Що саме експертам Ради Європи не сподобавлося у проекті Закону про люстрацію суддів
Експерти Ради Європи звернули увагу на необхідність подальшого вдосконалення нового проекту закону «Про відновлення довіри до судової системи України», щоб він повною мірою відповідав Конституції та міжнародним стандартам. Основні зауваження стосуються складу тимчасової спеціальної комісії, процедури та строків люстраційної перевірки, а також деяких обмежень на зайняття адміністративних і виборних посад.
Позитивні зрушення
Відзначаючи, що деякі з положень узгодженого законопроекту (№4378-1) ураховують зауваження та рекомендації до попереднього тексту, експерти наголошують, що «деякі питання досі потребують вдосконалення». Такий проект висновку зробив президент асоціації суддів Австрії Герхард Рейснер, професор права Мадридського університету, доктор Лорена Бахмайєр-Вінтер (Іспанія) та професор публічного права Університету Глазго Джим Мердок (Велика Британія) за участі професора Ганни Сухоцької (Польща).
Насамперед експерти зауважили, що «новий текст фокусує увагу на перевірці тих суддів, які могли порушити присягу (а не на процесі загальної оцінки або оцінки компетенції всієї судової системи України)». Проте закликають не вважати таку позитивну оцінку за підтримку люстрації як нагально необхідного процесу відновлення довіри громадськості до судової влади.
У висновку відзначено як позитив збереження за Вищою радою юстиції повноважень щодо ухвалення остаточного рішення про притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності. Тобто, вважають експерти, проект відводить комісії лише роль підготовки справи для її розгляду Радою, а прийняття рішення залишається в компетенції ВРЮ, що й передбачено ст.131 Конституції. Щоправда, як припускають українські фахівці, навіть за наявності такої норми в законі на практиці ВРЮ все ж намагатимуться обмежити в прийнятті рішення, яке суперечитиме думці ТСК.
Також експерти РЄ привітали обмеження кола справ, що підлягатимуть перевірці, тими рішеннями, які пов’язані з подіями на майдані та останніми парламентськими виборами. До того ж, зазначено у висновку, часові рамки процесу перевірки суддів стали більш стислими, а вплив парламенту на призначення на окремі посади в судовій владі зменшено. «Це посилює незалежність судової влади в Україні», — погоджуються експерти.
Як позитив у висновку констатується зміна квот на з’їзд від судів різної юрисдикції. Якщо в проекті №4378 пропонувалося обирати по одному делегату від кожного суду першої інстанції, 3 — апеляційної, 7 — вищих спеціалізованих, а також 3 — від Конституційного та 5 — від Верховного судів, то тепер пропонується залишити чинний порядок, додавши тільки обмеження щодо участі в з’їзді керівників судів.
Зауваження поза увагою
Водночас, на думку авторів висновку, «певні ключові рекомендації, що містилися в першому звіті, досі не враховані». Якщо не зупинятися на дрібних зауваженнях, то основні застереження, як і раніше, стосуються складу ТСК, а також процедури притягнення суддів до відповідальності під час люстраційної перевірки.
Так, на думку експертів, «єдиною підставою для вжиття заходів щодо окремого судді має бути той факт, що суддя прийняв рішення, яке не відповідає законодавству України». Тобто, навіть якщо якесь рішення може бути оцінене громадськістю як «політичне», комісія, а згодом і ВРЮ, мають констатувати насамперед порушення процесуального чи матеріального законодавства. Відповідно, експерти радять навести вужче тлумачення терміна «порушення присяги», аби його розмитість не дозволяла свавільно тлумачити таку підставу для звільнення суддів з посади. До того ж, на думку членів Венеціанської комісії, доцільно передбачати ширший перелік санкцій, ніж догана та звільнення, аби дотримувалася пропорційність між підставою для притягнення до відповідальності та власне покаранням.
У контексті обсягу рішень, що підлягають перегляду, експерти радять установити певний строк давності. Також наголошується на тому, що «типи справ, які може розглядати спеціальна комісія, мають бути чітко виписані». «Критичним є те, що передбачається ретроспективна відповідальність», — застерігають експерти, і нагадують, що звільнення не може вважатися єдиною відповідною санкцією.
На їхню думку, проект закону варто доповнити критеріями, за якими визначатиметься прийнятність заяв, поданих до ТСК, для відкриття провадження з перевірки щодо судді. Інакше, вважають експерти, це може призвести до вибіркового або довільного застосування правил перевірки. Для запобігання упередженості знавці права радять початкові кроки ТСК щодо перевірки зробити конфіденційними, аби не нашкодити авторитету судової системи.
До того ж експерти наголошують, що в проекті бракує положень, які б забезпечили права судді, який проходить перевірку. «Не є достатнім лише визначити, що протягом першого засідання комісія «запровадить власні правила». Мають бути законодавчо визначені рамки основних процедурних гарантій, включаючи право судді бути почутим, право не свідчити проти себе, право на юридичне представництво, право надати докази, право на мотивоване судочинство», — зазначено у висновку.
Фахівці без досвіду
Як крок назад європейські правники оцінили новий порядок формування складу тимчасової слідчої комісії. «Це посилює ризик стороннього або політичного впливу на призначення її членів, зокрема в контексті відсутності задовольняючого застереження щодо кваліфікації її членів», — констатується у висновку.
Нагадаємо, що з 15 членів комісії тільки третина — це судді у відставці, які призначаються Верховним Судом. При цьому протягом останніх 5 років вони не мали обіймати адмінпосади в судах. Як представники громадськості до ТСК не можуть призначатися нардепи поточного скликання; державні службовці, судді, які останні 10 років працювали в правоохоронних органах або притягувалися до адміністративної чи кримінальної відповідальності. На думку експертів, виключення досить широкого кола осіб із числа кандидатів у члени комісії фактично є застосуванням принципу колективної вини.
Також стурбованість викликає й кваліфікація та політична належність представників громадськості. «У принципі, юрист, який щойно закінчив виш і практично не має досвіду роботи, але є членом політичної партії, яка асоціюється з виконавчою владою, так само може бути призначений членом комісії», — констатується у висновку. Це «створює ризик, що призначення членів комісії може відбуватися за рахунок політичних, а не юридичних факторів, а ймовірність подібної упередженості може нівелювати роботу комісії». Спеціалісти вважають, що «закон має чітко визначити та звузити кваліфікацію для осіб, які хочуть обіймати посади членів комісії».
До того ж, зазначено в документі, «проект суперечить не лише принципу юридичної незалежності, а й принципу юридичної визначеності, якщо остаточні судові рішення мають бути ретельно вивчені надзвичайним органом». Також абсолютно неправильно, на думку експертів, включати справи, які перебувають на стадії судового розгляду, в предмет перевірки ТСК.
Так само неприпустимо, аби кожен член комісії міг здійснювати права комісії за власною ініціативою. «Це положення є досить незвичним та проблематичним. Це може призвести до конфліктів усередині спеціальної комісії та поза нею», — констатується у висновку.
Повноваження й обмеження
Окремо експерти оцінили й зміни, що пропонуються до закону «Про судоустрій і статус суддів». Зокрема, вони радять не констатувати наявності негативного впливу керівництва судів на своїх колег і через це фактично застосовувати до них автоматичну люстрацію, а імплементувати альтернативні механізми, що можуть гарантувати об’єктивність розподілу справ та поділ суддів на палати. Відзначаючи, що ініціатива виборності голів судів самими суддями «сприятиме зміцненню принципу поділу влади та знизить ризик політичного впливу з боку народних депутатів», експерти водночас застерігають від помилок. Зокрема, на їхню думку, запропонований термін повноважень для керівників судів «здається надто коротким: у той час як посадова особа може бути переобрана тільки один раз, період усього в один рік видається недостатнім, щоб увійти в курс справ».
Крім того, незвичною є й можливість відкликання обраного керівника органом, який його обрав. На думку експертів, «це може створити особливу напруженість у суді». Натомість відносно короткого строку повноважень сказано, що він «може бути достатнім для вирішення проблеми судових помилок у тих справах, які не тягнуть за собою кримінальної чи дисциплінарної відповідальності».
Сумнівними, з погляду експертів, є положення, що визначають припинення повноважень членів ВРЮ та ВККС із моменту набрання законом чинності. Також фахівці вважають неправильним, що колишні члени ВККС і ВРЮ не мають права знову обіймати ці посади. «Це створює враження, що всі нинішні члени цих органів виконували свої обов’язки неналежним чином», — констатується у висновку. На думку експертів, такі обмеження мають діяти «виключно щодо членів, щодо яких установлена кримінальна або дисциплінарна відповідальність».
Матеріали за темою
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!