Робота у формі

Прогалини в законодавстві можуть зіграти на руку як копам, так і підозрюваним

Ідентифікувати річ, не беручи її в руки. Затримати злочинця й не постраждати самому. Вчасно ввімкнути нагрудну камеру. Обґрунтувати законність вимоги. Визначити суттєвість перешкоди для руху. Правильно оформити ДТП. Які ще навички поліцейським доводиться опановувати під час роботи?

Перевірка наосліп

Уже 2 роки, як українська міліція перетворилася на національну поліцію, а громадяни та й самі копи досі називають інституцію «новою». І чи то українці ніяк не звикнуть до «відформатованих» охоронців правопорядку, чи то самі поліцейські не спроможуться опанувати тонкощі професії, але поліція викликає нарікання в тих, чиї права та законні інтереси вона має захищати.

Обговоренню практичних аспектів діяльності правоохоронців було присвячене засідання комітету з кримінального права Асоціації правників України. Аби не бути голослівними, організатори зібрання запросили на зустріч колишнього копа Андрія Кушнєрьова, який встиг розчаруватись у системі.

За його словами, зневіра очікувала новобранців уже з перших днів перебування на навчанні. Річ у тім, що вчити новачків почали за законодавством про міліцію, і тільки наприкінці з’явився профільний «поліцейський» закон. Це призвело до необхідності перенавчатися.

Далі — більше. Отримавши нову уніформу, поліція дістала досить обмежені функції (за винятком повноважень щодо ПДР). Так, за словами екс-копа, намагаючись зробити роботу вартових правопорядку більш ефективною, у закон «Про Національну поліцію» законодавець увів ст.34 («Поверхнева перевірка»). Вона полягає у візуальному огляді особи або речі. Іншими словами, засунути руку в кишеню особи поліцейський не має права.

Звісно, де-юре закон зобов’язує громадянина надати річ для огляду й у разі відмови передбачає складення адміністративного протоколу. Проте буває, що, почувши таку відмову, поліцейські взагалі відмовляються від наміру, аби зайвий раз не писати.

До слова, з аналогічною проблемою в поліції стикаються при необхідності проведення обшуку. Законодавець наполягає на тому, що такий захід має проводитися в окремій кімнаті, якої у відділку часто просто немає. Тож у більшості випадків особу, яку привезли для проведення обшуку, відпускають.

Також замовчується й те, що закон зобов’язує поліцейських повідомити особу про причини застосування до неї превентивних заходів і довести до її відома нормативно-правові акти, на підставі яких такі заходи застосовуються. Як правило, копи, зауважив А.Кушнєрьов, особливо коли є підстави підозрювати, що особа може чинити опір або має при собі зброю, посилаються на якусь відсторонену підставу, як-от уживання алкогольних напоїв, і вже потім указують на безпосередню причину проведення перевірки.

Таємні інструкції

Якщо ж особа вважатиме, що її права порушені, вона може вимагати надання відеозапису з нагрудної камери копа. Проте й тут є нюанси. Теоретично патрульний має вмикати камеру, тільки-но розпочнеться контакт із особою. Однак у законі це прямо не прописується. Користування нагрудною камерою регулюється відомчою інструкцією. Та більшість поліцейських, стверджує А.Кушнєрьов, цього документа в очі не бачили.

Так само не можуть ознайомитись із цією інструкцією й адвокати, які захищають права клієнта, порушені правоохоронцями. А таких порушень чимало.

Скажімо, немає єдиного бачення такого поняття, як «злісна непокора». Теоретично нею вважається невиконання законних вимог поліцейського. Проте в тому, що таке «законна вимога», самі поліцейські орієнтуються погано. Втім це не стає перешкодою для застосування порад, які вони одержують під час навчання та тренінгів: тричі голосно повторити свою вимогу, і, якщо її не буде виконано, затримати особу за злісну непокору.

Адвокати зазначають: аби вимога була законною, необхідно, озвучуючи її, послатися на відповідну норму законодавчого акта. Проте своїм клієнтам радять спочатку виконати вимоги правоохоронців (якщо вони не суперечать закону та здоровому глузду), а вже потім скаржитись.

Інші порушення можуть допускатися під час евакуації транспортних засобів. Оскільки інструкцій стосовно проведення цієї дії також немає, поліцейські формують практику на власний розсуд.

Теоретично автомобіль може бути евакуйований, якщо він становить суттєву перешкоду. Рівень суттєвості поліцейському доводиться визначати самотужки. Наприклад, авто, залишене безпосередньо перед наземним пішохідним переходом, може завадити іншому водієві вчасно побачити дитину, яка несподівано вибіжить на дорогу. Водночас машина, залишена на тій же відстані, але за пішохідним переходом, такої загрози не становить. Тож у другому випадку евакуатор не знадобиться.

У першому ж усе також може виявитися непросто. Як правило, евакуатор їде більше ніж 2 год. Якщо протягом цього часу водій встигне забрати авто самостійно, постанова складається на місці.

Навіть якщо авто вже завантажено, але евакуатор ще не рушив з місця, у водія є шанс не розлучитися зі своїм транспортним засобом.

Допомога адвоката

Коли ж поліцейські не можуть самостійно впоратись із ситуацією, на допомогу приходять адвокати. Наприклад, власники машин у разі дорожньо-транспортної пригоди не соромляться звертатися по поради до захисників. Такий досвід має, наприклад, адвокат АО «Солодко і партнери» Сергій Кишенько.

За його словами, при прибутті адвоката на місце події (якщо є потерпілі) одним з основних завдань стає якісна фіксація слідів як основного джерела доказів. При цьому важливо допомогти слідчому правильно скласти план-схему ДТП з використанням сталих орієнтирів. Далі необхідно опитати учасників пригоди з розумінням того, що людина може помилятися щодо обставин події з урахуванням стресової ситуації. Слід простежити, щоб у протоколі була вказана незгода з планом-схемою ДТП, якщо він дійсно складений з порушеннями. Також не зайве зробити власні заміри та свій проект.

Висловлюючи позицію щодо європротоколу, адвокат зазначив, що за відсутності вини в скоєнні ДТП водієві краще викликати поліцію, тому що допущені при складенні плану-схеми неточності можуть стати підставою для відмови у страховому відшкодуванні.

Крім того, у разі пошкодження автомобіля особою, яка зникла з місця події, адвокат порадив не вказувати даних винуватця під час пояснень. У подальшому це призведе до відмови у страховому відшкодуванні на тій підставі, що має бути встановлена вина особи в судовому рішенні.

У цілому адвокати зауважують, що працівники національної поліції докладають зусиль, аби виконувати свою роботу належним чином. Однак, аби ці зусилля не були марними, потрібно регламентувати дії копів хоча б на рівні внутрішніх інструкцій та забезпечити поліцейських належною матеріальною базою, гарантованою законодавством. Також правники наполягають на необхідності проводити спільні обговорення проблем і пошук їх розв’язання в правовій площині.