Приклад з Європи

Досвід адвокатів зі Старого світу став би в пригоді українським колегам, якби не різниця в повазі до закону

Українські адвокати вивчають досвід колег з Німеччини. Цікавими для них виявилися доступ до професії, інститут страхування адвокатської діяльності та система самоврядних органів. Та навіть якщо все це взяти за зразок, перепоною стане різниця у повазі до закону.

Суворі іспити

Професія адвоката у Німеччині завжди вважалась однією з найпрестижніших, а за популярністю вона поступається хіба що професії лікаря та священика. Тож не дивно, що сьогодні професійну діяльність у Німеччині провадять 165 тис. адвокатів. Ураховуючи, що населення країни перевищує 81 млн осіб, у середньому на одного правника припадає близько 500 потенційних клієнтів.

Утім, коли кількість правників у Німеччині перевищила 140 тис. осіб, адвокати почали висловлювати занепокоєння, що перенасичення ринку призведе до здешевлення та зниження якості адвокатських послуг. Однак нині як керівники самоврядних органів, так і державні посадовці переконані, що побоювання були марними.

Один з аспектів, який багато років є гарантією якості послуг німецьких адвокатів, — доступ до професії. Так, охочі займатися адвокатською діяльністю мають скласти два державні іспити. Як правило, з першим можуть впоратися лише 30% претендентів. А з другим — 15% від тих, хто склав перший. Якщо особа не склала якогось з двох екзаменів, доступ до німецької юриспруденції для неї закритий.

Перший екзамен проводиться по закінченні вишу. Він складається з двох частин — перевірки знань обов’язкових предметів та спеціалізації. Як показує практика, оцінку «відмінно» за результатами цього іспиту отримує не більш як 1% студентів.

Другий іспит складається після дворічного практичного навчання при одному з вищих земельних судів Німеччини. Щасливчики, які спроможуться набрати прохідний бал, отримують доступ до професії не лише адвоката, а й судді, прокурора та нотаріуса. Складність другого екзамену підтверджує те, що, скажімо, у 2014 р. з майже 9000 осіб прохідний бал набрали 1200, а на «відмінно» його склали лише четверо.

В Україні вже тривалий час обговорюють необхідність запровадження єдиного екзамену для доступу до правничої професії. Однак поки що ця ідея залишається на рівні дискусії, адже її втілення в життя потребуватиме масштабних реформ у сфері не лише юриспруденції, а й вищої освіти.

Два кити

Китами, на яких тримається діяльність адвокатів Німеччини, є неухильне дотримання етичних правил поведінки та повага до законодавчих приписів з боку всіх осіб, утягнутих в орбіту процесу.

Основні етичні принципи, якими має послуговуватись адвокат, закріплені у федеральному законі про адвокатуру. Там наголошується, що правник має бути достойним поваги і довіри, яких вимагає статус адвоката, як у рамках професії, так і поза ними.

Нагадаємо, що в Україні із цього приводу й досі тривають дискусії. Незважаючи на те що українські самоврядні органи затвердили правила адвокатської етики, окремі правники вважають, що їхня поведінка під час судового процесу і у вільний від роботи час може бути різною. Причому грішать цим не лише адвокати, а й інші представники правничої професії.

Стежать за гідною поведінкою адвокатів Німеччини та притягають їх до дисциплінарної відповідальності адвокатські суди. Вони складаються з голови суду та кількох членів, які призначаються управлінням юстиції федеральної землі після погодження з регіональною адвокатською палатою на 5 років. Робота в адвокатському суді вважається громадською, тож заробітна плата за неї не передбачена.

Другою інстанцією є спеціальна палата при вищих земельних судах. До неї входять як адвокати, так і судді. Проте головувати під час засідання може лише адвокат.

Надзвичайний перегляд справ, розглянутих як судами, так і палатами, може відбуватись у сенаті у справах адвокатів при Федеральному верховному суді Німеччини. За порушення німецький правник може дістати попередження, догану, штраф у розмірі до €25000, заборону провадити професійну діяльність на строк від 1-го до 5 років та виключення з лав адвокатури.

В Україні і доступом до професії, і притягненням правників до дисциплінарної відповідальності займаються кваліфікаційно-дисциплінарні комісії регіонів та Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, яка може переглядати рішення регіональних КДКА. Під час активного просування нової редакції профільного закону обговорювалася можливість розділити кваліфікаційні та дисциплінарні органи. Однак вже тоді окремі експерти, спілкуючись із «ЗіБ», зазначали, що таке розділення матиме сенс лише в разі зміни філософії доступу до професії, тобто запровадження єдиного іспиту.

Так само обговорюється можливість запровадження дисциплінарної відповідальності у вигляді штрафу.

З повагою до закону все набагато складніше. Так, під час конференції, організованої Національною асоціацією адвокатів України спільно з німецькою федеральною палатою адвокатів (BRAK), адвокат з Гамбурга Отмар Кюри, який є спеціалістом з кримінального процесу, не зміг зрозуміти деяких запитань, поставлених українськими колегами. Вони стосувалися, наприклад, наявності вибіркового правосуддя у Німеччині, арешту майна без повідомлення його власника, дисбалансу прав сторін захисту та обвинувачення, тиску на адвоката з боку правоохоронців, громадськості і навіть політиків.

Присутні на заході зрозуміли, що між ставленням до законодавчих приписів у Німеччині та в Україні — величезна прірва.

Національні особливості

Незважаючи на це, українські самоврядні органи всіляко прагнуть до взаємодії з німецькими колегами. А ті у відповідь надають неоціненну підтримку розвитку української адвокатури. Так, у 2014 р. почалася співпраця між BRAK та НААУ. Сьогодні у Берліні працює представництво НААУ, яке очолює заступник голови НААУ, РАУ Валентин Гвоздій.

Наприкінці липня цього року делегація НААУ відвідала Німеччину задля обміну досвідом. Зокрема, українські делегати вивчали досвід BRAK у розвитку інституту самоврядування, підвищенні кваліфікації, доступі до професії, здійсненні дисциплінарних процедур.

У рамках візиту була проведена низка зустрічей з керівництвом BRAK. Велике враження на делегацію справив підхід до страхування професійної діяльності. На думку голови Ради адвокатів м.Києва Петра Рябенка, це впорядковує ринок адвокатських послуг та сприяє підвищенню іміджу адвокатської професії.

А система адвокатських судів, на переконання голови КДКА у м.Києві Ігоря Орлова, є ефективним інструментом забезпечення незалежності професії. До того ж цей інструмент мав час, аби зарекомендувати себе належним чином, адже самоврядування німецької адвокатури діє з 1878 р. Тоді як в Україні сучасна модель самоврядування була запроваджена лише у 2012 р. Нині вона може зазнати чергових змін, адже прийняття нової редакції профільного закону і досі залишається актуальним.

Можливо, окремі досягнення Німеччини будуть відображені у новому тексті акта. От тільки без належної поваги до букви і духу закону та без дотримання нормативних приписів усіма особами, дотичними до правничої царини, жоден світовий досвід не піде на користь.