Скарга на шляху еволюції

У Венеціанській комісії закликають Україну ще більше розширити можливості громадян для звернення до КС

Нові повноваження Конституційного Суду, який найближчим часом зможе розглядати скарги громадян і юридичних осіб, в Європі оцінюють позитивно. Водночас їх не вважають достатніми для ефективного захисту прав. А тому закликають українську владу ще більше розширити повноваження єдиного органу конституційної юрисдикції. Разом з тим для КС видається першочерговим завданням спробувати сили за нинішніх повноважень, а згодом думати над їх розширенням.

Конституція гідності

Двадцятиріччя своєї діяльності КС вирішив відсвяткувати, організувавши міжнародну конференцію, присвячену конституційному контролю та процесам демократичної трансформації в сучасному суспільстві. Зважаючи на зміни до Основного Закону й надання КС права на розгляд конституційної скарги, саме ця тема мала стати однією з головних на конференції. «До нас приїхали колеги, які вже мають досвід. І цей досвід надзвичайно важливий. Ми маємо наблизитися до тих стандартів, які діють у Європі», — відзначив очільник Суду Юрій Баулін. За його словами, завдяки новаціям удасться посилити контроль за діяльністю парламенту.

Необхідність збільшення ролі КС підтримували й учасники конференції з інших країн. Зокрема, заступник голови КС Австрії Бригітте Бірляйн наголосила, що в більшості країн, в яких вдалося провести ефективні реформи, суди конституційної юрисдикції мають сильні позиції.

У свою чергу професор Регенсбурзького університету Райнер Арнольд звернув увагу на те, що сучасне конституційне право спрямоване на індивідуалізацію захисту і в центрі його уваги перебуває людина. «Обмеження свободи можуть уводитися, лише якщо вони обгрунтовані по суті та слугуватимуть людям. Крім цього, має враховуватися принцип пропорційності», — наголосив Р.Арнольд. Водночас політики, за словами експерта, можуть перетворити державну систему на «формальну демократію», а тому конституційні суди мають стати в них на заваді. Таким чином, принцип конституційної скарги може стати одним із найбільш ефективних інструментів у цьому протистоянні.

Водночас, попередив голова Верховного суду Кіпру Мирон-Міхаель Ніколатос, для ефективного захисту прав громадян мають бути встановлені гарантії й для самих суддів. «Громадяни не можуть захистити себе, якщо судова система країни не є незалежною», — наголосив він. Також реформи не принесуть позитивних наслідків без розуміння, що всі рівні перед законом.

Перша пішла

Як повідомив Ю.Баулін, до КС уже надійшла перша конституційна скарга. Звернутись по захист вирішила юридична особа, а скарга стосується пп.2 і 3 ст.67 закону «Про виконавче провадження» (в цих нормах ідеться про примусове виселення). При цьому, схоже, підготовка скарги розпочалася задовго до набуття чинності змінами, адже складається вона зі 132 сторінок. До того ж, за словами Ю.Бауліна, написана професійно.

Очільник КС переконаний, що скарга має бути розглянута. Хоча варто відзначити, що особа, яка її готувала, пішла на ризик. Відповідно до ст.55 Основного Закону «кожному гарантується право звернутись із конституційною скаргою до КС з підстав, установлених цією Конституцією, та у порядку, визначеному законом». Отже, не тільки порядок розгляду скарг, а й порядок їх надходження має визначатися на законодавчому рівні.

Коли ж парламент зможе ухвалити документ, необхідний для повноцінної роботи Суду, — невідомо. Ще в середині вересня представники робочої групи розповідали, що проект уже фактично готовий, залишилося внести редакційні правки. Разом з тим доопрацювання все ніяк не зупиниться. Про це повідомив присутній на конференції Президент Петро Порошенко. Правда, він запевнив, що не затягуватиме з унесенням законопроекту до Верховної Ради.

Краще — більше

У свою чергу міжнародні експерти закликали підійти в максимальній готовності до впровадження нового інструменту захисту прав і почати роботу ще до ухвалення закону. «Цей процес має бути добре підготовлений», — наголосив голова Венеціанської комісії Джанні Букіккіо.

Він зізнався, що побоюється завалення КС величезною кількістю матеріалів, а тому слід не тільки прописувати законодавство, а й підвищувати готовність самих суддів працювати в нових умовах.

Щоправда, велике навантаження навряд чи стане несподіванкою і для самих суддів. Те, що на вул.Жилянську надходитимуть тисячі скарг, було зрозуміло ще із самого початку підготовки новацій. Підтвердив такі розрахунки під час засідання і Ю.Баулін. Разом з тим, на думку експертів, значна кількість матеріалів «компенсуватиметься» низькою якістю підготовки, внаслідок чого чимало з них відсіюватиметься відразу після прочитання.

Одним із «вигодоодержувачів» від запровадження змін у нашій державі, за словами керівника ВК, може стати Європейський суд з прав людини, до якого має зменшитися потік заяв з нашої держави. «Якщо українці звертатимуться до КС, то навіщо їм тоді звертатися в Страсбург?» — запитав Дж.Букіккіо.

Разом з тим, на його переконання, Україні варто було б розширити підстави для можливостей громадян потурбувати суддів на вул.Жилянській, запровадивши інститут повної конституційної скарги. Тобто слід дозволити звертатися до КС, якщо особа вважає таким, що суперечить Основному Закону, саме рішення суду, а не норму, на яку воно спирається.

«Звичайно, це збільшить кількість матеріалів, які надходитимуть до КС, але, виходячи з практики інших конституційних судів, які наділені такою компетенцією, цей тягар можна здолати», — відзначив керманич ВК. Один з останніх прикладів — Конституційний суд Туреччини, який зумів ефективно запровадити новації.

Дж.Букіккіо визнав, що аргументом проти повної конституційної скарги є ймовірність погіршення відносин між Верховним і Конституційним судами. «Це дійсно може трапитися спочатку, оскільки повна конституційна скарга робить ВС дещо менш верховним. Проте з часом обидві установи зможуть адаптуватись і злагоджено працювати», — сказав він.

Проте українська сторона, очевидно, ще не готова до такого розвитку подій. «Для того щоб запровадити повну конституційну скаргу, необхідно вносити зміни до Конституції», — дипломатично відповів Ю.Баулін, не висловившись проти ідеї загалом.

Видається, що такі новації могли б призвести до негативних наслідків для самого КС. Наразі ніхто не може спрогнозувати, яке навантаження чекає суддів за нових умов, яка буде якість надісланих матеріалів і скільки з них удасться розглянути впродовж року. Можливо, дуже широкі повноваження КС небажані для законодавця як мінімум тому, що довелося б ламати голову над розмежуванням функцій КС та ВС.

«Треба з чогось починати», — зазначив Ю.Баулін. Тож, схоже, нинішні повноваження Суду стануть своєрідним випробуванням для нього. Якщо впорається — можна буде говорити про нові виклики.