Мерило основного принципа

Определено критерии верховенства права: теперь на украинском

Изменениями к Конституции (относительно правосудия) из Основного Закона изъят принцип законности. Он останется в новых процессуальных кодексах, но исключительно как составляющая верховенства права. В то же время расширяются дискреционные полномочия судей, которые прежде всего должны руководствоваться принципом верховенства права. Однако относительно определения этого термина продолжаются дискуссии. Помочь с его пониманием должен документ Венецианской комиссии, принятый еще в прошлом году и на днях переведенный на украинский.

Без зайвих слів

У переддень річниці Конституції було презентовано документ Європейської комісії «За демократію через право» (Венеціанської комісії) Rule of Law Checklist, перекладений українською. Презентацію організувала програма USAID «Нове правосуддя» спільно з Радою з питань судової реформи та офісом Ради Європи в Україні.

Член Венеціанської комісії від України Сергій Головатий зазначив, що це перший переклад українською, бо оригінальний документ складено офіційними мовами комісії: англійською, французькою та російською.

До українського варіанта ввійшли, крім самого тексту, ще глосарій та коментар. Правда, там зазначено, що «цей неофіційний переклад публікується за домовленістю з Радою Європи, але відповідальність за його зміст несе виключно перекладач».

Останній до роботи підійшов творчо й переклав назву документа як «Мірило правовладдя». Російською його назва звучить як «Контрольный список вопросов для оценки соблюдения верховенства права». Натомість С.Головатий вирішив замість 6 перших слів застосувати «гарне українське слово «мірило». Він пояснив: лінгвісти радять під час перекладу вживати менше слів, якщо цей мінімум точно передає потрібне поняття.

Що ж до «верховенства права», то перекладач нагадав, що він був причетним до введення цього поняття до Конституції, але нині «треба рухатися далі й пізнавати це явище». Верховенство права (Rule of Law) досі ділять на два окремі поняття, а це, мовляв, позитивістське сприйняття. Тому запропоновано термін «правовладдя».

Радянський спадок

Посол США в Україні Марі Йованович сподівається, що документ Венеціанської комісії стане практичним посібником та забезпечить рівність усіх перед законом.

Вона привітала внесення змін до Конституції минулого року й відзначила, що в спілкуванні з людьми часто бачила розчарування. Водночас інвестори, в тому числі американські, вагаються, чи вкладати гроші в Україну. Оскільки для інвестицій має бути належний захист власності, натомість у нас, за її словами, часті факти рейдерства.

Проте М.Йованович покладає сподівання на судову реформу, зокрема на створення нового Верховного Суду, конкурс до якого має бути максимально відкритим і прозорим. Обрання чесних суддів до ВС, а також заснування антикорупційного суду вона назвала пріоритетом №1.

У свою чергу президент ВК Джанні Букіккіо схвалив український переклад Rule of Law Checklist, хоча й зазначив, що перевірити його якість не може, бо не володіє українською.

Він зауважив, що сприйняття перекладу зумовлене не завжди правильним трактуванням поняття «верховенство права». Його при перекладі легко сплутати із «правом закону». Адже в різних країнах, зокрема англосаксонського і континентального права, воно має різні назви, однак зміст відповідає верховенству права. «Дати визначення на пострадянському просторі ще складніше», — пояснив президент ВК.

Детальний документ

Ідея узагальнити практику застосування принципу верховенства права та визначити певні критерії виникла давно. У березні 2011 року ВК у своїй доповіді окреслила спільні риси в таких поняттях, як «the Rule of Law» (англ.), «Rechtsstaat» (нім.) та «État de droit» (франц.). Додатком до неї стала перша версія контрольного переліку питань для оцінювання стану верховенства права в окремо взятій державі. Рік по тому на іншій конференції було вирішено, що ВК має опрацювати цей перелік. Й 10 березня 2016 р. було ухвалено Rule of Law Checklist.

Друга, основна частина документа, містить еталонні тести. У ній ідеться про різні аспекти верховенства права, що їх було визначено в доповіді 2011 р., як-от: законність, юридичну визначеність, запобігання зловживанню повноваженнями, рівність перед законом і недискримінацію та доступ до правосуддя. А в останній главі мовиться про виклики для верховенства права: корупцію та конфлікт інтересів, а також про збирання даних і спостереження.

Дж.Букіккіо для прикладу навів поняття «доступ до правосуддя», яке «дуже важливе, але не дуже чітке». Відповідний розділ документа включає підрозділ «Незалежність і безсторонність», в якому йдеться про принципи незалежності як судової системи, так і окремих суддів, безсторонності судівництва, незалежності обвинувачення й адвокатури. При цьому, наприклад, підрозділ «Незалежність судової гілки влади» включає 14 підпунктів, «Незалежність окремих суддів» — 4. Інші аспекти також визначені відповідним чином, однак «тут ще багато роботи».

Надмірний радикалізм зашкодить

Суддя Конституційного Суду у відставці Микола Козюбра звернув увагу, що в Основному Законі закріплено принцип верховенства права поряд із принципом правової держави (стст.8 та 1 відповідно), що характерно й для інших країн континентальної Європи. І раніше багато хто принцип верховенства права ототожнював якщо не з верховенством закону, то принаймні з принципом правової держави. Однак за 21 рік багато чого змінилось.

Водночас із приводу визначення, що таке «верховенство права», тривають дискусії. «Надто багатогранне явище, щоб дати його визначення», — пояснив суддя. І додав, що навіть Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях не вдається до універсального визначення цього поняття, а прив’язує його застосування до конкретної правової ситуації. «Це правильно, виходячи з тих складових елементів чи вимог верховенства права, про які, зокрема, йдеться і в документі Венеціанської комісії», — сказав М.Козюбра.

Переклад українською «Rule of Law Checklist» він привітав. Але віддав би перевагу назві «Критерії оцінки стану верховенства права». «Хоча не заперечую й проти «мірила», — додав він. Трохи складніше з терміном «правовладдя». Власне, схожий термін існує в сусідній Польщі. Хоча в конституції цієї країни немає згадки про «верховенство права», натомість ідеться про «правову державу». В офіційних перекладах згаданий термін пишеться як «влада права».

Однак в Україні в офіційних перекладах, як і в Конституції, міститься саме визначення «верховенство права». Й уведення ще терміна «правовладдя», на думку конституціоналіста, може внести плутанину під час оперування поняттями в практичній діяльності.

Загалом М.Козюбра більшість термінів у перекладі схвалює. «Очевидно, автор перекладу сам розуміє, що не все є безспірним і бездоганним», — зауважив він. Деякі визначення потребують уточнення.

Зокрема, складовою верховенства права є законність, одним із принципів якої визначено «ієрархічну вищість приписів актів права». М.Козюбра все-таки вважає, що тут ідеться про ієрархічну вищість приписів саме закону: «Заперечувати пріоритетність чи ієрархічну вищість закону в системі нормативних актів важко».

Крім того, в перекладі серед принципів верховенства права називається «рівність перед законом». Утім, однією з його складових є «рівність за приписами права». Перший термін М.Козюбра вважає «абсолютно правильним». Що ж стосується другого, то він відповідає англійському «equality in law», що буквально перекладається як «рівноправ’я». «Тому термін «рівність за приписами права» є небезспірним», — підкреслив суддя.

На його думку, що можна назвати й інші терміни, «інтерпретації яких можуть викликати якщо не повне заперечення, то певні дискусії». Однак це виправдано, і надалі слід продовжувати роботу над глосарієм, а особливо над упровадженням критеріїв «правовладдя». Разом з тим термінологія, тим більш юридична, — явище консервативне. І до новацій тут слід ставитися дуже обережно та виважено. Бо надмірний радикалізм може призвести до плутанини.

Переклад-тлумачення

Суддя КС Ігор Сліденко ввважає, що верховенство закону і «Rule of Law», «м’яко кажучи, мають спільного не більше, ніж звичайний стілець і електричний».

Він зазначив, що ми маємо синтез радянської моделі правової системи і західних уявлень про право. Адже наша правова система, доктрина та методологія остаточно не сформувалися, хоча дрейфують у бік західного права.

Тому презентація відбувалась «у дуже специфічний момент». Учасники заходу згадували про судову реформу, але, на думку судді КС, вона «не полягає в прийнятті нових законів, а має відбуватись у головах». Треба вміти користуватися здобутками західного права, «з чим в Україні дуже серйозні проблеми». «Специфіка історичного моменту в тому, що ми остаточно відходимо від УРСР. Те, що нині відбувається, — це її похорон і народження нової України», — вважає І.Сліденко.

Він визнав, що перекласти документ українською важко, зокрема тому, що в нашій правовій системі немає половини понять, які є в системі загального права.

Нині одна з фундаментальних категорій західного права — «Rule of Law» знайшла своє вираження через роботу Венеціанської комісії в презентованому перекладі. Втім, на переконання І.Сліденка, цей переклад «має самостійне значення». А доданий глосарій «буде мати значення, відмінне від перекладу праці ВК». Суддя вважає, що ми маємо справу «не стільки з перекладом, скільки з перекладом-тлумаченням». І в цьому він бачить сенс презентації.

***

З огляду на вилучення з Конституції принципу законності, розширення дискреційних повноважень суддів, що передбачено новими процесуальними кодексами, а також на якість вітчизняного законодавства та підвищений запит українців на справедливість, імовірно, новим служителям Феміди треба мати принаймні науковий ступінь.

Також за підручники не завадило б сісти чиновникам усіх рівнів. А громадянам залишається сподіватися на нову якість інституту адвокатури та доступ до якісної безкоштовної правової допомоги, що також є складовою судової реформи.

ПРЯМА МОВА

Ігор СЛІДЕНКО, 
суддя Конституційного Суду України:

— Ми перебуваємо на етапі трансформації, наша правова система не набула рис завершеності, в ній безліч атавізмів. Конституційна реформа 2015—2016 років зачепила такий з них — вона містить ряд новел, які не апробовані або апробація яких призвела до специфічних, неочікуваних результатів.

Урешті-решт маємо те, що єдиних підходів до базисних речей, які визначають обличчя національної правової системи, нині немає. Чому? Бо те, що радянська наука називала правом, яке швидше було не правом, а ідеологічним контекстом держави, дотепер не трансформувалося ні на рівні освіти, ні на рівні науки.

Поява перекладу, очевидно, започаткує дискусію. І тільки подальше обговорення буде верифікатором тих підходів, які закладено в перекладі, але, безперечно, ця справа тільки починається.