Судді отримали перевагу

Відтепер більшість членів ВРЮ становлять володарі мантій, як того й вимагали експерти

Склад Вищої ради юстиції відтепер відповідає рекомендаціям Венеціанської комісії, яка наголошувала на тому, що більшість у колегіальному органі мають становити судді. Таким чином, долю колег вирішуватимуть в першу чергу самі законники.

Вже на валізах

Засідання ВРЮ 24 вересня можна вважати знаковим із двох причин. По-перше, більшість у колегіальному органі нарешті здобули судді. Це сталося після того, як Раду поповнив заступник Голови Конституційного Суду Сергій Винокуров. Таким чином, у ВРЮ з 20 членів вже 11 суддів та суддів у відставці.

«Таким чином, виконано норми закону «Про судоустрій і статус суддів», яким 2010 року за рекомендацією Венеціанської комісії змінено спосіб формування ВРЮ», — відзначив очільник Ради Олександр Лавринович. Щоправда, двоє членів ВРЮ, які представляють органи правосуддя, працювали не в загальних судах, а в єдиному органі конституційної юрисдикції. Так, член ВРЮ суддя КС у відставці Володимир Шаповал до переходу на роботу в Суд займався науковою діяльністю, а згодом став членом Центральної виборчої комісії. У свою чергу С.Винокуров до призначення в КС працював у прокуратурі та навіть був першим заступником Генпрокурора.

Ще одна досить важлива подія для Ради — переїзд у нове приміщення. Як розповів О.Лавринович, секція ВРЮ ще раз збереться на старому місці, а наступне, заплановане на жовтень, засідання колегіального органу відбудеться за новою адресою.

Недорахувалися вісьмох

Як і на попередніх засіданнях Ради, головним питанням став розгляд матеріалів щодо внесення подання Президенту про призначення кандидатів у судді. Як повідомляв «ЗіБ», у вересні співбесіди з майбутніми законниками відбувалися щотижня й щоразу комусь із претендентів не щастило — він отримував відмову. Так, 3 вересня ВРЮ відхилила відразу 4 кандидатури, а 10 і 17 того ж місяця — по одній. Не обійшлося без втрат і цього разу — Рада вирішила відмовити ще двом претендентам. Таким чином, усього за вересень шанс одягти мантії втратили 8 кандидатів, які не зуміли пройти останній етап добору.

Цього разу негативні вердикти отримали Руслан Безручко та Вікторія Клокол. До першого були претензії з приводу реферату, та й секція ВРЮ рекомендувала відмовити претенденту. Не скористався він і шансом відстояти своє право на професію, оскільки під час засідання не зумів дати чітких відповідей на запитання.

Натомість до реферату В.Клокол зауважень не було, але секцію не задовольнили її відповіді на додаткові запитання. Тому під час засідання Ради претендентку ще раз перевірили на знання положень Кримінального процесуального кодексу. Однак позитивних результатів ця співбесіда не дала.

Здавалося, що відмову отримає й Дар’я Сакун, яка бажає працювати у Звенигородському райсуді Черкаської області. «За 6 років я мав можливість перевірити багато рефератів, але рівень даного реферату взагалі не відповідає будь-яким вимогам. Що не абзац, то плагіат, і з реферату взагалі неможливо визначити, чи зрозуміла здобувач, про що йде мова», — так охарактеризував письмову роботу кандидатки Володимир Колесниченко. Після цього він поставив Д.Сакун кілька теоретичних запитань, схоже, очікуючи, що вона з ними не впорається. Але кандидатка зуміла відповісти і таким чином дала зрозуміти, що володіє темою на досить високому рівні.

«Слухаючи вас, дивуюсь, як ви могли написати такий реферат», — відзначив В.Колесниченко. Після цього претендентка спробувала пояснити недоліки своєї письмової роботи та відповіла ще на низку теоретичних запитань кількох членів Ради. Врешті-решт колегіальний орган визнав, що рівень підготовки Д.Сакун достатній та погодився, щоб вона стала суддею.

Загалом цього дня колегіальний орган підтримав 40 кандидатів у судді. До декого з них також були певні зауваження з приводу рефератів, але їм так само, як і Д.Сакун, вдалося довести членам Ради те, що вони готові обійняти суддівську посаду.

Єдиний підхід

Крім спілкування з кандидатами, члени ВРЮ намагалися виробити єдині підходи до проведення добору. Так, наступного дня після засідання відбулася зустріч представників Ради та Вищої кваліфікаційної комісії суддів.

Учасники засідання обговорили проблеми правозастосування під час здійснення процедури добору та призначення кандидатів на посади суддів, а також оскарження у ВРЮ рішень ВККС щодо встановлення результатів кваліфіспиту кандидатів у судді.

Як відзначив О.Лавринович, одним із завдань для обох органів є напрацювання нормативної бази щодо визначення стажу роботи у галузі права, необхідного для зайняття посади судді. Наразі він становить 3 роки, але, як наголосив очільник ВРЮ, виникає чимало питань щодо того, яка саме професійна діяльність може бути зарахована до стажу роботи в галузі права.

Учасники зустрічі домовилися про створення робочої групи з представників ВРЮ та ВККС для формування спільної правової позиції. Крім цього, вони вирішили, що необхідно залучати членів Ради до експертної оцінки тестових завдань для кандидатів у судді.