Кодове число «дев’ять»

Міжпрограмний перерозподіл видатків дозволить судам продовжувати роботу

Понеділок — день важкий. На цьому тижні це особливо відчувалося в стінах Вищого адміністративного суду. Адже 21 червня тут відбулося три заходи: пленум ВАС, засідання кваліфкомісії та Ради суддів адмінсудів. На зібраннях, зокрема, розглядалися різні питання: застосування тих чи інших законодавчих норм, надання «перепусток» до обителей Феміди. А ось орган суддівського самоврядування більше переймався нюансами бюджетного процесу. РСАС розглядала питання про розподіл видатків на 2010 р. між окружними та апеляційними адмінсудами та пропозиції стосовно основного фінансового закону на наступний рік.

Ні приміщень, ні марок

Розгляд питання щодо кошторису забрав у законників багато часу: понад 3 год. представники адмін’юстиції, Державної судової адміністрації, Рахункової палати та Мінфіну намагалися дійти згоди і знайти вихід з «грошового» лабіринту.
Суддя ВАС Микола Гурін ще раз нагадав про вічну проблему української Феміди — неналежне фінансування. Не вистачає коштів не те що на ремонт приміщень, закупівлю оргтехніки, виплату зарплати, а навіть на диски, конверти та марки.
М.Гурін зауважив, що згідно з рішенням КС від 11.03.2010 в «держбюджеті мають визначатися окремо для всіх судів видатки на їх утримання не нижче рівня, який надає можливість незалежного здійснення правосуддя, з подальшим забезпеченням повного і своєчасного виділення таких видатків». За словами мантієносця, потребу у видатках апеляційних судів задоволено на 23%, окружних — на 30%.
Він також оприлюднив інформацію ДСАУ, згідно з якою видатки, передбачені на інформатизацію адмінсудів, підуть на забезпечення функціонування Єдиного державного реєстру судових рішень (залишено нерозподілених трохи більше 9 млн грн.).
«У додатку №3 до закону про держбюджет для створення автоматизованої системи документообігу та забезпечення її функціонування ДСАУ передбачено кошти у розмірі 36 млн грн. Маємо зазначити, що згідно із законом «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження автоматизованої системи документообігу в адміністративних судах» від 5.06.2009 в адмінсудах з 1 січня 2010 р. вже запроваджена і функціонує ця система», — зазначив М.Гурін.
За його словами, згідно з дорученням Кабміну бюджетна програма «Створення автоматизованої системи документообігу у судах та забезпечення її функціонування» потребує затвердження порядку використання коштів, виділених на неї. Наказом ДСАУ створено міжвідомчу робочу групу для запровадження цієї системи. ВАС звернувся з листом до адміністрації з проханням додатково включити до складу робочої групи ще трьох співробітників ВАС. На цей лист ДСАУ ніяк не відреагувала і подала проект порядку використання бюджетних коштів за програмою до Мінфіну без узгодження з ВАС.

Дев’ятимільйонна суперечка

Після доповіді М.Гуріна до розмови про фінансові труднощі долучилися всі члени РСАС. Вони в один голос стверджували, що сьогодні існує небезпека припинення здійснення судочинства. «На фоні подій, що відбуваються в державі, вилізли всі «болячки» судової системи. Одна проблема тягне за собою іншу, й будь-якої миті суд може припинити свою роботу. Роками не вирішується питання щодо забезпечення нашого суду власним приміщенням. Кілька років ми змушені орендувати його в приватної структури. Нещодавно суд прийняв рішення, яке не задовольнило орендодавців, тому в нас іноді відключають світло, плату за оренду підвищили в 4 рази. Думаю, що оренду нам на наступний рік не подовжать, а нового приміщення в нас немає», — розповів голова Дніпропетровського апеляційного адмінсуду Олександр Мартиненко.
За його словами, вони протягом кількох місяців не відправляють пошту, в приватному порядку домовляються, щоб розглянуті справи розвозилися до окружних судів. Наслідком цього стали численні скарги громадян на невчасно отримані повідомлення. Проте і надіслати відповіді на ці скарги суд не може.
Заступник голови ДСАУ Олександр Лощихін понад 20 хв. звітував перед РСАС про стан фінансових справ. Ще стільки ж часу присутні цікавилися, яким шляхом слід піти, щоб трохи покращити ситуацію.
Дехто зазначав, що немає потреби витрачати 9 млн грн. на держреєстр, адже існують відділи інформаційного забезпечення, тому не варто витрачати кошти на утримання нових спеціальних структур. Порахували навіть, що натиснути одну кнопку — відправити рішення до реєстру — коштуватиме 11 грн.
О.Лощихін пояснив: якщо є потреба, можна створити робочу групу, яка проаналізує ситуацію і вирішить: 9 млн — це багато чи мало. Не сподобалося присутнім і те, що гроші на цей реєстр беруть з «кишені» Феміди. Адже в бюджеті не передбачені витрати для ДСАУ на ведення реєстру.
Члени РСАС не розуміли, чому за реєстр, який створюється на загальнодержавному рівні, мають платити саме адмінсуди. Але така вже фінансова логіка «головних бухгалтерів».

Єдиний вихід — перерозподіл

Представник Рахункової палати Едуард Щасний погодився, що кожен суд повинен знати, скільки йому виділяється коштів і на які потреби. Олександр Ткачук, який представляв Мінфін, був такої самої думки: ні реєстр рішень, ні інші програми не повинні утримуватися за рахунок судів, це повноваження ДСАУ, і саме її кошти повинні витрачатися на це.
«Тому я запевняю, що при формуванні бюджету на 2011 р. у додатку №9 «Розподіл видатків Державного бюджету України в розрізі судів всіх юрисдикцій і рівнів, організаційне забезпечення діяльності яких здійснює Державна судова адміністрація України», якщо такий залишиться (адже законопроектом про судоустрій та статус суддів передбачається, що кожен суд буде самостійним розпорядником коштів), нерозподілених централізованих грошей у ньому не буде», — наголосив О.Ткачук.
Члени РСАС запитали, чи можна зобов’язати адміністрацію розподілити 9 млн грн., призначених для роботи держреєстру, між судами. «Сьогодні це зробити проблематично, бо додаток №9 є складовою закону. Будь-які зміни до додатку можуть робитися лише шляхом унесення змін до держбюджету. Це процедура дуже складна і затяжна. Протягом року зміни до основного фінансового закону не так часто вносяться», — пояснив представник Мінфіну.
Торкнувся він і питання створення автоматизованої системи документообігу: «Якщо в адмінсудах ця система існує, є комп’ютери, програмне забезпечення, і вона лише потребує вдосконалення, то проблеми немає. Сьогодні є процедура перерозподілу коштів з однієї програми на іншу. ДСАУ, як головний розпорядник, може звернутися до Мінфіну щодо міжпрограмного перерозподілу грошей. Тобто можливо зменшити видатки на одну програму, перерозподілити на інші, в тому числі й на здійснення правосуддя адмінсудами».
О.Ткачук додав, що Мінфін розуміє: ті видатки, які виділяються на Феміду, не забезпечують її потреб. Але треба виходити із сьогоднішніх реалій. «Ми пережили страшний у фінансовому плані 2009 р., коли видатки, безпосередньо пов’язані з утриманням судів, були скорочені на 70%. Повернути за рік все неможливо, ми ще не оговтались від економічної кризи. Цього року ми трохи наближаємося до рівня 2008-го», — зауважив представник Мінфіну.
За його словами, перерозподіл — єдиний вихід, зокрема за рахунок фонду оплати праці. «Але оплати праці не суддів. На чому базується наша позиція? При плануванні бюджету видатки на оплату праці закладаються на планову чисельність суддів. Не є таємницею, що сьогодні багато вакансій, тому відбувається економія оплати праці. Хочеться ці кошти спрямувати на збільшення зарплати, але є певні застереження: якщо збільшується зарплата, автоматично зростає грошове забезпечення працюючих суддів. А це означатиме зменшення видатків на інші коди. Тому варто думати, куди краще цю економію спрямувати», — роз’яснив О.Ткачук.
РСАС одноголосно вирішила створити робочу групу, оцінити стан адмінсистеми, з’ясувати, на що саме кошти потрібніші. Адже, за словами декого з присутніх, створення нових систем не відповідає потребам часу, коли судді не забезпечені елементарними речами.

Марина ЗАКАБЛУК