Які наслідки матиме кількагодинне голосування у ВР за звільнення законників?
29 вересня українці мали змогу побачити безпрецедентне кількагодинне голосування нардепів за звільненням деяких суддів, а також усе те, що супроводжувало процес у сесійній залі. Вочевидь, така процедура стане предметом розгляду як у національних судах, так і в Страсбурзі. Адже всі 29 суддів, з якими вирішили поквитатись у Верховній Раді, навряд чи погодяться заплющити очі на явні порушення та без боротьби залишити свої посади.
Заочне покарання
Нагадаємо, що екстрена сесія була скликана на вимогу глави держави в останній день повноважень Верховної Ради щодо обрання та звільнення суддів — 29 вересня (див. №40 «ЗіБ»). Переважній більшості суддів, за звільнення яких необхідно було проголосувати, ставилось у провину розгляд справ активістів майдану чи «автомайдану», котрі брали участь у масових заворушеннях.
Вища рада юстиції так квапилась із чорним списком, що навіть не зважила на ту обставину, що більшість суддів уже мали на руках постанови Вищого адміністративного суду, якими відповідні рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів та самої ВРЮ були визнані незаконними. Тобто відповідні проекти постанов ВР не мали під собою жодного підгрунтя, крім бажання політиків покарати так званих суддів майдану.
Порушення процедури звільнення почалося з того, що жоден суддя, чиє прізвище потрапило до списку на звільнення, не був повідомлений про розгляд його питання на позачерговій сесії. Хоча відповідно до ст.2161 закону «Про Регламент Верховної Ради України» таке запрошення вони мали отримати не пізніше ніж за 3 дні до дня її проведення. Адже, за Регламентом, присутність судді в сесійній залі під час розгляду питання про його звільнення на підставі пп.4, 5 ч.5 ст.126 Конституції є обов’язковою. Навіть якщо людину запрошували до ВР раніше. І тільки за таких умов допускається заочний розгляд питання.
Ще раз нагадаємо, що вимога Президента до Голови Верховної Ради була направлена 27 вересня. Зрозуміло, що жоден суддя навіть у цей день не був повідомлений про розгляд його питання. У кращому випадку це могло статися в обід 28 вересня, тобто менш ніж за день до голосування.
Як наслідок, із 34 суддів на засіданні був присутній лише один. Таким чином, маємо грубе процедурне порушення закону, довести яке в суді буде неважко.
Голосування «в чотири руки»
Крім того, народні обранці були помічені в порушенні порядку голосування, коли використовували інші картки. «Радикал» Андрій Лозовий навіть зізнався, що голосував чотирма картками, а В.Парасюк квапився проголосувати в різних місцях сесійної зали.
У рішенні «Олександр Волков проти України» ЄСПЛ уже констатував, що процесуальні норми створюються для забезпечення належного здійснення правосуддя та дотримання принципу юридичної визначеності. Причому люди вправі очікувати дії процедурних гарантій. Принцип юридичної визначеності має дотримуватися не тільки щодо сторін провадження, а й стосовно національних судів (див. п.47 рішення у справі «Дія-97» проти України» від 21.10.2010, заява №19164/04, з подальшими посиланнями). Він так само застосовується до процедур, що були використані для звільнення заявника з посади, включаючи процес ухвалення рішення на пленарному засіданні парламенту.
У справі «Олександр Волков проти України» Суд дійшов висновку, що рішення про звільнення заявника було проголосоване за відсутності більшості народних депутатів. Присутні на пленарному засіданні парламентарі свідомо та незаконно голосували за своїх численних відсутніх колег. Отже, рішення було ухвалене з порушенням ст.84 Конституції, ст.24 закону «Про статус народного депутата України» та ст.47 Регламенту ВР, які вимагають від народних обранців особистої участі в засіданнях і голосуванні. За цих обставин ЄСПЛ констатував, що таке прийняття рішення порушило принцип юридичної визначеності й, відповідно, не узгоджується з п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Крім цього, деякі параламентарі прямо наголошували на незаконності рішень, прийнятих Верховною Радою 29 вересня, оскільки порушена сама процедура голосування.
Взяті змором
Ще одним із грубих порушень можна вважати те, що спікер Андрій Парубій ставив на голосування проекти постанов доти, доки вони не набирали достатньої кількості голосів.
Відповідно до ч.9 ст.2161 закону про Регламент ВР у разі неодержання необхідної для прийняття рішення кількості голосів за звільнення з посади судді, обраного безстроково, з підстав, передбачених пп.4, 5, 6 ч.5 ст.126 Конституції, проводиться повторне голосування. Таким чином, якщо й під час повторної спроби не буде набрана необхідна кількість голосів, рішення вважається неприйнятим.
Натомість 29 вересня ситуацію зі схваленням проектів постанов доводили до абсурду. Щодо деяких суддів нардепам «пощастило» проголосувати аж 19 разів. Таку процедуру звільнення дуже важко назвати законною.
Не важко передбачити, що вже найближчим часом будуть подані 29 позовних заяв про скасування постанов ВР і відшкодування моральної шкоди, про розміри якої можна тільки здогадуватися. І не виключено, що вітчизняні судді стануть на захист прав своїх колег, не змушуючи їх доводити спір до ЄСПЛ. Адже, аналізуючи кількість порушень, які мали місце під час голосування 29 вересня, розумієш, що у Страсбурзі всі відповідні заяви проти України будуть задоволені…
Аби звільнити деяких суддів, довелося голосувати і за себе, і за сусіда.
Матеріали за темою
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!