Конфлікт віри й посади

ВРЮ відмовилася звільняти законницю через релігійні погляди, які не дозволяли їй самостійно вносити рішення до реєстру

Чи зобов’язані судді самостійно вносити рішення до єдиного реєстру та що робити, якщо цей обов’язок суперечить їхнім релігійним переконанням? Відповіді на ці запитання намагалися знайти члени Вищої ради юстиції.

Організаційний момент

Секція ВРЮ з питань призначення суддів на посади та звільнення їх з посад під час засідання 28 вересня розглянула рекомендації Вищої кваліфікаційної комісії суддів стосовно звільнення суддів за порушення присяги.

Зокрема, «кваліфікаційники» звернули увагу на діяльність судді Генічеського райсуду Херсонської області Валентини Хоменко. Як повідомив член Ради Анатолій Мірошниченко, законниця не дотримувалась установлених строків передання справ до канцелярії суду, що призводило до порушення термінів їх направлення до апеляційної установи. Крім цього, неодноразово не додержувались строки виготовлення повного тексту рішення.

«Під час розгляду скарги у ВККС суддя обгрунтованих пояснень такої ситуації не дала. Не виявилось і доказів, які свідчили б про поважність причин, що призвели до недотримання нею вимог закону», — зазначив А.Мірошниченко.

Ще більше ускладнило становище законниці те, що вона вже була призначена безстроково та має великий стаж, а значить, на відсутність досвіду «списати» порушення не вдалося б. До того ж на суддю неодноразово скаржилися сторони у справах, які через її неспішність не могли звернутись до апеляційного суду.

Єдине, що могло б врятувати В.Хоменко, — це надто пряме трактування вимог законодавства. Так, відповідно до п.1 ч.2 ст.97 закону «Про судоустрій і статус суддів» висновок про порушення присяги ВККС може підготувати в тому разі, якщо «суддя вчинив дії, що порочать звання судді або підривають авторитет правосуддя». Член Ради Вадим Беляневич поцікавився у колег, чи можна вважати «діями» відсутність необхідних «дій» для того, щоб вчасно передати справи.

Однак, на думку А.Мірошниченка, слово «дії» у згаданій нормі законодавства застосовується в широкому значенні, а тому воно цілком може охоплювати і бездіяльність. Схоже, В.Беляневич вдовольнився таким поясненням і більше застережень не висловлюв       ав. Як наслідок, секція рекомендувала Раді внести подання до парламенту щодо звільнення судді за порушення присяги.

Без права доступу

Також невиконання посадових обов’язків стало підставою для скарги на Владиславу Гудим із Дніпровського райсуду м.Києва. Як зазначається в матеріалах ВККС, законниця відмовилась отримати ключ цифрового підпису, необхідний для того, щоб уносити матеріали до Єдиного реєстру судових рішень.

Щоправда, така ситуація виникла через релігійні переконання законниці. Так само вона відмовилась і від отримання ідентифікаційного номера. До того ж, як розповів А.Мірошниченко, суддя намагалася знайти вихід із цієї ситуації: записала всі невнесені справи на диск та передала його голові суду, щоб той сам виконав цю роботу або знайшов відповідальну особу. Також В.Гудим пропонувала, щоб рішення вносили помічники. Однак керманичу установи ці пропозиції не сподобались. Як повідомили у ВРЮ, він наполягав на тому, що це обов’язок саме законниці.

При цьому відповідно до затвердженого Кабміном Порядку ведення Єдиного державного реєстру судових рішень «електронні копії судових рішень надсилаються суддею або відповідальною особою апарату суду». Тобто можливість розв’язати цю проблему, схоже, була.

Окремо А.Мірошниченко наголосив на тому, що свобода віросповідан-
ня гарантується як Конституцією, так і Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод. До того ж з практики Європейського суду, наголосив член ВРЮ, можна зробити висновок: навіть якби закон прямо передбачав унесення суддею рішень до реєстру, Страсбург не схвалив би звільнення за таке порушення і вказав би на необхідність унесення змін до законодавства.

Під час обговорення рекомендацій ВККС усе вказувало на те, що секція не вважатиме за потрібне відхилити пропозицію про звільнення. Однак несподівано з’явились «додаткові обставини». Як з’ясувалось, матеріали про порушення В.Гудим присяги надіслала до ВРЮ і Тимчасова спеціальна комісія з перевірки суддів судів загальної юрисдикції. Звичайно ж, ці матеріали не вказують на релігійні погляди судді, а лише на порушення, допущені під час розгляду справ щодо учасників акцій протесту. До того ж дисциплінарна секція ВРЮ вже розглянула ці документи й побачила ознаки порушення присяги. Як наслідок, ВРЮ відклала розгляд «релігійної» скарги доти, доки не буде остаточно вирішена доля висновків ТСК

На перший раз пощастило

Можливо, поталанить уникнути звільнення за порушення присяги (незважаючи на відповідну рекомендацію ВККС) Олександру Закаблуку із Кагарлицького райсуду Київської області. Як розповів А.Мірошниченко, законник невиправдано довго розглядав кримінальну справу. Зокрема, довго не могло відбутись перше засідання, а між наступними встановлювалися надто тривалі паузи.

Результатом цього стало завершення строку притягнення підсудного до кримінальної відповідальності. Щоправда, лише на думку самого судді. Апеляційний суд із цим не погодився, вказавши на неправильні розрахунки законника. На переконання А.Мірошниченка, таку діяльність судді можна кваліфікувати як порушення присяги, а тому член Ради запропонував підтримати позицію кваліфкомісії й готувати подання до парламенту про звільнення О.Закаблука. Запитань до доповідача ніхто не поставив, але за зачиненими дверима члени секції вирішили рекомендувати ВРЮ відхилити рекомендацію ВККС.

Водночас рішення секції мають виключно рекомендаційний характер, і Рада сама вирішуватиме, чи погоджуватися з ними. Зважаючи ж на те, що до її складу входить більше осіб, ніж до секції, результати голосування можуть виявитись іншими. Та й доповідач матиме ще одну можливість висловити свою позицію та переконати колег.