Чи допоможуть нові правила проведення зборів повернути державі контроль над власними підприємствами?
Зміна правил проведення зборів акціонерів допоможе державі отримати частину прибутків підприємств, заявляють автори змін. При цьому мова йде про мільярди гривень. Разом з тим юристи вже говорять про те, що міноритарії все ще мають достатній перелік засобів для блокування зборів акціонерів.
Фінансові втрати
Ініціатива зменшити кворум для проведення зборів акціонерного товариства з 60% до простої більшості, тобто 50% плюс одна акція, з’явилася ще під час формування парламентської коаліції та включена до підписаної парламентарями угоди. Тому не дивно, що народні депутати підготували відразу 4 законопроекти, спрямовані на реалізацію обіцянки. При цьому ключовою відмінністю між документами було питання щодо застосування цієї норми до підприємств з різною формою власності. Зокрема, обмежити дію новацій тільки тими підприємствами, в яких держава є власником 50 і більше відсотків простих акцій, пропонувалося законом «Про внесення змін до статті 41 Закону України «Про акціонерні товариства» (№1310).
«Держава, маючи 50% в акціонерному товаристві, реально не може управляти ним, бо для прийняття рішення треба 60% акцій. Тому виникає ситуація, коли номінально держава — власник, а реально державною власністю користуються олігархи», — пояснював необхідність новації Олег Ляшко.
На потребі змін наполягав і автор одного з альтернативних проектів Юрій Дерев’янко. За його словами, у підприємствах, де олігархам належить понад 40% акцій, постійно під час зборів блокується розгляд питання виплати дивідендів. «Сьогодні загальна сума виплати таких дивідендів становить більш ніж 2 млрд грн., які наш бюджет повинен отримати», — навів розрахунки парламентар.
Під загрозою оскарження
Після початку обговорення ініціатив стало зрозуміло, що фаворитом є проект №1310. Один документ відкликали автори, інший не набрав голосів, щоб потрапити до порядку денного.
Однак суттєві застереження викликало його застосування лише до підприємств, частка яких належить державі. «Світова практика говорить про те, що на даний час єдина країна, де планка кворуму на зборах становить 60%, — це Україна. Більше такої країни у світі немає. Є 25%, є 40, є 50%, а більше немає. Тільки Україна», — наголосив представник ПП «Опозиційний блок» Юрій Воропаєв.
Більше того, за його словами, встановлення нових правил виключно для підприємств із державною часткою піде врозріз із ст.13 Конституції, відповідно до якої всі суб’єкти права власності рівні перед законом. Як наслідок, переконаний Ю.Воропаєв, законодавець зробить подарунок тим, хто не зацікавлений у змінах, адже дозволить оскаржити їх у Конституційному Суді.
Проти того, щоб розширити застосування нових норм, не виступив ніхто. Проте думки народних обранців розійшлися з приводу перехідного періоду застосування новацій. За словами народного депутата Вікторії Войціцької (Об’єднання «Самопоміч»), для повністю приватних підприємств він міг би становити до 10 років. Разом з тим її колеги наполягали на тому, що час для адаптації має обмежуватися лише роком, а щонайбільше двома.
Зрештою парламент прийняв закон №1310, додавши, що його норми набувають чинності відразу після публікації для підприємств з державною часткою, а без неї — з 1 січня 2016 р.
Метод захисту
Практично відразу після ухвалення змін почалися розмови про деякі слабкі місця акта. Так, нардеп від Блоку Петра Порошенка Сергій Лещенко звернув увагу на те, що новації не стосуватимуться «Укрнафти», можливість проведення зборів акціонерів якої, за кулуарними розмовами, стала однією з причин підготовки проекту. За словами парламентаря, власником контрольного пакета акцій компанії є не держава в особі Фонду держмайна, а юридична особа НАК «Нафтогаз України». На думку С.Лещенка, для того, щоб виправити ситуацію, доведеться вносити зміни до закону.
Водночас інакше на це питання дивиться представник ВО «Батьківщина» Ігор Луценко. Він звернув увагу колег на те, що відповідно до постанови Верховного Суду від 8.07.2014 у справі №21-55а14, «якщо акції, права на які в підприємстві державного сектору економіки належать державі, передаються в управління іншому підприємству державного сектору економіки, підприємство, яке передало акції, відповідно до ст.22 Господарського кодексу не втрачає статусу підприємства державного сектору економіки». Таким чином, робить висновок нардеп, нововведення стосуватимуться й «Укрнафти».
Та все ж, переконані експерти, розглядати закон як панацею від зловживань не варто. Як пояснюють у Юридичній компанії Prove Group, акціонери мають можливість блокувати збори різними методами — навіть через неправильне оформлення документів. До того ж у деяких акціонерних товариствах могли бути закладені додаткові умови проведення загальних зборів, які можуть ускладнити процес ухвалення рішень.
ПРЯМА МОВА
Ігор ЛУЦЕНКО,
фракція «ВО «Батьківщина»:
— Голосування за закон — чи не найбільш ілюстративний тест на готовність виконувати коаліційну угоду, реалізовувати програму «деолігархізації», наповнювати бюджет за рахунок багатих, а не бідних.
Історія питання стара, як уся українська корупція. Маючи 41% акцій, група власників «Укрнафти», пов’язана з так званою групою «Приват», багато років блокує можливість провести збори акціонерів (державі належить менш ніж 60%). Заважала норма, згідно з якою збори є дійсними лише за присутності власників 60%+1 акції. Збори потрібно провести для того, щоб змінити лояльний до «приватівців» менеджмент «Укрнафти».
Ми ухвалили закон, завдяки котрому держава отримала можливість змінити менеджмент і прийняти рішення про виплату дивідендів на державну частку. За багато-багато років там накапало чимало мільярдів гривень.
Підкреслю: це не збільшення оподаткування бізнесу, це означає взяти те, що за законом належить державі. Взяти в тих, хто точно не збідніє.
Матеріали за темою
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!