По принципу «Ворон ворону…»

В попытках обосновать судейские решения менталитетом можно натолкнуться на дисциплинарную ответственность

Адвокат мотивировал необходимость отвода судьи, переведенного во Львовскую область с Востока, тем, что «у представителей этого региона за долгий период господства коммунистическо-олигархического клана сформировалась рабская покорность». Законник оценил это как нарушение правил адвокатской этики.

Мораль обґрунтування

Ситуацію розглядали на черговому засіданні Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, яке наприкінці квітня проходило в першій столиці України.

Як свідчать матеріали провадження, під час судового засідання у цивільній справі адвокат М. разом з клієнтом-позивачем засумнівався в об’єктивності та неупередженості судді після того, як останній повторно і, на думку юриста, без наявності законних підстав відхилив клопотання про призначення експертизи.

Через півтора місяця, під час наступного засідання, відповідно до ст.20 Цивільного процесуального кодексу було заявлено відвід судді. Але разом з описом виявлених порушень норм процесуального права захисник вирішив висловити деякі припущення щодо їх мотивів. Як убачається з роздруківки технічної фіксації журналу судового засідання, представник позивача, зокрема, заявив таке: «Крім того, слід врахувати, що суддя… переведений до Червоноградського міського суду Львівської області… зі Стаханівського районного суду Луганської області, є вихідцем з Луганської області. Як відомо із засобів масової інформації та історичних реалій, у представників цього регіону за тривалий час панування комуністично-олігархічного клану сформувалася рабська покірність та кланова система кругової поруки за принципом «Ворон воронові…». При цій системі чиновники, вважаючи себе представниками вищого клану, зневажають потреби простих людей і захищають лише свої інтереси, нехтуючи нормами законодавства та людської моралі й принципами справедливості».

Суддя кваліфікував це як порушення М. порядку в засіданні, що проявилося у висловлюваннях, котрі принижують його честь і гідність як людини та судді. Відповідно, попросив Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури Львівської області оцінити ці мотиви та притягнути адвоката до відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку.

Довірився ЗМІ

У висловлюваннях законник побачив пряме порушення ст.23 Конституції. Адже М. дозволив собі поділити людей за місцем їх проживання.

Дисциплінарна палата регіональної КДКА, перевіривши інформацію, не знайшла підстав для порушення справи. Але вища комісія (до якої звернувся суддя) скасувала це рішення, змусивши розглянути питання по суті.

Під час засідання ДП КДКА М. пояснив колегам, що покладався на інформацію зі ЗМІ, а вислів «Ворон воронові ока не виклює» не стосувався конкретного судді, а був лише цитатою із друкованих видань. Зі свого боку львівські «самоврядники» у своєму рішенні зауважили, що суддею-скаржником не було надано належних та допустимих доказів, які підтверджували б факт порушення адвокатом правил адвокатської етики та вчинення ним дисциплінарного проступку.

Закриваючи дисциплінарну справу, ДП КДКА відзначила, що адвокат не мав наміру образити суддю чи принизити його честь і гідність, але шукав мотивацію для відводу й у такий спосіб висловив оціночне судження щодо підстав для цього.

Із покаранням спізнилися

Рішення про закриття справи також було оскаржене. У ВКДКА, дослідивши матеріали, стали на бік судді: М. порушив порядок, удавшись до висловлювань, що принижують честь і гідність суду. А те, що адвокат не мав наміру образити суддю й висловив оціночне судження, не спростовує доводів про вчинення М. дисциплінарного проступку, передбаченого п.3 ч.2 ст.34 закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Разом з тим на час розгляду скарги закінчився річний строк застосування дисциплінарних стягнень, передбачений ч.2 ст.35 закону.

За таких обставин рішення ДП КДКА Львівської області скасували та ухвалили нове: закрити дисциплінарну справу у зв’язку зі спливом строку застосування дисциплінарного стягнення.

В цілому під час засідання ВКДКА 20—21 квітня було розглянуто 28 скарг на рішення, дії та бездіяльність КДКА регіонів, за результатами якого члени комісії прийняли такі рішення:

8 — про залишення скарг без задоволення, а рішень КДКА — без змін;

4 — про скасування рішень місцевих комісій та ухвалення нового рішення;

5 — про скасування рішення КДКА та направлення справ на новий розгляд із зобов’язанням вчинити певні дії.

Також було прийняте рішення за скаргою на дії КДКА та постанова про закриття провадження. Розгляд 9 скарг відкладено.