Півострів потрапив під люстрацію

ВРЮ реалізує ідею політиків, які вимагали повного «очищення» судової влади. Щоправда — лише на непідконтрольній території

АР Крим і м.Севастополь не тільки на практиці, а й формально залишаються без українських суддів. Дехто з них виїхав на материкову частину країни, а для звільнення решти Вища рада юстиції вже зробила перший крок. Як наслідок, виникають унікальна ситуація й омріяний деякими політиками майданчик для радикального реформування судової системи.

Не дочекалися звільнення

Практично з перших засідань оновлений склад ВРЮ стикнувся з проблемою звільнення суддів, які залишилися працювати в Криму. Так, близько 30 кримських законників звернулися до колегіального органу з проханням звільнити їх за власним бажанням. Хоча невдовзі кілька з них ці прохання відкликали. Однак і ті заяви, які залишились, розглядати було нікому: минулий склад Ради було розпущено.

Як наслідок, кримські судді перейшли на роботу до російських інституцій, так і не звільнившись з українських. Хоча на той час, напевне, такою «дрібницею» не переймалися.

Після того як колегіальний орган відновив діяльність, йому довелося розглядати й прохання кримчан про звільнення. Щоправда, задовольняти їх у ВРЮ не поспішали. На той час уже було відомо, що, залишаючись представниками української влади, вони почали здійснювати правосуддя іменем Російської Федерації. Члени Ради побачили в цьому ознаки порушення присяги, а оскільки не мали повноважень самостійно відкривати щодо них дисциплінарні провадження, вирішили передати ці матеріали до Вищої кваліфікаційної комісії суддів. «Це була кризова ситуація, і кожен мав прийняти рішення для себе. Але залежно від того, як особа діяла в цій ситуації, Рада й повинна ухвалити рішення. Дії суддів, котрі залишилися працювати в АР Крим і Севастополі, ми оцінили саме так», — пояснив цю позицію голова ВРЮ Ігор Бенедисюк.

Паралельно до ВККС надходили звернення з Генпрокуратури, парламенту й Верховного Суду, в яких так само вказувалось на факти порушень присяги кримськими суддями й наголошувалось на необхідності відкрити щодо них дисциплінарні провадження.

До експерименту готові

У самій же кваліфкомісія вирішили не розпорошувати увагу, відкриваючи провадження за кожним фактом окремо, а об’єднати всі матеріали та розглянути гуртом. Першу спробу взятися за це питання ВККС зробила 26 жовтня. Водночас ніхто із 283 кримських суддів на запрошення до кваліфкомісії не відгукнувся і до Києва не прибув. Що й не дивно.

Навряд чи члени ВККС сподівались, що після другої спроби щось зміниться, але були зобов’язані діяти за процедурою. Тому перенесли розгляд цього питання на 10 листопада, а вже тоді, виконавши всі формальні зобов’язання, ухвалили рішення. Як наслідки, ВРЮ отримала рекомендацію звільнити 277 кримчан. «Вони порушили присягу, оскільки, присягнувши на здійснення правосуддя як судді України, прийняли на себе повноваження суддів іншої держави», — пояснив рішення голова дисциплінарної палати ВККС Микола Патрюк.

Ще 6 законників, хоча й були призначені на посади в Криму, присяги скласти не встигли, отже, і порушити її нібито не могли. Однак і їх було рекомендовано звільнити, але з іншим формулюванням — через порушення вимог несумісності.

Отримавши відповідні рекомендації, члени ВРЮ вирішили не відкладати їх у довгу шухляду. Вже 10 грудня висновки розглянула секція Ради з питань призначення суддів на посади та звільнення їх з посад. І цілком очікувано підтримала позицію кваліфкомісії. Для остаточного вирішення цього питання його було включено до порядку денного засідання Ради 17 грудня. Щоправда, з формальних причин його, напевне, доведеться відкласти: судді не з’являться на запрошення. Однак, зважаючи на те, що засідання ВРЮ проводить доволі часто, а проблем із кворумом не виникає, пропозиція про звільнення кримських суддів має потрапити до ВР і Президента ще до кінця року.

Швидше за все, глава держави і парламент своє слово скажуть оперативно, а після цього для реформування судової системи відкриються нові, ніким не очікувані перспективи. Досить часто можна почути висловлювання політиків про необхідність звільнення всіх нинішніх суддів і повну заміну їх новими за прикладом патрульної поліції. На сайті глави держави було навіть зареєстровано відповідну петицію. Дехто із суддів на це навіть іронічно зауважував: нехай для початку спробують провести подібний експеримент хоча б в одній установі й подивляться на результат. Зараз же виникає унікальна ситуація: всі судді з АР Крим і м.Севастополя або переїхали на материкову частину України, або будуть звільнені. Як наслідок, у разі повернення контролю над регіоном його судову систему доведеться відновлювати з нуля, і саме там можна буде побачити, чи зможуть новопризначені судді впоратися з обов’язками без «старших колег». Справа, як кажуть, стала за малим.

Поповнення й розвантаження

Навряд чи на таке ж швидке вирішення своїх питань можуть розраховувати й кандидати на перше призначення. На засіданні секції розглядали кандидатури 23 таких претендентів, 19 з яких отримали позитивні рекомендації, знайомство з іншими поки що відклали.

Зважаючи на те, що секція виносить лише рекомендаційне рішення, яке згодом розглядатиме ВРЮ, в присутності претендентів не було необхідності. Учасники засідання лише з формальної точки зору з’ясували, чи відповідають ці кандидати всім вимогам закону. На більш прискіпливе ставлення можна очікувати під час засідання Ради. Особливо, якщо недоліки будуть виявлені у рефератах. Тоді доведеться відповідати й на теоретичні запитання.

Та й після цього випробування не припиняться. Наразі в Адміністрації Президента вже зібралось десятки вердиктів колегіального органу про призначення законників. Однак присягу вони досі не склали. Тому, ймовірно, «новачки» так само поповнять цю чергу.

Своє засідання на тижні провела й дисциплінарна секція ВРЮ, яка, навпаки, розвантажувала архіви. Як повідомляв «ЗІБ» у минулому числі, Рада передала до ВККС 228 скарг на суддів судів першої та апеляційної інстанцій. Однак до завершення цієї роботи ще далеко, й цього разу було вирішено переслати ще 23 такі матеріали.

Продовжила секція й розгляд скарг на суддів Верховного і вищих судів. Цього разу обійшлося без сенсацій. У жодному з матеріалів цього разу члени Ради не побачили підстав для відкриття дисциплінарного провадження, і лише один було відкладено для уточнення інформації.