«Допустив — шанс упустив»

Продовжено мораторій на перевірки: як скористатися нормами та захистити свої права в суді

Недавно парламент продовжив мораторій на перевірки з боку органів контролю та дещо обмежив права останніх. Утім, податківці давно навчились обходити заборони. Судова практика також неоднозначна. Та юристи наполягають: треба знати свої права й захищати їх у будь-який законний спосіб.

Недоліки системи

Сьогодні в Україні діє 2 мораторії на проведення перевірок. Перший з них установлений законом «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законів щодо податкової реформи» від 28.12.2014 №71-VIII. Другий — законом «Про особливості здійснення державного нагляду (контролю) в сфері господарської діяльності щодо фізичних осіб — підприємців та юридичних осіб, що застосовують спрощену систему оподаткування» від 23.02.2012 №4448-VI.

Щоправда, обидва вони стосуються малого та середнього бізнесу. Так, перший поширюється на підприємства з грошовим обігом до 20 млн грн. за рік, другий — на ФОП та юросіб-«спрощенців», котрі не сплачують податку на додану вартість. Цей мораторій передбачає можливість проведення перевірок виключно з дозволу Кабміну, за заявкою підприємства, за рішенням суду або в рамках кримінального провадження. Другий обмежує перелік органів державного нагляду, що можуть перевіряти суб’єктів, які потрапляють під дію закону.

Втім, як зазначив партнер АО «Летрадо» Микола Хахула на київській конференції розвитку та безпеки бізнесу, організованій агентством Lipsky Marketing Group, обидва акти мають недоліки.

Щодо першого склалася суперечлива судова практика. Більшість держорганів, зокрема Мін’юст, Держархбудінспекція, Мінекономіки, та деякі служителі Феміди (див. рішення Вищого адміністративного суду від 28.04.2016 та 2.06.2016) вважають, що закон №71-VIII не вносив змін до ПК, тому норма про мораторій є самостійною та стосується всіх органів контролю без винятку. «Однак є й протилежна практика, хоча її й менше, коли судді підтримують позицію, що закон поширюється лише на перевірки податкової та фінансової інспекцій», — додав М.Хахула.

Закон №4448-VI застосовується рідко, оскільки прописаний у ньому перелік органів, які можуть перевіряти «спрощенців», досить широкий. Хоча, за словами юриста, в його практиці були справи, коли контролери не допускалися до перевірок на підставі цього акта й спори закінчувалися рішеннями ВАС на користь підприємців.

Нові правила гри

Проте недавно було прийнято закон «Про особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (№3153, наразі очікує підпису Президента). Відповідно до новацій мораторій захищатиме вже всіх суб’єктів господарювання.

Зокрема, до 1 липня 2017 року будуть заборонені всі планові перевірки, а також обмежені підстави для проведення позапланових (ці положення не стосуються ДФС та ДФІ). Такими можуть бути:

• звернення фізосіб про порушення їхніх прав (за згодою на перевірку Державної регуляторної служби);

• власне бажання підприємств;

• рішенням суду;

• аварія, що спричинила смерть.

М.Хахула відзначив, що стануть неможливими позапланові перевірки, зокрема з таких підстав, як недостовірні дані в документах, неподання в установлений строк декларацій тощо. Крім того, підприємства зможуть відслідковувати наявність згоди ДРС на перевірку: відповідна інформація міститиметься на сайті служби.

Також для підприємств із обігом до 20 млн грн. буде продовжено дію мораторію на перевірки ДФС і ДФІ. Водночас, підкреслив юрист, ці норми вже не можна буде поширити на інші органи контролю.

Також під час конференції зверталась увага й на недавно прийнятий закон «Про внесення змін до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» щодо лібералізації системи державного нагляду» (№2418а, теж очікує підпису глави держави). У ньому передбачено, що тепер вимоги закону «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 5.04.2007 №877-V частково стосуватимуться ДФС, ДАБІ, Держпраці та інших органів нагляду. Також прямо прописана презумпція правоти суб’єкта господарювання: у разі неоднозначності норма повинна трактуватися на користь останнього. Вказано на можливість отримати письмову консультацію (як передбачено в ПК для ДФС).

Завжди готовий

Разом з тим уже на початку створення бізнесу важливо розуміти, що рано чи пізно до вас прийдуть перевіряльники, застеріг партнер АФ Pragnum Дмитро Жуков.

Передусім експерт порадив постійно проводити аудит первинної документації. «90% гарантій успіху в податковому спорі — це первинні документи», — аргументував він свою позицію. Натомість часто підприємці не приділяють належної уваги їх складанню. Причому тут важлива участь саме правника, а не бухгалтера, оскільки останній «дивиться на числа, натомість юрист — на суть: дати, підписи тощо».

Також фахівець рекомендував не нехтувати можливістю оскарження наказу на перевірку. Зокрема, практика Верховного Суду 2015 року свідчить, що, коли розпорядження незаконне, це приводить до відсутності правових наслідків перевірки. Натомість ще у 2010 році ВС визнав: якщо платник допустив податківців до перевірки, хоча мав право цього не робити, то надалі можливе оскарження тільки її наслідків. «Допустив — шанс упустив. Однозначно не пускайте перевіряльників, якщо вважаєте перевірку незаконною», — порадив юрист.

Наступний крок — підготовка до подання позову, зокрема первинної документації. Для отримання відстрочки правники радять ініціювати процес адміністративного оскарження результатів перевірки. Крім того, ВАС уважає: коли певні документи не були надані під час перевірки й навіть адміноскарження, суд не має права відхилити їх і повинен ураховувати як докази під час розгляду справи. «Тобто це означає: не подали під час перевірки, бо документи мали вади, виправили й подали до суду. Це нормально. Бо під час перевірки дефектний документ краще взагалі не давати», — порадив Д.Жуков.

Також він звернув увагу на те, що важливими аргументами в суді будуть допоміжні докази (експертизи, відповіді на адвокатські запити, пояснення контрагентів, маркетингові дослідження тощо). Сприятимуть в обстоюванні своєї позиції також науково-правові висновки університетів. ДФС не має доступу до таких доказів, а отже, не зможе ефективно заперечувати проти них.

До речі, самі митарі визнають: платники податків виграють у них 2/3 судових спорів. Хоча, на жаль, це не дуже зупиняє запал фіскалів. «Не доженемо, то хоч зігріємось» — можливо, саме такою логікою послуговуються контролери. Проте в будь-якому разі правники радять готуватися до «забігу» заздалегідь, а не тоді, як пролунає виклик на старт, тобто розпочнеться проведення перевірки.

Коментар «ЗіБ»

Олег Вдовичен, керуючий партнер АО «Вдовичен та партнери»:

— Продовжувати мораторій на проведення перевірок, безперечно, потрібно. Проте того обсягу, в якому він діє сьогодні, — недостатньо. Необхідно його розширювати.

У 2014 році я брав участь у підготовці кількох законопроектів, за якими список обмежень для перевірок мав бути набагато ширшим. Однак ці проекти не пройшли в Уряді. Сьогодні було б правильним повернутися до вже підготовлених документів, доопрацювати їх з урахуванням нинішніх реалій та прийняти як закони.

Питання: чи зацікавлені державні служби та урядовці в мораторії на проведення перевірок?

Зараз конфлікт між керівництвом Міністерства фінансів та Державною фіскальною службою значно ускладнює процес проведення дієвих реформ та захисту прав бізнесу. ДФС у свою чергу обходить мораторій, проводячи перевірки в рамках кримінальних справ (проваджень).

Відповідно, повертаємося до того, що, незважаючи на ефективні напрацювання, обмеження залишаються недосконалими. 

Микола Хахула, партнер АО «Летрадо»:

— Коли у 2014 році ввели мораторій законом №71-VIII, кількість перевірок зменшилася в рази. Хоча практика правозастосування різна, але, якщо правильно побудувати захист, можна убезпечитися від негативних наслідків. Звісно, є випадки, коли держоргани заперечують, що на них поширюється мораторій. Але це можна оскаржити в суді. Щоправда, на жаль, суд також неоднозначно підходить до вирішення цього питання.

Втім, краще не запроваджувати мораторію, тому що він має тимчасовий характер і багато винятків, а внести зміни до спеціальних законів, де чітко вказати, коли можна відмовити в проведенні перевірки, а коли ні. Натомість, за чинними нормами, перевірка — нібито порушення, але ніде не сказано, що платник має право відмовити в допуску перевіряльників на підприємство. І починається судова тяганина…