З 8 кандидатів ВККС відібрала для апеляційної інстанції 2 найкращих
Вища кваліфікаційна комісія суддів стала арбітром у змаганнях за посади в Апеляційному суді Одеської області. Конкурс був жорстким — чотири претенденти на одне вільне місце.
«Школа для виправлення недоліків»
Наявність великої кількості претендентів на одну суддівську вакансію — позитивна тенденція, адже лише так можна забезпечити обителі Феміди професійними, досвідченими й висококваліфікованими кадрами. Монополістський підхід у цій ситуації аж ніяк не виправданий. За вільну посаду повинна точитися «кваліфікаційна» боротьба.
На засіданні комісії 8 кандидатів змагалися за 2 вакансії в Апеляційному суді Одеської області. Такі показові конкурси постійно діючий орган проводить нечасто, хоча вже давно обіцяв визначити правила переведення володарів мантій. ВККС викликала до зали по одному претенденту, зачитувала його професійне досьє, а потім влаштовувала «екзамен» на знання норм матеріального і процесуального права. Не забула комісія нагадати законникам і про їхні огріхи.
Так, судді Білгород-Дністровського міськрайсуду Одеської області Олександрові Толкаченку пригадали винесену щодо нього у 2011 році окрему ухвалу. Законник пояснив, що в одному із рішень допустив описку, а виправив її тоді, коли справи вже не було в нього на руках: її передали в апеляційну інстанцію.
Також у 2011-му надійшло 7 скарг на О.Толкаченка, однак усі вони були визнані комісією безпідставними. На ще одного кандидата — суддю Великомихайлівського райсуду Одеської області В’ячеслава Пономаренка — громадяни теж скаржилися. 24 травня цього року комісія оголосила володарю мантії догану. Цього рішення він не оскаржив.
Звернули увагу «кваліфікаційники» і на «надто високу» якість роботи В.Пономаренка. Тоді законника запитали, чому він вирішив перейти на роботу до суду апеляційної інстанції. В.Пономаренко пояснив, що ще років 5—6 тому хотів перевестися, але вирішив: потрібно деякий час пропрацювати в місцевому суді.
«Нині в мене є бажання перевестися до Апеляційного суду Одеської області, аби підвищити свій професійний рівень, зробити висновки щодо допущених недоліків», — зазначив В.Пономаренко. «Хіба апеляційний суд — це школа для виправлення недоліків?» — обурилася член комісії Лідія Горбачова.
Ольга Іванова з Роздільнянського райсуду Одеської області (нині перебуває у відпустці по догляду за дитиною) фактично прослужила Феміді лише 3,5 роки. Жінка розповіла «кваліфікаційникам», що планує виходити на роботу, але хоче повернутися не на свою посаду, а піти на підвищення.
«Невже у вас є досвід, аби перевіряти рішення першої інстанції?» —поцікавилися члени ВККС. «Знаєте, поганий той солдат, який не хоче стати генералом», — відповіла О.Іванова.
У ще одного претендента — Олега Копіци з Комінтернівського райсуду Одеської області — теж невеликий суддівський стаж: у лютому 2012-го він був обраний безстроково. «Кваліфікаційник» Дмитро Сокуренко зауважив, що деякі кримінальні справи, які перебувають у провадженні судді, не розглядаються в розумні строки. Траплялися в суддівській кар’єрі О.Копіци й незаконне притягнення особи до адміністративної відповідальності, недотримання норм матеріального і процесуального права, порушення підсудності справи.
«При наявності таких недоліків ви готові працювати в суді апеляційної інстанції?» — поцікавився Д.Сокуренко. «На розсуд комісії», — відповів О.Копіца. «Як ви вважаєте?» — продовжив «кваліфікаційник». «Думаю, що готовий», — наголосив володар мантії.
Правила переведення
Василь Курочка з Овідіопольського райсуду Одеської області вже чверть століття працює в цій обителі Феміди. Він сказав комісії, що настав час для професійного росту. А от Марина Гниличенко з Київського райсуду м.Одеси здійснює правосуддя 9 років (нині — у відпустці по догляду за дитиною). Вона переконувала ВККС, що любить роботу й дуже хоче працювати.
З’ясувалося, що востаннє жінка підвищувала кваліфікацію у 2006-му. Вона пообіцяла, що обов’язково пройде відповідні курси в листопаді цього року. М.Гниличенко пояснила, що з серпня 2008-го до жовтня 2009-го була без повноважень. Потім на неї звалилася велика кількість справ, «і якщо б вона навіть хотіла підвищити кваліфікацію, її б ніхто не відпустив на курси».
Олександр Таварткіладзе з Київського райсуду м.Одеси розповів, що хоче перейти до Апеляційного суду Одеської області не для вирішення своїх матеріально-побутових питань, адже житлом в Одесі він забезпечений. «Цей намір викликаний виключно бажанням підвищити професійний рівень», — підкреслив чоловік. «Здорові амбіції. Правильно?» — запитала «кваліфікаційниця» Ніна Фадєєва. На знак згоди О.Таварткіладзе кивнув головою.
Ще одна представниця Київського райсуду м.Одеси Ірина Огренич «засмутила» комісію кількістю скарг, які надійшли на неї. Всього ВККС отримала 19 заяв від громадян. «Чому на вас так багато скарг?» — найбільше цікавило комісію. І.Огренич пояснила, що кожна людина має право з чимось не погоджуватися.
Після 2-годинного «допиту» постійно діючий орган визначив переможців: рекомендаційні «перепустки» на переведення отримали О.Толкаченко та О.Таварткіладзе.
Дивним видається, що комісія провела такий собі конкурс лише до цієї обителі Феміди, адже до інших володарі мантій потрапляють без боротьби. Так, ще в минулому році голова ВККС Ігор Самсін обіцяв: суддів переводитимуть, дотримуючись певних правил. 14 грудня 2011-го він доручив створити робочу групу, яка ще в січні 2012-го мала видати на-гора положення про порядок переведення суддів.
«Ми повинні розробити положення про порядок переведення суддів, потім — оголосити конкурс на зайняття вакантних посад. І тільки після цього кожен, хто бажає перевестися, може реалізувати свою мрію. Переводити суддів потрібно на конкурсних засадах, адже правила закону «Про судоустрій і статус суддів» для всіх однакові: якщо добір на перше призначення проводиться на конкурсних засадах, то цей принцип варто застосувати й до переведення суддів» — таку думку І.Самсін висловив більш як півроку тому.
Можливо, це питання розглядалося без участі преси, проте до цього часу на сайті ВККС «перевідного положення» немає. Тому проведення конкурсу на зайняття 2 вакансій в Апеляційному суді Одеської області — чи не єдиний приклад намагання комісії запроваджувати принципи конкурентної боротьби за посаду.
Весь номер в форматі PDF
(pdf, 3.29 МБ)
Матеріали за темою
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!