Ніщо не минає безслідно

ВРЮ знайшла спосіб «покарати» суддів, строк притягнення яких до дисциплінарної відповідальності сплив

Вища рада юстиції продовжила розгляд дисциплінарних скарг на суддів апеляційних, вищих і Верховного судів. Зважаючи на те, що ці звернення надсилалися до колегіального органу ще в минулі роки, розраховувати на позитивний результат скаржники не могли навіть теоретично. Водночас, як пояснюють у Раді, навіть якщо строки притягнення до дисциплінарної відповідальності спливли — повністю уникнути відповідальності законникам не вдасться.

Час як союзник

Дисциплінарна секція ВРЮ провела вже друге засідання, основним питанням якого став розгляд скарг на суддів. Як повідомляв «ЗіБ», минулого разу члени колегіального органу опрацьовували матеріали, що надійшли у 2014-му, 2013-му, а то й 2012-му роках. Такі ж питання значились у порядку денному й цього разу.

Таким чином, ще до початку засідання можна було здогадатися, що жодного із законників до відповідальності притягнуто не буде. Тому не дивно, що самі судді, на яких було подано скарги, до ВРЮ не з’явились: у виправданнях не було жодної потреби.

Водночас увагу привертали прізвища суддів, згадані в порядку денному. Зокрема, серед них значилась і суддя Верховного Суду, голова Ради суддів Валентина Сімоненко. Щоправда, у скарзі вказувалось на дії законниці, вчинені нею ще у 2013 р. У той час вона працювала у Вищому спеціалізованому суді з розгляду цивільних і кримінальних справ та не обіймала керівної посади в органі суддівського самоврядування.

На думку скаржника, В.Сімоненко подовжила строк касаційного оскарження справи, не врахувавши положення ч.3 ст.238 Цивільного процесуального кодексу. Погодилися з таким твердженням і в Раді. «У діях судді вбачається порушення процесуального права», — наголосила секретар дисциплінарної секції Алла Лесько.

Водночас строк притягнення законниці до дисциплінарної відповідальності закінчився ще до того, як новий склад колегіального органу розпочав роботу. Таким чином, притягнути суддю до дисциплінарної відповідальності не було можливості. Не допомогла навіть «хитрість» скаржників, які про всяк випадок продублювали свої звернення кілька місяців тому. Однак це не мало жодного значення, адже річний термін обчислюється з моменту вчинення дій, а не надходження скарги.

Також одному з комерційних банків не вдалось домогтися притягнення до дисциплінарної відповідальності й судді ВСС Лідії Мазур. Не допомогло фінустанові навіть те, що свого часу її представники надіслали скарги в Адміністрацію Президента, Верховну Раду, МВС і Міжвідомчу комісію з питань захисту прав інвесторів. У свою чергу ці установи перенаправили матеріали до ВРЮ, чим надали позиції банку більшої ваги.

У фінустанові зазначали, що суд під час розгляду справи створив для сторін нерівні умови, адже банк отримав лише один день для підготовки до розгляду. Однак, зважаючи на строки, ні аргументів, ні підтримки державних інституцій до уваги не взяли.

Допоміг час уникнути відповідальності й Віктору Осєтрову та Сергію Фомічову з Апеляційного суду Кіровоградської області. Як відзначив член Ради Андрій Бойко, ці законники неодноразово виїжджали за кордон без належного документального оформлення, а в період від’їзду нібито розглядали судові справи. «В діях суддів вбачаються ознаки порушення присяги», — підкреслив представник колегіального органу, але визнав, що у відкритті дисциплінарного провадження щодо них необхідно відмовити з тих самих формальних причин.

Завести досьє і справу

Хоча судді й уникли дисциплінарної відповідальності, певні неприємні наслідки їх все ж таки очікуватимуть. Як повідомив голова ВРЮ Ігор Бенедисюк, інформація про підстави для дисциплінарної відповідальності і причини, з яких її не застосували, буде внесена до суддівського досьє. «Така наша спільна практика з Вищою кваліфікаційною комісією суддів, якщо бачимо ознаки дисциплінарного проступку, але відмовляємо через пропуск строку», — наголосив він. Відомості, які міститимуться в досьє, враховуватимуться при розгляді питань суддівської кар’єри. Звісно, якщо представники вищих судів намагатимуться перейти на вищі щаблі.

Несподіваними наслідками для судді Господарського суду Автономної Республіки Крим Вадима Шкуро обернулася скарга, подана ще у 2010 р. Зважаючи на давність, вона не мала була б спричинити жодних негативних наслідків, водночас, як повідомив А.Бойко, під час опрацювання матеріалів з’ясувався факт можливого отримання законником громадянства іншої держави.

Так, стало відомо, що В.Шкуро міг звертатися до Вищої кваліфікаційної колегії суддів Російської Федерації про призначення на посаду судді «арбітражного суду Республіки Крим». Тому секція вирішила рекомендувати ВРЮ відмовити у відкритті дисциплінарної справи, але водночас звернутись до вітчизняної ВККС із заявою «про надання правової оцінки поведінці судді».

Проте для самого В.Шкуро звернення до кваліфкомісії, напевно, стане лише маленькою неприємністю, принаймні порівняно з іншими подіями. Якщо він дійсно почав виконувати обов’язки російського судді, то його, швидше за все, очікуватиме притягнення до кримінальної відповідальності. Так, народні депутати з кількох фракцій висунули вимогу до Ген­прокуратури — подати матеріали для зняття недоторканності з 274 кримських суддів та притягнути їх до відповідальності. За таких умов інтерес «кваліфікаційників» видається лише доповненням до загальної тенденції.