Ректор Національної школи суддів Микола Оніщук:

«Потреби суддівського корпусу вже виходять за рамки професійних знань»

Нині змінюються підходи до викладання служителям Феміди різних дисциплін. Та й перелік останніх значно розширився: крім професійних предметів, у розкладі занять є й такі, що покликані змінити ментальність володарів мантій. Про нові віяння в суддівській освіті та перспективи розвитку останньої «ЗіБ» розповів ректор Національної школи суддів Микола Оніщук.

 «Кандидати, які переможуть у конкурсі на посаду судді ВС, до призначення їх на посади мають пройти експрес-підготовку»

— Миколо Васильовичу, сьогодні перед суддівською освітою стоять нові виклики. Вони пов’язані з тим, що незабаром до Верховного Суду прийде 120 нових служителів Феміди, частина з яких взагалі не має суддівського досвіду роботи. Чи планує НШС проводити навчання представників нового ВС?

— Одним з індикаторів успіху судової реформи стане початок роботи новосформованого ВС. Нині юридична спільнота та громадськість активно стежать за перебігом конкурсу. Після його завершення Вища рада правосуддя має розглянути питання про призначення кандидатів на посади суддів і внести подання Президентові. Бачення НШС (його підтримує і Вища кваліфікаційна комісія суддів) полягає в тому, що кандидати, які переможуть у конкурсі на посаду судді ВС, до призначення їх на посади мають пройти експрес-підготовку.

Нині НШС у співпраці з проектами міжнародної технічної допомоги завершує формування навчальної програми. Її складовими будуть такі тематики:

• захист прав людини на основі практики Європейського суду з прав людини;

• сучасна доктрина і розуміння принципів верховенства права;

• тлумачення нормативно-правових актів;

• аргументація судових рішень у касаційному судочинстві;

• антикорупційне законодавство;

• прецедентна практика ЄСПЛ тощо.

З огляду на те що частина переможців конкурсу на посаду судді ВС не матиме суддівського досвіду роботи, важливими стануть заняття з психологічної адаптації до професії судді, тренінги із суддівської етики, управління часом у суддівській діяльності, комунікацій.

— Сьогодні спостерігається відхід від застарілих методів навчання, натомість активно запроваджуються інтерактивні форми. Яким є результат апробації інновацій у суддівській освіті?

— Законодавче закріплення тренінгової форми підготовки як основної для навчання суддів зумовило необхідність запровадження кардинально нових освітніх підходів та практик. Підготовка фактично повністю перейшла на використання інтерактивних, практично орієнтованих методів освіти. Ми взяли за правило застосування сучасних засобів передання знань за допомогою міні-лекцій, роботи в малих групах, обговорень, дискусій.

Серед нових форм також варто назвати моделювання судових засідань (симуляція), аналіз типових судових справ (кейсів), використання відеофільмів. Тобто суддя є не просто слухачем, а дійовою особою, залученою до навчального процесу. Лише у виняткових випадках викладач може прийти до суддів без презентації, проводити заняття, не залучаючи інтерактив.

В основі освітньої доктрини НШС лежать підходи, що грунтуються на формуванні суддівських навичок, умінь та обізнаності щодо питань суддівської етики, прав людини, розумінні особливої, значущої ролі судді в утвердженні верховенства права.

НШС дала можливість для суддів обирати для себе теми і заходи для підвищення кваліфікації. На сайті школи є розгорнуті пропозиції щодо одно- та дводенних семінарів з актуальних тем усіх чотирьох юстицій. Відповіддю на виклик часу є й запровадження дистанційних форм навчання.

За новими навчальними програмами і в цілому за новими освітніми стандартами школи у 2016 році підготовку та періодичне навчання вже пройшли 7897 суддів.

«Приблизно половину часу навчання займають дисципліни, які формують сучасні уявлення про поведінку судді»

— Чи завжди школі вдається знайти викладачів із сучасними поглядами на навчання? Чи проводить НШС певний відбір серед викладачів, обираючи кращих з найкращих?

— Підготовка висококваліфікованого судді неможлива без залучення досвідчених викладачів. Найкращим наставником для кандидата є діючий суддя, який володіє знаннями та досвідом у сфері обраної тематики й навичками викладацької діяльності, умінням застосовувати техніку ефективного навчання. Ми пишаємось тим, що сьогодні до освітнього процесу залучено близько 400 суддів-викладачів, а в школі створено самостійний відділ їх підготовки. Варто зауважити, що підготовка сучасних викладачів є одним з пріоритетів НШС, адже навчальні програми без викладача, по суті, є мертвими.

Виходячи із цього, ми активно працюємо і над навчанням тренерів для викладачів. Метою такої підготовки є забезпечення єдиного підходу до викладання стандартизованих навчальних курсів у всіх регіональних відділеннях НШС.

Проведені методологічні семінари з підвищення кваліфікації дозволяють викладачам опанувати сучасні методи висвітлення матеріалу для професійної дорослої аудиторії. Крім того, проводяться спеціалізовані тренінги для тренерів з конкретних курсів. Для забезпечення підготовки викладачів розроблено посібник «Застосування інтерактивних методів навчання у підготовці суддів» і навчальний курс «Методика розробки та викладання дистанційних курсів для судових кадрів».

Навесні 2016 року школа також провела конкурс для тренерів, які працюватимуть з кандидатами на посаду судді під час проходження останніми спеціальної підготовки.

— Нині багато говорять про те, що служитель Феміди — це не тільки знання, навички, а й відповідність морально-етичним критеріям. Чи приділяє НШС увагу морально-етичному вихованню суддів? Чи навчатиме школа володарів мантій, так би мовити, основам доброчесності?

— Дійсно, значущою складовою підготовки суддів і кандидатів на посаду судді разом з кваліфікацією стає формування в них необхідних знань та розуміння доброчесності. Це ті зміни, яких вимагає суспільство.

Нині майже кожна програма періодичного навчання суддів включає в себе низку відповідних компонентів: антикорупційне законодавство, суддівська етика та доброчесність, психологічна підготовка, ділове мовлення, суддівська дисципліна, управління часом. Тобто багато інших, крім суто професійних тем. Я сказав би, що приблизно половину часу навчання займають дисципліни, які формують сучасне уявлення про поведінку судді.

Зауважу, що «Суддівська етика» — один з найпопулярніших курсів на платформі дистанційного навчання НШС, яке пройшли вже майже 450 суддів (проведено вже 7 таких курсів).

Ми сподіваємося, що наші зусилля сприятимуть зміцненню світоглядних переконань. Однак не можна насильно змінити ментальність судді, ми лише даємо йому можливість зробити це, навчаємо як.

«Нині суддя має володіти значно ширшим колом компетенцій, ніж це було донедавна»

— Якими є нинішні міжнародні стандарти суддівської освіти? Чи далека українська освіта від них?

— Однією з тенденцій сучасної суддівської освіти є її міждисциплінарний характер. Потреби суддівського корпусу вже виходять за рамки професійних знань, навичок і вмінь та охоплюють тему психології, знання мов, здоров’я, спорту, способу життя тощо.

Нині суддя має володіти значно ширшим колом компетенцій, ніж це було донедавна. Він повинен не тільки знати право, а й враховувати соціальний контекст (розуміння суспільства та його потреб, недопущення дискримінації за різними ознаками), включаючи гендерний. Тобто мати значно більше знань і чеснот, оперувати новими здібностями, спроможностями, якостями для того, аби забезпечити належний захист прав та свобод людини.

Це сучасні виклики, які постали перед правосуддям, і ми маємо дати суддям і можливість, і уміння ними оволодіти. Звідси й зростання ролі суддівської освіти, зумовлене суттєвими змінами самої місії суддівства.

Більше того, виразна тенденція останнього десятиліття полягає в тому, що суди мають виходити за межі формального застосування позитивного права, так званого догматичного розуміння закону, а ставати засобом захисту свобод людини незалежно від стану нормотворення в країні та розвинутості основних правових інститутів і власне правових явищ. Місія суду, судді та правосуддя стала значно складнішою, багатоаспектною та відповідальною. А це передбачає необхідність формування в судді відповідного рівня не тільки правових знань, умінь і навичок, а й цілої низки якостей і здібностей як особистісного, так і соціального характеру.

Зважаючи на нові особистісно-моральні й кваліфікаційні якості та вимоги до майбутніх суддів, НШС змінила саму освітню доктрину, зокрема запровадила нові навчальні курси, покликані розвинути в суддів уміння й навички належного розуміння та застосування права. Ми оприлюднили на сайті школи стандартизовану програму, і охочі можуть пересвідчитись, що всі її модулі розроблені з розумінням значущої ролі судді в утвердженні верховенства права через захист прав людини і основоположних свобод.

Нині саме судді відповідають за верифікацію правової системи країни, по суті, виправляють недоліки діяльності органів виконавчої і законодавчої влади. Ми теж пішли назустріч цьому тренду, і тепер суддя може обрати для себе тренінг з тих питань, з яких хоче підвищити кваліфікацію, а також може повідомити про таку потребу НШС.

— Як розвиватиметься суддівська освіта в майбутньому?

— Нагальною потребою, зокрема й для суддівської освіти, є запровадження дистанційних форм навчання. Сьогодні пройшли апробацію 6 навчальних дистанційних курсів. Їх кількість і перелік тем розширюватимуться.

Інноваційним проектом у співпраці з Національним суддівським інститутом Канади є створення інформаційно-комунікаційної системи «Електронна школа суддів». Вона покликана забезпечити автоматизацію освітнього процесу, впровадження інтерактивних методів навчання, створення електронної бібліотеки (електронних баз навчальних матеріалів), доступність користувачів до цих ресурсів.

Загалом же основоположні засади і принципи функціонування НШС, пріоритетні напрями її розвитку, шляхи та завдання подальшого реформування суддівської освіти в контексті останніх законодавчих новацій визначено Стратегією розвитку Національної школи суддів України на 2016—2020 роки.

Тож, враховуючи поточні результати та плани на майбутнє, школа суддів продовжить розвиватись як заклад суддівської освіти, що відповідає міжнародним стандартам, національним потребам у кадровому забезпеченні судочинства.