У справах про злочини проти адвокатів є тенденція – відсутність обвинувальних актів

Протягом 2023 року за інформацією про злочини проти адвокатів було відкрито 100 кримінальних проваджень. Утім жодне не було передане до суду з обвинувальним актом, жодній особі не було оголошено про підозру.

Про це інформує «Закон і Бізнес» з посиланням на НААУ.

Подібне може свідчити про негласний саботаж з боку органів прокуратури та досудового розслідування. Такого висновку дійшли у комітеті НААУ з питань кримінального права та процесу за підсумками аналізу Єдиного звіту Офісу Генпрокурора про кримінальні правопорушення за січень-грудень 2023 року (завантажити документ можна за посиланням).

Розділ XVIII «Кримінальні правопорушення проти правосуддя» Кримінального кодексу містить чотири склади злочинів, об’єкт яких пов’язаний із адвокатською діяльністю, а саме:

ст.397. Втручання в діяльність захисника чи представника особи;

ст.398. Погроза або насильство щодо захисника чи представника особи;

ст.399. Умисне знищення або пошкодження майна захисника чи представника особи;

ст.400. Посягання на життя захисника чи представника особи у зв’язку з діяльністю, пов’язаною з наданням правової допомоги.

Згідно із звітом, який складається відповідно до наказу Генпрокурора від 30.06.2020 №299 «Про затвердження форм єдиної звітності про стан кримінальної протиправності», за 12 місяців 2023 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань було внесено інформацію про 100 злочинів проти адвокатів та адвокатської діяльності, в тому числі: 77 – за статтею втручання в діяльність; 20 – про погрози або насильство; 3 – щодо знищення або пошкодження майна.

При цьому з урахуванням проваджень попередніх років, до суду з обвинувальним актом не було направлено жодної справи. Також згідно з офіційною статистикою, протягом року не було жодного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення.

Водночас, 67 справ правоохоронці закрили через відсутність події кримінального правопорушення, відсутність в діянні складу кримінального правопорушення та з інших підстав відповідно до ч. 1 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу.

На кінець минулого року не було прийнято рішення про закінчення або зупинення провадження у ста справах.

«Потерпілими в даних випадках стають адвокати, які є фахівцями в галузі права, тож оформлюють заяви про кримінальні правопорушення та фіксують докази належним чином, - звертає увагу голова  комітету НААУ з питань кримінального права та процесу Анжеліка Моісєєва. – Але навіть попри звернення органів адвокатського самоврядування до прокуратур всіх рівнів, органи досудового розслідування фактично уникають розслідування кримінальних правопорушень, вчинених проти процесуальних опонентів».

У комітеті це пояснюють у тому числі тим, що левова частина кримінальних правопорушень проти адвокатської діяльності здійснюється саме під час слідчих (розшукових) дій в кримінальному провадженні, в першу чергу під час обшуків, а також під час затримання особи в кримінальному провадженні. Відтак, подібні дії часто вчиняються слідчими та оперативними працівниками органів досудового розслідування, а їх колеги, що здійснюють розслідування кримінальних правопорушень проти адвокатської діяльності, фактично саботують розслідування.

«Слід також розуміти, що у адвокатів відсутні повноваження, які б давали можливість зобов’язати орган досудового розслідування повідомити особі про підозру або скласти обвинувальний акт. Відтак, якість усіх процесуальних рішень повною мірою залежить від сторони обвинувачення, - говорить А.Моісєєва. – І все це дає підстави говорити про негласний саботаж з боку органів прокуратури та досудового розслідування в частині забезпечення гарантій адвокатської діяльності наявними кримінально-правовими засобами».

Закон і Бізнес