Замальовки з побуту

Недоліки кошторису та ситуація на сході країни згуртували володарів мантій. Скруту долатимуть разом

На своєму січневому засіданні Рада суддів загальних судів вирішила розібратись у питанні обчислення суддівської винагороди та заробітної плати працівників апарату. Пролити світло на окремі особливості бюджету вирішила Державна судова адміністрація.

Коефіцієнт довіри

Одним із перших РСЗС розглянула питання фінансування у 2015 році органів судової влади та оплати праці апаратників. Проблема набула особливої актуальності через установлення граничного рівня заробітної плати для державних службовців. З’ясувати, на які прибутки можна розраховувати володарям мантій, члени РСЗС вирішили безпосередньо в розпорядника коштів. Членам ради було не зовсім зрозуміло, в який спосіб обчислюватиметься винагорода суддів із січня цього року, які категорії служителів Феміди мають відчути суттєве обмеження виплат, передбачене в державному бюджеті.

Запрошена на засідання ради заступник голови ДСАУ Людмила Гізатуліна пояснила, що відповідно до закону «Про внесення змін та визнан­ня такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28.12.2014 №76-VIII суддя з моменту закінчення його повноважень до моменту прийняття рішення про звільнення (відставку) отримуватиме одну мінімальну заробітну плату в розрахунку за повний календарний місяць. Утім, за твердженням заступника голови ДСАУ, сприймати цю норму треба з урахуванням деяких особливостей, адже вона не застосовуватиметься до тих, хто не склав присяги. Не підпадають під дію цієї норми й судді, повноваження яких не пролонговані через бездіяльність Верховної Ради. «Реально ця норма стосуватиметься тих суддів, які підлягають звільненню у зв’язку з досягненням 65-річного віку чи порушенням присяги, яке встановлено рішенням ВККС, чи прийняттям суддею громадянства іншої країни», — пояснила Л.Гізатуліна. Неподання у строк заяви про обрання безстроково також уважатиметься підставою для звільнення судді, а тому недбалі володарі мантій так чи інакше отримуватимуть «мінімалку».

Натомість, як зазначено в законі, судді матимуть шанс отримати винагороду розміром у 10 мінімальних зарплат, якщо в установі відбудеться скорочення штату. «Чому тоді територіальні управління ДСАУ в деяких областях, зокрема Полтавській, Рівненській, Дніпропетровській та подекуди в Київській, застосували цю норму до суддів, які не склали присяги?» — поцікавився в доповідачки голова РСЗС Павло Гвоздик, пояснивши, що із цього приводу до нього особисто звертались очільники установ. Л.Гізатуліна пообіцяла розібратись із цими фактами та з’ясувати об’єктивні причини такого рішення теруправлінь.

Закон не по закону

До того ж, як повідомила заступник голови ДСАУ, закон №76-VIII зупиняє дію цілої низки положень різних актів, включаючи закони «Про державну службу» та «Про судоустрій і статус суддів». До того ж, за словами доповідачки, у п.9 «Прикінцевих положень» закону «Про Державний бюджет України на 2015 рік» зазначено, що норми ч.3 ст.69, ст.129, ч.1 ст.144 закону «Про судоустрій і статус суддів» «застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування».

Положення цього пункту поставила під сумнів член РСЗС Олександра Ткач, яка зауважила, що «виконавча влада не має права втручатись у питання фінансового забезпечення володарів мантій». Це, на її погляд, суперечить п.14 ч.1 ст.92 Конституції, де сказано, що судоустрій, судочинство, статус суддів визначаються виключно законами. «Суддівська винагорода є невід’ємною частиною статусу судді й конституційних гарантій незалежності суддів, а отже, впливати на її розмір виконавчій владі заборонено. Із цього приводу вже неодноразово висловлювався й Конституційний Суд», — зауважила. О.Ткач.

Член ради також поцікавилась у представниці ДСАУ, чи обов’язково проводити скорочення в тих установах, де фактична чисельність працівників апарату на одного суддю менша за 3,7 (коефіцієнт граничної кількості працівників апарату відповідно до закону про держбюджет на 2015 рік). «Треба взагалі розібратися, кого слід уважати працівниками апарату? Наприклад, правовий статус помічників суддів визначається ст.151 закону «Про судоустрій і статус суддів», де сказано, що вони є окремими одиницями штату, які прикріплюються для кадрового та фінансового обслуговування апарату відповідного суду. Тоді як до штату апарату судів загальної юрисдикції входять, окрім працівників канцелярії, секретарі судового засідання, наукові консультанти та судові розпорядники», — зазначила член ради.

«Роз’яснюючи норми щодо обмеження заробітної плати, ми брали загальний коефіцієнт по всій судовій системі, адже розуміємо, що існують суди малочисельні, де цей коефіцієнт буде вищим за граничний, а у великих судах — безумовно, нижчим», — пояснила Л.Гізатуліна, запевнивши, що в подальшому ДСАУ переглядатиме норми щодо співвідношення фактичної чисельності апарату до штатної кількості. Проте наразі для того, щоб судді мали змогу отримати винагороду в 10 «мінімалок», установа повинна провести скорочення штатних одиниць. «Утім, що стосується вимог ч.1 ст.144 спеціального закону про побутове й соціальне забезпечення працівників апарату, то виконати їх у цьому році в обсязі, що заявлено в законі, виходячи з наявних бюджетних можливостей, ми не зможемо», — повідомила заступник голови ДСАУ.

Отже, працівникам системи доведеться цього року затягнути паски ще дужче. І володарям мантій, і працівникам апарату доведеться зважити на становище держави та вже вкотре сподіватися на покращення.

Не нагородами єдиними

Проаналізувала РСЗС і свою роботу в ІІ півріччі 2014 року. Як доповіла секретар ради Оксана Самсонова, особ­ливу увагу «самоврядники» приділили діяльності судів, розташованих у зоні проведення антитерористичної операції. Так, на початку грудня минулого року РСЗС звернулася до голови Вищої кваліфікаційної комісії суддів Сергія Козьякова з проханням першочергово розглянути матеріали суддів з Луганської та Донецької областей стосовно їх переведення в інші регіони. «Ми також звернулися до голів місцевих судів, куди були переведені їхні колеги із зони проведення АТО, з проханням допомогти їм виконати норми закону «Про очищення влади» та пройти перевірку на місцях», — повідомила секретар.

Не забувала рада останні півроку й заохочувати сумлінних працівників системи. Так, почесними грамотами були нагороджені 46 працівників апарату й суддів, а подяк РСЗС удостоїлися 16 апаратників.

Утім, не нагородами єдиними жила рада від засідання до засідання. За словами О.Самсонової, «загальники» протягом звітного періоду отримали 155 звернень від громадян та юридичних осіб. Переважно люди зверталися до ради, як повідомила серкретар, через упередженість і неетичну поведінку суддів або їх неналежне ставлення до учасників процесу. «Проте при розгляді звернень виявилося, що здебільшого такі скарги не є обгрунтованими через наявність протилежних інтересів у сторін процесу», — пояснила О.Самсонова.

Чимало звернень громадян отримала рада у зв’язку з порушеннями строків розгляду окремих справ, що пояснюється об’єктивними причинами: неявкою учасників процесу, тривалим проведенням експертиз тощо. Окремо секретар ради відзначила скарги, які стосуються незадоволення з боку громадян ухваленими судом рішеннями. «РСЗС постійно дає роз’яснення скаржникам щодо існуючого механізму оскарження й неприпустимості будь-якого тиску на суд у позапроцесуальний спосіб», — наголосила О.Самсонова.

Разом з тим під час обговорення цього питання член ради О.Ткач закликала ретельніше підходити до розгляду звернень не тільки громадян, а й суддів, які останнім часом дедалі частіше турбують орган самоврядування. «Нині існує багато технічних можливостей, включаючи й відеоконференцзв’язок, коли член РСЗС може бути залучений до обговорення проблеми, порушеної нашими колегами з регіонів», — зауважила О.Ткач. Вона наголосила, що існує купа недоліків у роботі апеляційних та місцевих судів, які, можливо, потребують розгляду безпосередньо на засіданнях ради. «Самоврядники» погодилися з колегою та прийняли відповідне рішення. Зважаючи на необхідність подальшого вдосконалення роботи зі зверненнями громадян та колег, РСЗС вирішила й надалі приділяти посилену увагу цьому питанню й визначила його одним із пріоритетних напрямів своєї діяльності.

Жваве обговорення питань порядку денного й бажання активніше долучатися до розв’язання проблем системи свідчить, мабуть, про згуртованість володарів мантій. Втім, може, саме така корпоративність і злагодженість дій і допоможе подолати ту прірву між ними й суспільством, яка, попри всі запевнення з боку влади, останнім часом тільки поглиблюється.

ПРЯМА МОВА:

Олександра ТКАЧ, член Ради суддів загальних судів:

— На жаль, нам не відомо, чи збережеться РСЗС як одиниця суддівського самоврядування після реформи та прийняття Верховною Радою якогось із запропонованих законопроектів. Проте, як казала колись Мати Тереза, «робіть добро, поки маєте можливість його робити». Це стосується й нас. Ми чомусь ігноруємо звернення колег. А якщо й даємо відповіді, то обмежуємося загальними фразами. Самоврядування відірване від своїх низів — зборів суддів. Але ж починається воно саме звідти.