широке обговорення питання, бо ігнорувати проблему не можна. Причому перекласти відповідальність на суди не вийде. Бо вони можуть лише застосовувати норми, яких наразі просто немає.