Сам по собі факт відсутності обов’язкового попереднього дозволу органу опіки та піклування на укладення оспорюваного правочину не є безумовною підставою для визнання його недійсним.
Про це зазначається у постанові Верховного Суду України від 13.09.2017.
Мати неповнолітнього позичила 19 тис. доларів США. Предметом забезпечення виступила квартира, яку позичальниця фактично передала у користування позикодавцю. Неповнолітній був позбавлений можливості проживати у цьому житлі. В інтересах неповнолітнього до суду звернулась міська прокуратура, яка зауважила, що передача квартири відбулась без дозволу органу опіки і піклування. Суд першої інстанції, позицію якого підтримав апеляційний суд, визнав договір іпотеки недійсним. Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ залишив рішення попередніх інстанцій без змін.
ВСУ у постанові № 6-1414цс17 зазначив наступне. Правочин, що вчинений батьками (усиновлювачами) стосовно нерухомого майна, право власності на яке чи право користування яким мають діти, за відсутності обов’язкового попереднього дозволу органу опіки та піклування може бути визнаний судом недійсним за умови, якщо буде встановлено, що оспорюваний правочин суперечить правам та інтересам дитини.
Загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність. Отже, якщо власник майна є одночасно законним представником неповнолітньої або малолітньої особи та укладає правочини, які впливають на права дитини, він повинен діяти добросовісно та в інтересах дитини, а інша сторона договору має право очікувати від нього таких дій.
Правочин, вчинений батьками стосовно нерухомого майна, право власності на яке чи право користування яким мають діти, за відсутності обов’язкового попереднього дозволу органу опіки та піклування може бути визнаний судом недійсним за умови, якщо буде встановлено, що оспорюваний правочин суперечить правам та інтересам дитини, - звужує обсяг існуючих майнових прав дитини та/або порушує охоронювані законом інтереси дитини, зменшує або обмежує права та інтереси дитини щодо жилого приміщення, порушує гарантії збереження права дитини на житло.

Матеріали за темою
Чи є матеріальне становище після розлучення підставою для недійсності шлюбного договору — ВС
16.05.2022
Проти кого подавати позов про визнання права користування житлом — позиція ВС
в„–5 (1563), 05.02—11.02.2022
Які докази можуть свідчити про недійсність договорів купівлі-продажу, зауважив ВС
в„–1-2 (1559-1560), 12.01—21.01.2022
Із службового житла жодну дитину виселити не можна — проект
в„–52 (1558), 25.12—31.12.2021
ВС роз’яснив, як час звернення з повідомленням позначається на поновленні договору оренди
в„–51 (1557), 18.12—24.12.2021
Як слід виселяти боржника з житла, пояснив ВС
в„–51 (1557), 18.12—24.12.2021
ВС пояснив, чи може суд забезпечити позов проти виконавця про звільнення майна з-під арешту
в„–46 (1552), 13.11—19.11.2021
ВС пояснив, чому покупець не набуває прав на ділянку, якою користувався продавець будинку
в„–46 (1552), 13.11—19.11.2021
ВС пояснив, яку нерухомість не можна поділити між подружжям
в„–45 (1551), 06.11—12.11.2021
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!