Феміді знову доведеться задовольнятися малим
Схоже, що в цей рік вітчизняна Фе¬міда ввійде зі старими проблемами, здебільшого фінансовими. Щоправда, урядовим прагненням зекономити на третій гілці влади представників останньої не здивуєш. Тільки в минулому році обителі Феміди кілька разів ризикували зупинити свою роботу через брак грошей. Проте парламентарі, до яких судді неодноразово звертались із проханням збільшити фінансування, в той час були зайняті реформеними питаннями. У результаті створено нову модель правосуддя. Її закріпили на папері, однак лише на законодавчому, про той, що з водяними знаками, нардепи, очевидно, забули.
Чим вище, тим краще
Як і в попередні часи, в цьогорічному головному фінансовому документі потреби третьої гілки влади були задоволені тільки частково. При цьому вищі спеціалізовані й Верховний суди опинились у більш виграшному становищі, ніж перша і друга інстанції. Зокрема, новостворений Вищий спеціалізований суд з розгляду цивільних і кримінальних справ отримав від держави кошти в повному обсязі. Для ВЦКС планується виділити 132,4589 млн грн. Ця сума є найбільшою порівняно іншими установами на верхівці судової системи.
Щоправда, таку щед¬рість законотворці продемонстрували не відразу: в проекті головного фінансового творіння цій обителі Феміди пропонувалося виділити лише 17,5 млн. Утім, схоже, заступникові голови цього суду Миколі Пшонці на засіданні Комітету ВР з питань правосуддя вдалося переконати нардепів у тому, що ВЦКС для нормальної роботи потрібно виділи ще 115 млн грн. Головний акцент він зробив на тому, що новостворена інституція є найбільшою за чисельністю працівників (120 суддів і 450 співробітників апарату) і для нормальної роботи їй просто необхідна вказана сума. Зазначимо: тільки на заробітну плату представникам ВЦКС у бюджеті виділено близько 60 млн грн., хоча поки що цей суд укомплектований на чверть.
А ось кошторис найвищого судового органу суттєво урізали, хоча в проекті бюджету фінансові перспективи ВС виглядали значно краще. На засіданні парламентського підрозділу, де розглядали бюджетні запити представників третьої гілки влади, очільник ВС Василь Онопенко був єдиним, хто не просив у парламентарів додаткових грошей. У проекті головного фінансового документа планувалося, що у 2011 році ВС отримає від держави 118,5 млн грн. Вказана сума, за інформацією В.Онопенка, для очолюваного ним органу є прийнятною, і їм не вистачає всього-на-всього 6 млн. Єдине, про що попросив володарів мандатів керманич найвищого судового органу, це підтримати проектні цифри. Однак у кінцевому підсумку ВС отримав значно меншу суму — 93,7 млн. Для порівняння: у минулому році для цієї обителі Феміди виділили понад 127 млн грн.
Якщо обсяг фінансування ВС значно зменшили, то Вищим господарському й адміністративному судам — збільшили. Зокрема, останньому виділили 85, 3 млн грн. (у минулому році — близько 62 млн. — Прим. ред.). До речі, ця сума була прописана й у проекті бю¬джету, але вона не задовольняла очільника ВАС Олександра Пасенюка. Він звернувся до голови про¬фільного комітету ВР Сергія Ківалова з листом, в якому вказував, що поточні видатки ВАС, за винятком грошей на заробітну плату з нарахуваннями та комунальні послуги, становлять лише 6,9 млн грн. Це, на переконання керманича вищого спеціалізованого суду, позбавить можливості задовольнити навіть першочергові потреби обителі Феміди, а саме: своєчасно відправляти пошту, виплачувати щомісячне грошове утримання суддям у відставці. «Під час аналізу видатків бюджетних призначень судової гілки влади 2011 року чітко простежується упереджений підхід до фінансового забезпечення адміністративної юстиції», — наголошував у зверненні О.Пасенюк. На його думку, кошторис господарських судів значно більший. За інформацією керманича ВАС, ті отримують значні надхо¬дження за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, крім цього, в них розглядається значно менше справ, ніж у адміністративних судах.
Зазначимо: в головному кошторисі ВГС про¬фінансовано на 96% від потреби, сума видатків сягає 123,8 млн грн. У 2010 році ця цифра була значно меншою — близько 72 млн.
«Заручники» незалежності
Відчутнішими фінансові негаразди будуть для представників місцевих і апеляційних судів. Згідно з розрахунками Державної судової адміністрації на фінансування установ третьої гілки влади першої та апеляційної інстанції необхідно 9,8 млрд грн., а держа¬ва виділила понад 2,5 млрд. Це тільки на 57 млн грн. більше, ніж у попередньо¬му році. До речі, число 9 млрд грн. фігурує й у бю¬джетних запитах на 2010 і 2009 роки, але жодного разу бажань Феміди не задовольнили хоча б наполовину.
Разом з тим, за інформацією ДСАУ, видатки на утримання обителей Феміди та установ судової ад¬міністрації становлять близько 24% від дійсної потреби. Також були зменшені обсяги видатків на оплату праці за окремими програмами. Додаткових фінансових вливань потребує і запрова¬дження нових бюджетних програм, зокрема функціонування автоматизованої системи документообігу в судах, введення Єдиного державного реєстру судових рішень та Реєстру електронних адрес органів державної влади, їх посадових та службових осіб.
До того ж згідно з логікою судових реформаторів кожен місцевий суд мав би стати самостійним розпорядником бюджетних коштів. Прибічники такої системи фінансування стверджували, що це є «ознакою реальної незалежності суду». Проте згодом законотворці дали задній хід, записавши в Бюджетному кодексі, що «перерозподіл видатків між місцевими, апеляційними судами в межах загального обсягу бюджетних призначень за відповідною бюджетною програмою окремо за загальним та спеці¬альним фондами державного бю¬джету здійснюється ДСАУ за погодженням з Міністерством фінансів».
Очевидно, такий крок був продиктований тим, що грошей для бухгалтерських служб, які мали бути створені в судах, у бюджеті просто не знайшлося. Тому в нинішньому бюджетному законі видатки прописані щодо кожного суду, однак ДСАУ разом з Мінфіном зможуть перерозподілити кошти, не цікавлячись думкою Феміди. Щоправда, за таких фінансових умов судовій адміністрації доведеться витиснути максимум з бюджетного мінімуму. Інакше робота першої та другої судових ланок і цього року може опинитися на межі зриву.
Незаплановані витрати
Крім цього, невирішеною залишається проблема, пов’язана з перерахунком заробітної плати служителів Феміди у зв’язку з визнанням незаконним п.5 постанови Кабінету Мі¬ністрів «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів» №865 від 6.09.2005. Нагадаємо: згідно з урядовим актом оплату праці служителів Феміди обчислювали, виходячи з мінімальної заробітної плати в розмірі 332 грн., однак після його оскарження суддівські оклади прив’язали до поточної мінімальної зарплати. У зв’язку із цим за кілька років держава заборгувала законникам чималі гроші.
Визнання незаконною вказаної норми й досі спонукає суддів звертатися до обителей Феміди з позовами про стягнення коштів. Після цього державні виконавці будуть змушені списувати гроші із судових рахунків. Водночас неза¬плановані дірки в кошторисі Феміди можуть з’явитись і внаслідок прагнення багатьох її представників зняти мантії. Це призведе до великого навантаження на бюджет і взагалі може за¬блокувати роботу третьої гілки влади. Державі надзвичайно складно відразу виплатити компенсації всім охочим вийти у відставку (тільки станом на 1 жовтня 2010 року потрібна сума становила більш як 30 млн грн.), тому дехто добиватиметься належного в обителях Феміди.
Про масштаби можливої фінансової проблеми добре знають у ДСАУ. За її підрахунками, заборгованість перед представниками суддівського корпусу за останні 5 років (з моменту дії урядової постанови) сягнула 5,1 млрд грн. Якщо ж проводити розрахунки з дня визнання Печерським районним судом м.Києва положення згаданого акта незаконним, то сума боргу сягне близько 4,7 млрд.
Крім того, нерозв’язаною залишилася проблема фінансового забезпечення перерахунку оплати праці суддів місцевих та апеля¬ційних судів, що виникла у зв’язку з ухваленням рішення в адміністративній справі за позовом члена Конституційного Суду Василя Німченка щодо введення в дію згаданої постанови Кабміну не з 1.01.2006, а з 1.06.2005. За інформацією судової адміністрації, для вирішення цього питання з державної скарбниці необхідно додатково виділити 636,7 млн грн. Перерахунку підлягає і щомісячне довічне утримання суддів та вихідна допомога, загальна сума тут дорів¬нює 136,5 млн.
Ще однієї загрози для добробуту вітчизняних вершителів правосуддя можна чекати зі Страсбурга. Як повідомляв наш тижневик у №52/2010, Європейський суд з прав люди може за¬стосувати до нашої держави штрафні санкції через невиконання пілотного рішення у справі «Юрій Іванов проти України». Нагадаємо: міжнародна судова установа зобов’язала нашу країну невідкладно, не пізніше ніж через рік після набрання страсбурзьким рішенням статусу остаточного (це сталося 15 січня 2010 року), запровадити на національному рівні ефективний засіб або комбінацію засобів захисту, здатних забезпечити адекватну і достатню компенсацію за невиконання або затягування з виконанням рішень українських судів відповідно до принципів конвенції в тлумаченні страсбурзького суду.
Однак до цього часу законотворці не виконали вимог Євросуду, й він невдовзі може почати роз¬глядати аналогічні позови проти України, але тепер сума сатисфакції буде вдвічі більшою, ніж досі. Ці виплати у головному фінансовому творінні не передбачені.
Отже, представникам третьої гілки влади доведеться або йти торованою стежкою і влаштовувати закону про бюджет конституційну пробу (аналогічні подання від Пленуму ВС надходили до Конституційного Суду майже щороку. — Прим. ред.), або ж сподіватися на законодавчі ліки від хронічної хвороби недофінансування. Панацеєю від безгрошів’я може стати інститут судового збору, про запровадження якого розмови точаться вже дуже давно. Ще на Х з’їзді суддів Президент наголошував на важливості такого нововведення, адже відповідно до європейських стандартів надходження від судового збору повинні йти на фінансування діяльності обителей Феміди. Та чи дозволять законотворці людям у мантіях «заробляти» на життя професією? Покаже час.
Ольга КИРИЄНКО
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!