Чи міг ВАС залишити нардепів з мандатами, вибореними з порушеннями законодавства?
Нинішня опозиція, як і жінка, здатна зробити з нічого три речі: законопроектний «салат», «зачіску» з транспарантів і «демократичну» трагедію. Резонансне рішення Вищого адміністративного суду щодо позбавлення мандатів двох народних депутатів спочатку спричинило хвилю драматичних прогнозів, а на цьому тижні продовжилося двома законодавчими ініціативами, які доводять, що незалежний суд для окремих народних обранців гірший за його відсутність. Якщо він не залежний від парламенту.
Пастернака не читав, але засуджую
Українські політики взагалі мають схильність сперечатися про те, чого не бачили, не чули й не читали. Тут діє олімпійський принцип: головне не перемога, а участь. Особливо якщо йдеться про правові норми, з якими пересічні громадяни мало обізнані, а тому змушені покладатися на авторитет політика.
Постанова ВАС від 8.02.2013 в усіх ток-шоу відсунуло на другий план навіть вимогу «Газпрому» щодо сплати $7 млрд штрафних санкцій. Рішення суду оцінили не інакше як «загрозу парламентаризму», оскільки, на думку представників нинішньої опозиції, воно відкриває можливість позбавлення мандата будь-кого з мажоритарників й у будь-який час після складання присяги. Хоча, якщо не ставати на позицію невідомого оцінювача Бориса Пастернака та прочитати мотивувальну частину цього вердикту, загроза виявиться удаваною.
Насамперед тому, що колегія суддів ВАС на обгрунтування свого рішення послалася на звіти Парламентської асамблеї Ради Європи від 29.11.2012 №13070 та ОБСЄ від 9.11.2012. Ці міжнародні інституції, спираючись, серед іншого, на заяви представників тієї ж опозиції, закликали українську владу провести перевірки «щодо вчинення правопорушень під час виборчих перегонів, які мали місце в одномандатних виборчих округах, у тому числі в одномандатних виборчих округах №№11 та 71, особливо під час установлення підсумків голосування, що могло призвести до недостовірного встановлення результатів виборів народних депутатів». Що, власне, і було зроблено.
«Під час проведення огляду виборчої документації одномандатних виборчих округів №№11 та 71 слідчими головного слідчого управління МВС та залученими спеціалістами із числа працівників секретаріату ЦВК було встановлено, що відомості, відображені в протоколах ОВК округів №№11 та 71, поданих до ЦВК... не є достовірними. Це підтверджується документами, що містяться в матеріалах відповідної кримінальної справи», — констатував суд.
Були сумніви й у членів Центральної виборчої комісії: до протоколів по цих округів додано 6 окремих думок. Серед тих, хто висловив зауваження, були голова комісії Володимир Шаповал та його заступники Жанна Усенко-Чорна та Андрій Магера, які вважали за неможливе «достовірно встановити результати виборів у цих округах у зв’язку з грубими порушеннями виборчого законодавства».
На думку експертів, за відсутності перелічених документів не було б і підстав для позовів. Відповідно, суд навіть теоретично не зміг би обгрунтувати нелегетимність обрання будь-якого нардепа-мажоритарника.
Водночас колегія суддів ВАС не могла не врахувати позицію Європейського суду з прав людини, який наголосив, що «факти знищення виборчої документації, незаконного тиску на членів виборчих комісій, фальсифікації фактичних даних та будь-яких інших фактів втручання в процес вираження думки народу є, безумовно, фактами, які становлять порушення права на вільні вибори, передбаченого ст.3 Протоколу №1, яке охоплює, безумовно, й право кожного виборця отримати той результат виборів, який установлений унаслідок вільного вираження думки народу». Саме цим правом і скористався, зокрема, нардеп VI скликання, колишній заступник голови Комітету ВР з питань правосуддя Юрій Кармазін, якого, до речі, навряд чи можна звинуватити в «провладній орієнтації».
Присяга все спише?
На відміну від ток-шоу, в юридичних колах та на форумах більше обговорювалася конституційність постанови ВАС. Головний аргумент опонентів: Основний Закон не містить такої підстави припинення повноважень народного депутата, як судове рішення, тільки вирок. Отже, ВАС не мав права розглядати цей позов і, відповідно, зобов’язувати Центрвиборчком призначити повторні вибори в «спірних» округах. Тобто, за логікою критиків постанови, складання присяги рівнозначне індульгенції щодо будь-яких порушень виборчого законодавства, які допомогли отримати мандат.
Іншої думки були судді ВАС: «Статус та повноваження народного депутата є похідними від законності обрання особи народним депутатом». Тобто йдеться не про дострокове припинення повноважень, підстави якого визначено ч.2 ст.81 Конституції, а про правомірність набуття депутатського мандата. І, як зазначено в постанові, «аналіз законодавчих норм дає підстави вважати, що особа може бути визнана такою, що позбавлена статусу та повноважень народного депутата, за умови визнання нелегітимним одного з етапів виборчого процесу, в тому числі в разі визнання недостовірними даних, занесених до протоколу ЦВК про результати виборів, і, як наслідок, неправомірного визнання особи обраною народним депутатом».
Спираючись на факти, які були встановлені правоохоронними органами та представниками секретаріату ЦВК, суд зауважив, що вони «ставлять під сумнів справжність та достовірність виборчої документації, а пошкодження виборчих бюлетенів… унеможливлює встановлення реального волевиявлення виборців». Представники ЦВК як відповідача у справі не змогли довести зворотного та й навряд чи могли це зробити.
Адже нагадаємо, що свого часу члени Центрвиборчкому з аналогічних підстав ухвалили постанову «Про неможливість достовірного встановлення підсумків голосування та результатів виборів народних депутатів України 28 жовтня 2012 року в одномандатних виборчих округах №№94, 132, 194, 197 та 223». Натомість результати у двох спірних округах — №№11 та 71 — залишили в силі. На думку суддів ВАС, це «є свідченням неоднакового підходу суб’єкта владних повноважень до вирішення однакових питань та вказує на порушення п.7 ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства».
У прецеденті — сила
Звісно, як відзначають деякі фахівці, можна було б дочекатися вироку суду щодо осіб, винних у фальсифікаціях, і вже на цій підставі позбавити нардепів мандатів. Проте, як зазначили у своїй постанові судді ВАС, «відновлення конституційних прав громадян мати легітимний законодавчий орган є обов’язком суду за умови встановлення істотних порушень вимог чинного законодавства щодо встановлення результатів виборів, які мали місце під час проведення виборів та після них». Аналогічної думки дотримуються й у Страсбурзі. Тож навряд чи варто було чекати чергового вердикту проти України, який би констатував порушення ст.3 Протоколу №1 до конвенції.
Крім того, колегія ВАС нагадала, що «суди зобов’язані привести свою судову практику у відповідність із рішенням Верховного Суду». І такий прецедент, як відомо, був створений у 2004 році. Саме «враховуючи неможливість достовірно встановити результати дійсного волевиявлення виборців у єдиному загальнодержавному виборчому окрузі шляхом повторного встановлення підсумків повторного голосування», ВС вирішив, що поновити права суб’єктів виборчого процесу можна лише шляхом проведення повторного голосування. Тоді в нинішніх опозиціонерів не виникло жодних заперечень щодо відсутності в законодавстві прямих норм щодо прав суду ухвалювати такі рішення. Та й міжнародна спільнота схвалила такий підхід до вирішення ситуації, яка виникла через порушення під час виборів.
Як у 2004 році, так і сьогодні скасувати свою постанову про визнання результатів виборів та призначити повторне голосування може тільки Центрвиборчком. Тому, на думку експертів, Верховна Рада й не повинна ухвалювати рішення про позбавлення повноважень нардепів, обраних у 11-му та 71-му округах. Парламент лише має передбачити в бюджеті кошти на цей процес та визначити дату повторного голосування.
Натомість народні посланці вирішили не квапитися. На думку Голови ВР Володимира Рибака, парламент має звернутися до Конституційного Суду «за тлумаченням відповідних статей Конституції та механізмів виконання рішення ВАС, набуття та втрати депутатського мандата». Спікер уважає, що «КС повинен поставити крапку в цій справі, щодо якої є дві діаметрально протилежні точки зору».
Щоправда, конституціоналісти дещо скептично ставляться до того, чи відкриє КС провадження за таким зверненням. Як і до можливості сформулювати запитання таким чином, аби обгрунтувати практичну необхідність тлумачення. Бо, як відомо, Суд не дає юридичних консультацій щодо того, як виконувати рішення судів. Та й в опозиції, схоже, не збираються забивати собі голову юридичними вправами…
Немає суду — немає проблем?
У базі законотворчості ВР з’явилося відразу дві ініціативи від імені опозиційних нардепів — як реакції на вердикт ВАС. Спочатку, ще до оприлюднення повного тексту постанови, один з лідерів ВО «Батьківщина» Арсеній Яценюк запропонував скасувати постанови ВР щодо обрання безстроково всіх 7 суддів, які винесли це рішення.
Того ж дня разом з товаришем по фракції Павлом Петренком він зареєстрував законопроект №2267, який має спростити процедуру звільнення суддів з посад: лише за ініціативою 45 народних депутатів і в обхід органів, які мають констатувати сам факт порушення присяги, — ВККС чи ВРЮ. Хоча, нагадаємо, європейські експерти, навпаки, наполягали, аби парламент узагалі був усунений від процедури обрання суддів. Але прихильникам євроінтеграції, схоже, ці стандарти суддівської незалежності не до вподоби.
Далі — більше. На цьому тижні представники тієї ж «Батьківщини» — Юрій Одарченко, Андрій Павловський, Степан Курпіль і Олександр Чорноволенко — вирішили ініціювати… ліквідацію Вищого адмінсуду взагалі (законопроект №2349). Функції касаційної інстанції в адмінсправах вони пропонують тимчасово зобов’язати виконувати судову палату в адміністративних справах ВС, «посиливши» її, також тимчасово, окремими суддями з нижчих судів. За півроку ВС має запропонувати парламенту суд (фактично — його нову назву), який замінить ВАС у судовій системі. При цьому суддів ВАС «розженуть» по апеляційних судах або відправлять у відставку, а тих, хто входив до складу другої палати, понизять у статусі до суддів місцевого рівня.
Звісно, вже сам текст цього проекту з численними помилками та юридичними неузгодженостями свідчить, що його призначення — не більш ніж інформаційний привід погрозити пальцем у бік представників судової влади. Тож навряд чи відбудеться повторення ситуації на кшталт спроби ліквідації Окружного адмінсуду м.Києва. В Європі цього точно не зрозуміють.
Прикметно, що рішення суду не квапляться виконувати й у ЦВК. Так, А.Магера, який не вперше висловлює незгоду з рішеннями ВАС, уважає, що є всі підстави звернутися до Вищої ради юстиції щодо компетентності суддів ВАС, які приймали відповідну постанову. «Чесно кажучи, це не перше рішення Вищого адміністративного суду, яке викликає в мене здивування. І гадаю, якщо буде звернення до Вищої ради юстиції, то ВРЮ досить прискіпливо подивиться на діяльність таких суддів», — сказав він в інтерв’ю журналістам. На його думку, колегія ВАС, зокрема, порушила процесуальні строки, визначені законодавством на оскарження результатів виборів.
Причому цю заяву державний службовець зробив, як і політики, не ознайомившись із мотивувальною частиною постанови, в якій дана відповідь і на цю претензію.
Отже, поки що виконання постанови суду заморожене: одні сподіваються на КС, інші — на ВРЮ, парламент чи Євросуд. Але, на думку експертів, цей вердикт настільки обгрунтований, що навіть у Страсбурзі навряд чи знайдуть у ньому вади. Натомість покарати за тяганину з його виконання можуть.
Насамперед тому, що колегія суддів ВАС на обгрунтування свого рішення послалася на звіти Парламентської асамблеї Ради Європи від 29.11.2012 №13070 та ОБСЄ від 9.11.2012. Ці міжнародні інституції, спираючись, серед іншого, на заяви представників тієї ж опозиції, закликали українську владу провести перевірки «щодо вчинення правопорушень під час виборчих перегонів, які мали місце в одномандатних виборчих округах, у тому числі в одномандатних виборчих округах №№11 та 71, особливо під час установлення підсумків голосування, що могло призвести до недостовірного встановлення результатів виборів народних депутатів». Що, власне, і було зроблено.
«Під час проведення огляду виборчої документації одномандатних виборчих округів №№11 та 71 слідчими головного слідчого управління МВС та залученими спеціалістами із числа працівників секретаріату ЦВК було встановлено, що відомості, відображені в протоколах ОВК округів №№11 та 71, поданих до ЦВК... не є достовірними. Це підтверджується документами, що містяться в матеріалах відповідної кримінальної справи», — констатував суд.
Були сумніви й у членів Центральної виборчої комісії: до протоколів із цих округів додано 6 окремих думок. Серед тих, хто висловив зауваження, були голова комісії Володимир Шаповал та його заступники Жанна Усенко-Чорна та Андрій Магера, які вважали за неможливе «достовірно встановити результати виборів у цих округах у зв’язку з грубими порушеннями виборчого законодавства».
На думку експертів, за відсутності перелічених документів не було б і підстав для позовів. Відповідно, суд навіть теоретично не зміг би обгрунтувати нелегетимність обрання будь-якого нардепа-мажоритарника.
Водночас колегія суддів ВАС не могла не врахувати позицію Європейського суду з прав людини, який наголосив, що «факти знищення виборчої документації, незаконного тиску на членів виборчих комісій, фальсифікації фактичних даних та будь-які інші факти втручання в процес вираження думки народу є, безумовно, фактами, які становлять порушення права на вільні вибори, передбаченого ст.3 Протоколу №1, яке охоплює, безумовно, й право кожного виборця отримати той результат виборів, який установлений унаслідок вільного вираження думки народу». Саме цим правом і скористався, зокрема, нардеп VI скликання, колишній заступник голови Комітету ВР з питань правосуддя Юрій Кармазін, якого, до речі, навряд чи можна звинуватити в «провладній орієнтації».
Присяга все спише?
На відміну від ток-шоу, в юридичних колах та на форумах більше обговорювалася конституційність постанови ВАС. Головний аргумент опонентів: Основний Закон не містить такої підстави припинення повноважень народного депутата, як судове рішення, тільки вирок. Отже, ВАС не мав права розглядати цей позов і, відповідно, зобов’язувати Центрвиборчком призначити повторні вибори в «спірних» округах. Тобто, за логікою критиків постанови, складання присяги рівнозначне індульгенції щодо будь-яких порушень виборчого законодавства, які допомогли отримати мандат.
Іншої думки були судді ВАС: «Статус та повноваження народного депутата є похідними від законності обрання особи народним депутатом». Тобто йдеться не про дострокове припинення повноважень, підстави якого визначено ч.2 ст.81 Конституції, а про правомірність набуття депутатського мандата. І, як зазначено в постанові, «аналіз законодавчих норм дає підстави вважати, що особа може бути визнана такою, що позбавлена статусу та повноважень народного депутата, за умови визнання нелегітимним одного з етапів виборчого процесу, в тому числі в разі визнання недостовірними даних, занесених до протоколу ЦВК про результати виборів, і, як наслідок, неправомірного визнання особи обраною народним депутатом».
Спираючись на факти, які були встановлені правоохоронними органами та представниками секретаріату ЦВК, суд зауважив, що вони «ставлять під сумнів справжність та достовірність виборчої документації, а пошкодження виборчих бюлетенів… унеможливлює встановлення реального волевиявлення виборців». Представники ЦВК як відповідача у справі не змогли довести зворотного та й навряд чи могли це зробити.
Адже нагадаємо, що свого часу члени Центрвиборчкому з аналогічних підстав ухвалили постанову «Про неможливість достовірного встановлення підсумків голосування та результатів виборів народних депутатів України 28 жовтня 2012 року в одномандатних виборчих округах №№94, 132, 194, 197 та 223». Натомість результати у двох «спірних» округах — №№11 та 71 — залишили в силі. На думку суддів ВАС, це «є свідченням неоднакового підходу суб’єкта владних повноважень до вирішення однакових питань та вказує на порушення п.7 ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства».
У прецеденті — сила
Звісно, як відзначають деякі фахівці, можна було б дочекатися вироку суду щодо осіб, винних у фальсифікаціях, і вже на цій підставі позбавити нардепів мандатів. Проте, як зазначили у своїй постанові судді ВАС, «відновлення конституційних прав громадян мати легітимний законодавчий орган є обов’язком суду за умови встановлення істотних порушень вимог чинного законодавства щодо встановлення результатів виборів, які мали місце під час проведення виборів та після них». Аналогічної думки дотримуються й у Страсбурзі. Тож навряд чи варто було чекати чергового вердикту проти України, який би констатував порушення ст.3 Протоколу №1 до Конвенції з прав людини і основоположних свобод.
Крім того, колегія ВАС нагадала, що «суди зобов’язані привести свою судову практику у відповідність із рішенням Верховного Суду». І такий прецедент, як відомо, був створений у 2004 році. Саме «враховуючи неможливість достовірно встановити результати дійсного волевиявлення виборців у єдиному загальнодержавному виборчому окрузі шляхом повторного встановлення підсумків повторного голосування», ВС вирішив, що поновити права суб’єктів виборчого процесу можна лише шляхом проведення повторного голосування. Тоді в нинішніх опозиціонерів не виникло жодних заперечень щодо відсутності в законодавстві прямих норм щодо прав суду ухвалювати такі рішення. Та й міжнародна спільнота схвалила такий підхід до вирішення ситуації, яка виникла через порушення під час виборів.
Як у 2004 році, так і сьогодні скасувати свою постанову про визнання результатів виборів та призначити повторне голосування може тільки Центрвиборчком. Тому, на думку експертів, Верховна Рада й не повинна ухвалювати рішення про позбавлення повноважень нардепів, обраних у 11-му
та 71-му округах. Парламент лише має передбачити в бюджеті кошти на цей процес та визначити дату повторного голосування.
Натомість народні посланці вирішили не квапитися. На думку Голови ВР Володимира Рибака, парламент має звернутися до Конституційного Суду «за тлумаченням відповідних статей Конституції та механізмів виконання рішення ВАС, набуття та втрати депутатського мандата». Спікер уважає, що «КС повинен поставити крапку в цій справі, щодо якої є дві діаметрально протилежні точки зору».
Щоправда, конституціоналісти дещо скептично ставляться до того, чи відкриє КС провадження за таким зверненням. Як і до можливості сформулювати запитання таким чином, аби обгрунтувати практичну необхідність тлумачення. Бо, як відомо, Суд не дає юридичних консультацій щодо того, як виконувати рішення судів. Та й в опозиції, схоже, не збираються забивати собі голову юридичними вправами…
Немає суду — немає проблем?
У базі законотворчості ВР з’явилося відразу дві ініціативи від імені опозиційних нардепів — як реакції на вердикт ВАС. Спочатку, ще до оприлюднення повного тексту постанови, один з лідерів ВО «Батьківщина» Арсеній Яценюк запропонував скасувати постанови ВР щодо обрання безстроково всіх 7 суддів, які винесли це рішення.
Того ж дня разом з товаришем по фракції Павлом Петренком він зареєстрував законопроект №2267, який має спростити процедуру звільнення суддів з посад: лише за ініціативою 45 народних депутатів і в обхід органів, які мають констатувати сам факт порушення присяги, — ВККС чи ВРЮ. Хоча, нагадаємо, європейські експерти, навпаки, наполягали, аби парламент узагалі був усунений від процедури обрання суддів. Але прихильникам євроінтеграції, схоже, ці стандарти суддівської незалежності не до вподоби.
Далі — більше. На цьому тижні представники тієї ж «Батьківщини» — Юрій Одарченко, Андрій Павловський, Степан Курпіль і Олександр Чорноволенко — вирішили ініціювати… ліквідацію Вищого адмінсуду взагалі (законопроект №2349). Функції касаційної інстанції в адмінсправах вони пропонують тимчасово зобов’язати виконувати Судову палату в адміністративних справах ВС, «посиливши» її, також тимчасово, окремими суддями з нижчих судів. За півроку ВС має запропонувати парламенту суд (фактично — його нову назву), який замінить ВАС у судовій системі. При цьому суддів ВАС «розженуть» по апеляційних судах або відправлять у відставку, а тих, хто входив до складу другої палати, понизять у статусі до суддів місцевого рівня.
Звісно, вже сам текст цього проекту з численними помилками та юридичними неузгодженостями свідчить, що його призначення — не більш ніж інформаційний привід погрозити пальцем у бік представників судової влади. Тож навряд чи відбудеться повторення ситуації на кшталт спроби ліквідації Окружного адмінсуду м.Києва. В Європі цього точно не зрозуміють.
Прикметно, що рішення суду не квапляться виконувати й у ЦВК. Так, А.Магера, який не вперше висловлює незгоду з рішеннями ВАС, уважає, що є всі підстави звернутися до Вищої ради юстиції щодо компетентності суддів ВАС, які приймали відповідну постанову. «Чесно кажучи, це не перше рішення Вищого адміністративного суду, яке викликає в мене здивування. І гадаю, якщо буде звернення до Вищої ради юстиції, то ВРЮ досить прискіпливо подивиться на діяльність таких суддів», — сказав він в інтерв’ю журналістам. На його думку, колегія ВАС, зокрема, порушила процесуальні строки, визначені законодавством на оскарження результатів виборів.
Причому цю заяву державний службовець зробив, як і політики, не ознайомившись із мотивувальною частиною постанови, в якій дана відповідь і на цю претензію.
Отже, поки що виконання постанови суду заморожене: одні сподіваються на КС, інші — на ВРЮ, парламент чи Євросуд. Але, на думку експертів, цей вердикт настільки обгрунтований, що навіть у Страсбурзі навряд чи знайдуть у ньому вади. Натомість покарати за тяганину з його виконання можуть.
ПРЯМА МОВА
Олександр Голуб, фракція КПУ:
— Всі питання та проблеми повинні вирішуватися до того, як народний депутат складе присягу. Після того як він її склав, будь-які подібні дії вже юридично нікчемні, рішення якого б рівня не приймалися.
Вадим Колесніченко, фракція Партії регіонів:
— Рішення ВАС для України — безпрецедентне. Відверто кажучи, тут уже перетинається адміністративне право з конституційним. Щоб не пороти гарячку, ми й звернулися до Конституційного Суду, аби він дав роз’яснення. Адже сьогодні немає процедури позбавлення нардепів мандатів. Мені важко оцінити законність рішення ВАС, тому що я, як людина, котра має виконувати закони, повинен виконати й рішення суду. Я можу погодитися з тим, що це рішення незвичайне. Але воно законне. І законне доти, доки уповноважений суд не скасує його.
Олесь Доній, позафракційний:
— У цьому випадку йдеться про політичне переслідування, а не про законність. Адже за абсолютно аналогічним позовом, який надійшов від кандидата в депутати у виборчому окрузі №11, суд вирішив, що порушень немає. Через два місяці після того, як виникли ті політичні обставини, майже в аналогічній справі, але вже за позовом колишнього нардепа Юрія Кармазіна, суд прийняв протилежне рішення. Цілком очевидно, що є зацікавленість суддів ВАС. Що це: політичний мотив, тиск чи фінансова зацікавленість? Цим уже мають займатися правоохоронні органи.
Андрій Сенченко, фракція ВО «Батьківщина»:
— Грубим порушенням процедури та Конституції є як підбиття підсумків у цих виборчих округах, так і рішення ВАС. Не можна розмінювати одну грубість на іншу чи одне беззаконня на інше. Тому ми наполягали на тому, аби в тих виборчих округах, де була відверта фальсифікація, провели повторне голосування. Проте влада не захотіла цього робити.
Матеріали за темою
Сучасні алгоритми виборчого процесу викликають у громадян політичну апатію — голова комітету НААУ
в„–5 (1563), 05.02—11.02.2022
Чому нардепи хочуть повернути виборчі округи на 5 років — проект
в„–52 (1558), 25.12—31.12.2021
Чилійці проголосували за молодість та соціальну рівність
в„–52 (1558), 25.12—31.12.2021
Кандидатів на виборах від зневаги та образ суд захищатиме позачергово — проект
в„–44 (1550), 30.10—05.11.2021
Особам з подвійним громадянством заборонять голосувати - проект
в„–5 (1511), 30.01—05.02.2021
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!